Презентація "Тарас Шевченко"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Тарас Шевченко"
Слайд #1
Кохані жінки у житті Шевченка


Слайд #2
Шевченко та його музи
«Не весело на світі жить,
Коли нема кого любить».


Слайд #3
Перше кохання - Оксана Коваленко
ЗНАЙОМСТВО
ПРИСВЯЧЕНІ
ВІРШІ


Слайд #4
Оксана явилась саме тоді, коли малий кріпачок саме переживав свою чергову підліткову депресію, сховавшись від усіх на пасовиську за Кирилівкою. І раптом прийшла вона – така сама, як він, мала пастушка…Спогад про той поцілунок, яким висушила його сльози Оксана у той день, згодом з`явився в одній із рідкісних ліричних поезій Шевченка.


Слайд #5
Але підліткова закоханість не переросли у справжнє і глибоке почуття. Забракло часу. 15-річний «козачок» Тарас у валці свого пана Павла Енгельгардта мусив поїхати до Вільна. Розлука була неспо­дівана і довга. Тож своє перше кохання Тарасові залишалося тільки згадувати і малювати.


Слайд #6
«Мені тринадцятий минало»
«Ми вкупочці росли»
«Не молилася за мене»


Слайд #7
«Мені тринадцятий минало»
«…А дівчина
При самій дорозі
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала,
Та й почула, що я плачу.
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози
І поцілувала...»


Слайд #8
«Ми вкупочці росли»
«… Ота маленька, кучерява,
Що з нами гралася колись.
Чого ж ти, брате, зажуривсь?
— Я не журюсь. Помандрувала
Ота Оксаночка в поход
За москалями та й пропала.
Вернулась, правда, через год,
Та що з того. З байстрям вернулась,
Острижена. Було, вночі
Сидить під тином, мов зозуля,
Та кукає, або кричить,
Або тихесенько співає
Та ніби коси розплітає.
А потім знов кудись пішла...»


Слайд #9
«Не молилася за мене»
«… А я так мало, небагато
Благав у Бога, тілько хату,
Одну хатиночку в гаю,
Та дві тополі коло неї,
Та безталанную мою,
Мою Оксаночку; щоб з нею
Удвох дивитися з гори
На Дніпр широкий, на яри,
Та на лани золотополі,
Та на високії могили...»


Слайд #10
Ганна Закревська
ЗНАЙОМСТВО
ПРИСВЯЧЕНІ
ВІРШІ


Слайд #11
Вона була молодою дружиною найбагатшого поміщика Полтавщини Платона Закревського із Березових Рудок. І якось Тарас і Ганна зустрілися серед шумного балу, після якого ще не раз таємно зустрічалися. Але це тривало не довго.
Теплі спогади про Закревську поет проніс через усе життя.
Портрет Платона Закревського 1843


Слайд #12
«Г.З.»
«Якби зустрілися ми знову...»


Слайд #13
«Г.З.»
«…А яПро тебе, воленько моя,Оце нагадую. НіколиТи не здавалася меніТакою гарно-молодоюІ прехорошою такоюТак, як тепер на чужині,Та ще й в неволі. Доле! Доле!Моя ти співаная воле!Хоч глянь на мене з-за Дніпра,Хоч усміхнися з-за ...»


Слайд #14
«Якби зустрілися ми знову...»
Якби зустрілися ми знову,Чи ти злякалася б, чи ні?Якеє тихеє ти словоТоді б промовила мені?Ніякого. І не пізнала б.А може б, потім нагадала,Сказавши: — Снилося дурній. -А я зрадів би, моє диво!Моя ти доле чорнобрива!Якби побачив, нагадавВеселеє та молодеєКолишнє лишенько лихеє.Я заридав би, заридав!І помоливсь, що не правдивим,А сном лукавим розійшлось,Слізьми-водою розлилосьКолишнєє святеє диво!


Слайд #15
Рєпніна Варвара Миколаївна
ЗНАЙОМСТВО
ПРИСВЯЧЕНІ
ВІРШІ


Слайд #16
Коли вони познайомились між ними одразу встановилися дружні стосунки.
Вона покохала Шевченка, але він не поділяв її почуттів, хоч завжди ставився до неї з великою і глибокою повагою, називав її своєю сестрою. 


Слайд #17
«Тризна»
Душе с прекрасным назначеньем
Должно любить, терпеть, страдать;
И дар Господний, вдохновенье,
Должно слезами поливать.
Для вас понятно это слово!..
Для вас я радостно сложил
Свои житейские оковы,
Священнодействовал я снова
И слезы в звуки перелил.
Ваш добрый ангел осенил
Меня бессмертными крылами
И тихостройными речами
Мечты о рае пробудил.


Слайд #18
Агата Ускова
ЗНАЙОМСТВО
ПРИСВЯЧЕНІ
ВІРШІ


Слайд #19
Зрозуміти і всім серцем підтримати Тараса Григоровича у далекому засланні змогла дружина коменданта Новопетровського укріплення Ускова Агата Омелянівна.
На жаль, місцеві плітки порушили безпосередність цих взаємин, а але й у наступні роки вони підтримували дружні стосунки.


Слайд #20
«Матросе или Прогулке с удовольствием и не без морали» (роль Агафії)
«Художник»
(роль Агафії)


Слайд #21
Єкатерина Піунова
ЗНАЙОМСТВО


Слайд #22
Після десяти років солдатського побуту Шевченко мріяв про кохання. І саме у Нижньому Новгороді поет все таки знайшов дівчину своїх мрій. Вперше він побачив її на театральній сцені 13 жовтня 1857 року. 16-річна актрисочка Катя Піунова здавалася йому ідеалом жіночої вроди. Але вона не відповіла йому взаємністю і врешті з актором Максиміліаном Шмідтгофом вона переїхала у Казань, де з ним одружилися.


Слайд #23
Марія Василівна Максимович
ЗНАЙОМСТВО
ПРИСВЯЧЕНІ
ВІРШІ


Слайд #24
По дорозі з Нижнього до Петербурга Шевченко на декілька днів затримався в Москві, де відвідав родину Максімовічей. Там він і познайомився з його молодою дружиною Марією, якій в той же вечір подарував автограф одного з кращих своїх ліричних віршів «Садок вишневий коло хати». Вони не раз писали листа один одному. Але їхні взаємні почуття були приречені.


Слайд #25
«Садок вишневий коло хати» (подарував автограф цього вірша)
«Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть.
Сем'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не затих.»


Слайд #26
Ликера Полусмак
ЗНАЙОМСТВО
ПРИСВЯЧЕНІ
ВІРШІ


Слайд #27
Останнім коханням поета була ще одна молода, 19-річна дівчина - Лукерія Полусмак, яка наймитувала в Петербурзі. Простакувату дівчину Тарас зваблював дорогими подарунками. Але крутійка не захотіла залишати столичного життя і переїжджати в Україну, щоб жити у селі. Вона покинула поета і вийшла заміж за перукаря Яковлєва.


Слайд #28
«Л»
«Давнє-колишній та ясний
Присниться сон мені!.. і ти!..
Ні, я не буду спочивати,
Бо й ти приснишся. І в малий
Райочок мій спідтиха-тиха
Підкрадешся, наробиш лиха...
Запалиш рай мій самотний.»


Слайд #29
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Повернутися на 1 слайд