Презентація "Габрієль Хосе де ла Конкордія Гарсія Маркес"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Габрієль Хосе де ла Конкордія Гарсія Маркес"
Слайд #1
Габріє́ль Хосе́ де ла Конкордія Гарсі́я Ма́ркес


Слайд #2
Загальний огляд
Габріє́ль Хосе́ де ла Конкордія Гарсі́я Ма́ркес (повне ім'я: ісп. Gabriel José de la Concordia García Márquez, шанувальники доброзичливо називали його Габо; * 6 березня 1927[1], Аракатака, Колумбія — † 17 квітня 2014, Мехіко, Мексика) —колумбійський письменник-прозаїк, журналіст, видавець і політичний діяч; лауреат Нейштадтської літературної премії 1972 року, лауреат Нобелівської премії з літератури 1982 року.
Представник літературного напрямку «магічного реалізму».
Його ім'я стоїть поряд з іменами Хорхе Луїса Борхеса, Маріо Варгаса Льоси, Хуліо Кортасара як одного з найвизначніших письменників Латинської Америки ХХ століття.


Слайд #3
Біографія
Дитинство та юнацтво
Габрієль Гарсія Маркес народився в місті Аракатака, провінція Магдалена, Колумбія, жив уМексиці та Європі, перед смертю переважно жив в Мехіко.
У дитинстві виховувався батьками матері. Саме вони познайомили майбутнього письменника з мовними особливостями, що в подальшому стали важливою частиною його творчості.[3][4]
У 1940 році, в 12-річному віці, Ґабрієль отримав стипендію і почав навчання в єзуїтськомуколеджі містечка Сіпакіра, що за 30 км на північ від Боготи[5]. У 1946 році він вступив уНаціональний університет Боготи на юридичний факультет.


Слайд #4
Перше оповідання Ґарсії Маркеса було опубліковане 1947 p., але його автор не мислив себе професійним літератором. 1948 р. внаслідок убивства лідера ліберальної партії атмосфера у столиці ускладнилася, і Ґарсія Маркес переїхав у Картахену, де намагався продовжити заняття. Але адвокатська кар'єра його мало приваблювала, а невдовзі він зовсім відмовився від неї і звернувся до журналістики.
1951 р. вийшла повість «Опале листя» (La hojarasca), у якій вперше з'являється містечко Макондо, що так нагадує рідну Аракатаку. Разом зі світом Макондо приходить і тема самотності, центральна для всієї творчості Ґарсії Маркеса.


Слайд #5
З 1954 року Маркес працював у газеті «Ель Еспектадор», публікуючи невеличкі статті і рецензії на фільми. Як кореспондент цієї газети він побував у Італії, Польщі, Франції, Венесуелі та США. У 1959 році в Нью-Йорку в нього народився син.[6]
Поряд із кореспондентською діяльністю Маркес почав писати оповідання і кіносценарії. У 1961 році він опублікував повість «Полковникові ніхто не пише» (ісп. El coronel no tiene quien le escriba), у 1962 році — роман «Лиха година» (La mala hora, 1966). Світове визнання йому приніс роман «Сто років самотності» (Cien años de soledad, 1967). Чилійський поет Пабло Неруда назвав цей роман кращим іспаномовним романом з часів Дон Кіхота.


Слайд #6
У 1982 році Маркесу присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи і оповідання, в яких фантазія і реалізм, поєднані у світі уяви, що віддзеркалює життя і конфлікти цілого континенту».
У 1989 році у письменника виявили ракову пухлину в легенях, яка, ймовірно, розвинулась через його звичку курити під час роботи. Після операції 1992 року розвиток пухлини призупинився. Медичне обстеження у 1999 році виявило в нього іншу форму раку — лімфому. Його довелося двічі оперувати в США і Мексиці.


Слайд #7
Габріель Гарсія Маркес з сином Гонсаліо (Гонзаліо) і дружиною Мерседес. 1982 рік, Париж.


Слайд #8
2002 року вийшла друком перша книга з запланованої біографічної трилогії — «Жити, щоб розповісти про це», що стала бестселером в іспаномовному світі.
У серпні 2004 року Маркес продав права на екранізацію свого роману «Кохання в час холери» голівудській кінокомпанії «Stone Village Pictures». Бюджет кінострічки склав 40 млн.доларів США. Фільмування відбувалося в 2006 році в Картахені, що на карибському узбережжі Колумбії.


