Презентація "Ахматова Анна Андріївна"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Ахматова Анна Андріївна"
Слайд #1
Ахматова Анна Андріївна


Слайд #2
Ахматова Анна Андрі́ївна (Горенко)  — російська поетеса, родом з України, представниця акмеїзму. Лауреат міжнародної літературної премії «Етна-Таорміна».Почесний доктор літератури Оксфордськог університету.


Слайд #3
Біографія
Народилася 11 червня 1889 року в Одесі в родині відставного флотського інженера-механіка Андрія Горенка. Незабаром родина переїхала до Царського Села.
Навчалася у Царськосільській гімназії, згодом у Київській фундуклеївській жіночій гімназії.


Слайд #4
Перший вірш опублікувала у віці 11 років в журналі «Аполлон». Через батькову заборону підписувати поезії власним прізвищем, узяла прізвище «Ахмат» прабабці по материнській лінії.


Слайд #5
1910 — одружилась з російським поетом Миколою Гумільовим. Того ж року відвідала Париж, потім — Італію. Дебютувала в літературі збіркою поезій «Вечір», проте славу їй принесла книга «Чотки» (1914).


Слайд #6
Жовтневу революцію більшовиків Ахматова не прийняла, але Росію не покинула. 1921 року був розстріляний її чоловік Микола Гумільов, на той час вони були вже розлучені, звинувачений у контрреволюційній змові, а пізніше був двічі ув'язнений її син.


Слайд #7
Трагедії особистого життя поетеси не зупиняли її активної творчої діяльності. У 20-ті роки Анна Ахматова посіла чільне місце в російській поезії: її як дослідницю цікавили життя та творчість Олександра Пушкіна, якому присвятила, зокрема, есе «Загибель Пушкіна».


Слайд #8
Починаючи з 1922 року збірки Анни Ахматової піддавались жорсткій цензурній правці — і з 1923 до 1934 року вона практично не друкувалась. Збірки її віршів, що вийшли в період між 1922 та 1966 роками, аж ніяк не можна в повній мірі назвати авторськими.


Слайд #9
1962 — побачила світ її 22-річна праця — «Поема без героя».


Слайд #10
1962 — була номінована на Нобелівську премію з літератури.
1964 — в Італії отримала премію «Етна-Таорміна», а 1965 року — диплом почесного доктора Оксфордського університету. Церемонія пройшла особливо урочисто. Вперше в історії Оксфордського університету англійці порушили традицію: не Анна Ахматова сходила по мармурових сходах, а ректор спускався до неї.


Слайд #11
Восени 1965 року перенесла 4-й інфаркт, а 5 березня 1966 року померла в підмосковному кардіологічному санаторії.


Слайд #12
Творчість
любовна і рефлексивна лірика (збірки «Чотки», «Біла зграя», «Подорожник», «Anno Domini»)
лірико-епічні поеми («Поема без героя», «Реквієм пам'яті жертв сталінських репресій»)
вірші про війну
переклади поезії (у тому числі Івана Франка).


Слайд #13
Характерними рисами творчості Ахматової можна назвати вірність моральним засадам буття, тонке розуміння психології почуття, осмислення трагедій ХХ сторіччя, що пов'язане з особистими переживаннями, тяжіння до класичного стилю поетичної мови.


Слайд #14
Її ранні вірші були пройняті індивідуалістичними, занепадницькими мотивами. Пізніше написала ряд патріотичних віршів, цикли поезій: «Іва» (1940), «Ташкентські вірші» (1942–1944), «Слава миру» (1950).


Слайд #15
Значна частина її творчості присвячена Україні. Зокрема — це поетичний цикл «Київський зошит», збірка «Вечір». У 1958 році А. Ахматова переклала на російську мову збірку поезій Івана Франка «Зів'яле листя».


Слайд #16
Основні збірки поезій Ахматової:
«Реквієм» «Біг часу» «Вечір»
«Anno Domini» «У царському селі»


Слайд #17
Збірка “Біг часу”

«И вот одна осталась я»


Слайд #18
Збірка “Вечір”
«Звенела музыка в саду»


Слайд #19
Збірка «У царському селі»
«Ведь где-то есть»


Слайд #20
Дякуємо за увагу!