Презентація "Влада золота та її філософія в повісті “Гобсек”"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Влада золота та її філософія в повісті “Гобсек”"
Слайд #1
Влада золота та її філософія в повісті “Гобсек”
Підготувала учениця
10-А класу
Воловецької ЗОШ
I-III ступенів
Басюк Тетяна


Слайд #2
Магія влади, яку дають золото і розуміння таємних пружин управління світом, додає особі Гобсека таємничо-романтичного ореолу: «Этот высохший старикашка вдруг вырос в моих глазах, стал фантастической фигурой, олицетворением власти золота. Жизнь и люди внушали мне в эту минуту ужас. «Да неужели все сводится к деньгам?» - думал я»


Слайд #3
Багатство і золото - казковий пароль в буржуазний рай, а володіння ними стає настільки важливим, що набуває характеру мани, одержимості, тверезомислячих і практичних людей, що відводять навіть, далеко убік від дійсної соціально-економічної підоснови того, що відбувається:
«Графиня де Ресто видела, как все семейное состояние - поместья, фермы, даже дом, где она живет, - уплывает в руки Гобсека, казавшегося ей сказочным колдуном, пожирателем ее богатства...»Руйнівна сила золота не пощадила і самого Гобсека.


Слайд #4
Спочатку він з'являється справжнім титаном, одним з богів сучасного світу: «Таких, как я, в Париже человек десять; мы властители ваших судеб - тихонькие, никому не ведомые. Что такое жизнь, как не машина, которую приводят в движение деньги? В качестве духовников биржи мы образуем, так сказать, трибунал священной инквизиции, анализируем самые на вид безобидные поступки состоятельных людей и всегда угадываем верно. Один из нас надзирает за судейской средой, другой за финансовой, третий - за высшим чиновничеством, четвертый за коммерсантами. А под моим надзором находится золотая молодежь, актеры и художники, светские люди, игроки - самая занятная часть парижского общества»


Слайд #5
У цій картині вгадуються мріяння самого Бальзака про могутній таємний чоловічий союз; про право управляти, що належить лише аристократіі (у широкому сенсі слова). Наступна частина гобсеківського монологу рясніє романтичними перебільшеннями і контрастами. «Как и я, мои собратья всем насладились, всем пресытились и любят теперь только власть ради самого обладания властью и деньгами. ...А вот здесь, - добавил он, прижимая палец ко лбу,- здесь у меня весы, на которых взвешиваются наследства и корыстные интересы всего Парижа. Ну как вам кажется теперь, - сказал он, повернувшись ко мне бледным своим лицом, будто вылитым из серебра, - не таятся ли жгучие наслаждения за этой холодной, застывшей маской, так часто удивлявшей вас своей неподвижностью?»


Слайд #6
Будучи недурною людиною, Бальзак прекрасно бачив негативні сторони влади золота. Не даремно Гобсек глумливо говорить про те, що насолода і влада складають суть «вашого нового суспільного устрою». Тому, хоча структура бальзаковського оповідання виявляє романтичне коріння, роль зовнішньої сили, яка роковим чином протистоїть героєві, грає зовсім не Провидіння, а побутові умови; за маскою долі часто ховаються нужда і відсутність грошей.


Слайд #7
  Граф, що пристрасно любив свою дружину, довгий час був не в силах перешкодити їй розоряти сім'ю; графиня, шалено закохана в світського чепуруна Максима де Трай, готова на все, щоб утримати свого легковажного коханця. Дервіль називає Максима злим генієм графині. Проте насправді тут йде мова саме про зіткнення зі світом буржуазних фінансових цінностей, що замінили етичні: «любов» «рокового чоловіка» Максима де Трай - звичайний товар, предмет торгу. Вигідно продаючи свою прихильність, Максим забезпечує собі насолоди (за чужий рахунок) і тішить пихатість, тобто купує ті блага, про які говорив Гобсек.