Слайд #9
Автограф


Слайд #10
Твори
Оповідання
1948: Інший бік смерті / La otra costilla de la muerte
1948: Єва всередині свого кота / Eva está dentro de su gato
1949: Прикрість для трьох сомнамбул / Amargura para tres sonámbulos
1949: Діалог із дзеркалом / Diálogo del espejo
1950: Очі блакитного пса / Ojos de perro azul
1950: Жінка, яка приходила о шостій / La mujer que llegaba a las seis [12]
1951: Набо, негр, який змусив чекати ангелів / Nabo, el negro que hizo esperar a los ángeles
1951 :Опале листя /La hojarasca
1952: Хтось розкидає ці троянди / Alguien desordena estas rosas
1953: Ніч куликів / La noche de los alcaravanes
1955: Монолог Ісабель під час дощу в Макондо / Monólogo de Isabel viendo llover en Macondo
1961: Море втраченого часу / El mar del tiempo perdido
1962: Сієста у вівторок / La siesta del martes
1962: Один із цих днів / Un día de éstos
1962: У цьому місті немає злодіїв / En este pueblo no hay ladrones
1962: Незабутній день Бальтасара / La prodigiosa tarde de Baltazar
1962: Вдова Монтьєль / La viuda de Montiel [13]
1962: День після суботи / Un día después del sábado
1962: Штучні троянди / Rosas artificiales
1962: Похорони Великої Мами / Los funerales de la Mamá Grande
1968: Стариган із крилами / Un señor muy viejo con unas alas enormes
1968: Світло як вода / La luz es como el agua
1968: Найкрасивіший потопельник у світі / El ahogado más hermoso del mundo
1968: Остання подорож корабля-привида / El último viaje del buque fantasma
1968: Блакаман, добрий продавець див / Blacamán el bueno vendedor de milagros
1970: За коханням неминучість смерті / Muerte constante más allá del amor
1972: Неймовірна сумна історія про простодушну Ерендіру і її безсердечну бабусю / La increíble y triste historia de la cándida Eréndira y de su abuela desalmada
1992: Дванадцять дорожніх історій / Doce cuentos peregrinos


Слайд #11
Романи, збірки, статті
1961: Полковникові ніхто не пише / El coronel no tiene quien le escriba
1962: Недобрий час / La mala hora
1962: Похорони Великої Мами / Los funerales de la Mamá Grande
1967: Сто років самотності / Cien años de soledad
1968: Монолог Ісабель під час дощу в Макондо / Monólogo de Isabel viendo llover en Macondo
1970: Оповідь непотопельника / Relato de un náufrago
1973: Очі блакитного пса / Ojos de perro azul
1973: Коли я був щасливий і дурний / Cuando era feliz e indocumentado
1974: Чилі, переворот і грінго / Chile, el golpe y los gringos
1975: Осінь патріарха / El otoño del patriarca
1947–1972, 1976: Усі оповідання / Todos los cuentos
1978: Подорож соціалістичними країнами / De viaje por los países socialistas
1948–1952: Журналістика 1: Берегові тексти / Obra periodística 1: Textos costeños
1954–1955: Журналістика 2: Серед франтів / Obra periodística 2: Entre cachacos
1955–1960: Журналістика 3: З Європи і Америки / Obra periodística 3: De Europa y América
1974–1995: Журналістика 4: Задарма / Obra periodística 4: Por la libre
1980–1984: Журналістика 5: Прес-релізи / Obra periodística 5: Notas de prensa
1981: Хроніка смерті, про яку всі знали заздалегідь / Crónica de una muerte anunciada
1982: Хай живе Сандіно / Viva Sandino
1982: Викрадення / El secuestro
1982: Запах гуаяви / El olor de la guayaba
1983: Штурм / El asalto: el operativo con el que el FSLN se lanzó al mundo
1983: Ередіра / Eréndira
1985: Любов під час холери / El amor en los tiempos del cólera
1986: Таємна пригода Мігеля Літтіна у Чилі / La aventura de Miguel Littín clandestino en Chile
1989: Генерал у своєму лабіринті / El general en su laberinto
1992: Дванадцять дорожніх оповідань / Doce cuentos peregrinos
1994: Про кохання та інших демонів / Del amor y otros demonios
1996: Новина про викрадення / Noticia de un secuestro
2002: Жити, щоб розповісти про це / Vivir para contarla
2004: Записник з моїми сумними курвами / Memoria de mis putas tristes
2010: Я тут не для того, щоб робити промови / Yo no vengo a decir un discurso


Слайд #12
Помер Ґабрієль Ґарсія Маркес 17 квітня 2014 на 88-му році життя у своєму будинку в Мехіко.


Слайд #13
Дякую за увагу !!!