Презентація "Оноре де Бальзак"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Оноре де Бальзак"
Слайд #1
Оноре де Бальзак Біографія письменникаКохання Бальзак і Україна Твори Українські перекладиКрилаті висловиЦікаві факти10-А


Слайд #2
Біографія
Народився Бальзак у місті Тур 20 травня 1799. Дід його був селянином, а батько «вийшов у люди» і перетворився з «Бальса» на «Бальзака», додавши до свого прізвища шляхетну частку «де».
У сім років Оноре почав навчання у Вандомському училищі. Йому там не дуже подобалось: предмети викладались абияк, а дисципліна була суворою. Бальзак не був першим учнем, хоча багато писав і захоплювався писанням. Після того як хлопчик захворів, батьки забрали його додому.
1814 родина Бальзаків оселяється в Парижі. Оноре продовжив навчання у приватних школах, відвідував лекції у Сорбонні, всесвітньо відомому університеті, відвідував практику в адвокатській конторі. Вже за тих років Бальзак відчув на собі французьку дійсність.


Слайд #3
Біографія
1819 батько Бальзака залишив службу без пенсії і Оноре, того самого року отримавши диплом юриста, змушений був заробляти собі на хліб. Професія адвоката його не приваблювала. Він мріяв про письменницьку діяльність.
Згодом письменник використовує «фізіологічний нарис» для створення своїх новел. Саме так виник його всесвітньо відомий твір «Гобсек», що був спочатку «фізіологічним нарисом» про лихваря.
У 1847, 1848 і 1850 роках відвідав Київ. Зупинявся у будинку польських магнатів Ганських на Печерську (неподалік теперішньої вулиці Липської), почав писати нарис «Лист про Київ». Бував у Контрактовому будинку на Подолі під час контрактових ярмарків.


Слайд #4
Кохання
У 1832 р. письменник отримав листа, що надійшло з Одеси за підписом «Іноземка» з приводу його роману «Тридцятирічна жінка».
Авторка послання була багата польська поміщиця Евеліна Ганська, власниця маєтку поблизу Бердичева.
Письменник почав листування з жінкою, а згодом зустрівся з нею у Швейцарії. Ганська була вродливою вельможною жінкою.
Між письменником і нею зав'язались дружні стосунки, які невдовзі переросли в справжнє кохання.
Евеліна Ганська


Слайд #5
Бальзак і Україна
У 1850 році одружився з Евеліною Ганською.
Вінчання відбулося
2 березня 1850 року в костьолі Святої Варвари міста Бердичів.
На вінчанні були присутні дочка Евеліни — Анна, Густав Олізар та граф Жорж Мнішек.
Вінчав Житомирський прелат Віктор Ожаровський та канонік Йосип Білобоцький.
Костьол Святої Варвари міста Бердичів


Слайд #6
«…Це пустеля, царство хлібів, це мовчазні прерії Купера, — захоплено зазначав він. — Тут починається український чорнозем, шар чорного і тучного грунту завтовшки футів п'ятдесяти, а іноді навіть і більше. Його ніколи не угниють…»
Певний час жив у селі Верхівня (нині Житомирської області), в маєтку Ганських
с. Верхівня
Бальзак і Україна


Слайд #7
Твори
«Психологія шлюбу» фр. Physiologie Du Marriage (1829);
«Гобсек» фр. Gobseck (1830), повість;
«Еліксир довголіття» (1830);
«Метр Корнеліус» (1830);
«Шагренева шкіра» (1831);
«Червоний готель» (1831);
«Доручення» (1832);
«Покинута жінка» (1832);
«Полковник Шабер» фр. Le Colonel Chabert (1832);
«Батько Горіо» фр. Le Père Goriot (1834);
«Пошуки Абсолюту» (1834);
«Драма на березі моря» (1834);
«Прославлений Годісар» (1834);


Слайд #8
Твори
«Прощений Мельмот» (1835);
«Шлюбний контракт» (1835);
«Обідня безбожника» (1836);
«Дочка Єви» (1838);
«П'єретта» фр. Pierrette (1839);
«Альбер Саварюс» (1842);
«Уявна коханка» (1842);
«Оноріна» (1843);
«Провінційна муза» (1844);
«Депутат від Арсі»;
«Дрібні буржуа»;
«Театр, який він є»;
«Музей древностей»;
«Етюд про Бейлу»;
«Людська комедія» фр. La Comédie Humaine;
 


Слайд #9
Твори
Романи:
«Євгенія Гранде» (1833);
«Втрачені іллюзії» (1843);
 
Драми:
«Мачуха» (1848);


Слайд #10
Українські переклади
Переклади творів Бальзака українською мовою з'являються в останній третині XIX ст. У 1884 р. у Львові вийшов роман «Батько Горіо» як літературний додаток до журналу «Діло». Широке входження письменника в українську культуру починається у 20—30-х роках XX ст., коли з'являються в українських перекладах основні його твори. Цей процес тривав у повоєнні роки. Класичними стали переклади українською мовою, виконані І. Сидоренко, Є. Дроб'язком, В. Підмогильним, М. Рудницьким та ін.
 
З 1989 р. здійснюється 10-томне видання творів Бальзака українською мовою, у підготовці якого взяли участь перекладачі В. Шовкун, Д. Паламарчук, І. Сидоренко, Т. Воронович та ін. Було видано перших п'ять томів. Шостий, був прекладений і зданий до видавництва В. Шовкуном, але до цього часу ненадрукований.
 


Слайд #11
Українські переклади
Ряд найвідоміших романів Бальзака українською переклала Єлизавета Старинкевич (романи «Шуани», Батько Горіо").
 
Існує декілька варіантів українського перекладу роману «Шагреньова шкура» («Шагненева шкіра»). Цей роман перекладали Василь Вражливий (1929 р.), Ольга Крупко.
Одним з перекладачів Бальзака українською був і Анатоль Перепадя.
 Робочий стіл Бальзака у Верхівні


Слайд #12
Крилаті вислови
Ключем до всякої науки є знак питання.
Час — це капітал працівника розумової праці.
Всесвіт — це різноманітність в єдності. 
Насмішник завжди істота поверхнева.
Майбутнє нації — в руках матерів.


Слайд #13
Цікаві факти
Из знаменитых кофеманов обычно первым вспоминают Бальзака. Бальзак был не просто любитель кофе, а кофе-экстремал: пил его чудовищно много и чудовищно крепкого. При этом писал свои произведения, держа ноги в холодной воде. Все это подорвало его здоровье, он прожил всего 51 год и умер от целого перечня болезней. Кстати, Бальзак считал, что крепче всего не молотый кофе, а толченый, при этом кофе и воды в чашке должно быть одинаковое количество, так что это был не напиток, а адская гуща.
Правда, навіть він сам вважав цей метод приготування кави «страшним і жорстким» і рекомендував його «лише людям виключно міцним, чорноволосим, з червоною і смуглявою шкірою, квадратними руками і ногами, подібними до крокв на площі Людовика XV». Каву він заварював сам, брав зерна трьох сортів, сам товк і сам заварював, а якщо кава в будинку закінчувалася, то розсилав слуг у всі кінці і платив премію тому, хто приносив каві першій. Романіст, що поробити?