Презентація на тему «Лев Миколайович Толстой і Україна»

Презентація на тему:«Лев Миколайович Толстой і Україна»
Підготували
учениці 6 класу
Чортківської гімназії
імені Маркіяна Шашкевича
Гулька Марія та Дерій Діана

Лев Миколайович Толстой- 28 серпня 1828 с. Ясна Поляна, Тульська губернія, Російська імперія —7 листопада 1910,с. Астапово,Рязанська губернія)—російський письменник і громадський діяч, автор романів «Війна і мир», «Анна Кареніна», «Воскресіння» та інших творів.

Лев Миколайович із особливою симпатією ставився до українського народу. Він не раз бував в Україні, а в 1879 р. відвідав Києво-Печерську лавру, Софійський і Михайлівський собори, духовну академію, ознайомився з археологічним музеєм. Ті київські враження знайшли відображені в його праці "Дослідження догматичного богослов'я". В 1884 p. Толстой відвідав стародавній Чернігів, гостював у художника М. Ге на хуторі Іванівському (тепер с. Шевченко). У листах до Олександра ІІІ та Миколи ІІ й публіцистичних творах з обуренням писав про жорстокі репресії проти учасників селянських заворушень у Харківській і Полтавській губерніях. Толстой знав поезію Тараса Шевченка, особливо високо цінував його "Наймичку". Близьким йому було вчення українського філософа Григорія Сковороди, якого він називав мудрецем.

Письменник листувався з Марком Вовчком, Д. Яворницьким, зустрічався з М. Заньковецкою , М. Кропивницьким. Образи українців змальовані ним в оповіданнях "Рубання лісу", "Севастополь у серпні 1855р." В основу одного з його народних оповідань "Старий у церкві» покладено українську легенду "Святий і чорт" ". На зустрічі з групою українських студентів автор «Війни і миру» говорив: "Щасливі ви, що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вміє почувати свої радості й так чудово виливати свої думи, свої мрії, свої почуття заповітні. Хто має таку пісню, тому нема чого боятися за своє майбутнє. Його час не за горами. Вірте чи ні, жодного народу простих пісень я не люблю так, як вашого. Під їхню музику я відпочиваю. Стільки в них краси й грації, стільки здорового й молодого почуття й сили!".

У XIX ст. переклади творів Толстого українською мовою виходили переважно у Західній Україні . У XX ст. всі його значні твори переклали В. Щурат, Г. Хоткевич, О. Кундзіч , О. Хуторян, Є. Дроб'язко ,а в 1960 р. вийшло друком 12-томне зібрання творів Толстого українською мовою. Комедія Толстого «Плоди освіти», драми «Влада темряви», «Живий труп» широко представлені в українських театрах, а на оперній сцені — опера «Війна і мир» С Прокоф'єва.
Про Толстого як про великого майстра слова писали Леся Українка , В. Стефаник , О. Кобилянська . І. Франко був одним із активних популяризаторів і дослідників творчості Толстого, сприяв виданню його творів у Західній Україні , опублікував статті «Л. Толстой», «Толстой і земство».