Презентація "Тарас Шевченко"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Тарас Шевченко"
Слайд #1
Тарас Григорович Шевченко -
Громадський діяч свого часу!


Слайд #2
Відомості з біографії
Народився 25 лютого (9 березня) 1814 у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині село Звенигородського району Черкаської області) в закріпаченій селянській родині Григорія Івановича Шевченка та Катерини Якимівни Бойко козацького походження.
Восени 1822 року Тарас Шевченко починає вчитися грамоти у місцевого дяка Совгиря. Знайомиться з творами Г. Сковороди. В період 1822–1828 років намалював «Коні. Солдати» (картина не знайдена)


Слайд #3
Шевченкова хата у селі Моринці


Слайд #4
Відомості з біографії
Рано втративши матір (20 серпня 1823 року), яка померла від тяжкої праці й злиднів, залишивши сиротами шестеро дітей, він з дитинства зазнав багато горя і знущань.
Тарас чумакує з батьком. Буває в Звенигородці, Умані, Єлисаветграді (тепер Кіровоград). 21 березня 1825 року від тяжкої праці на панщині помер Тарасів батько — Григорій Іванович Шевченко. Залишившись сиротою, Тарас іде наймитувати до дяка П. Богорського, який прибув з Києва.
1828 року Шевченка взяли козачком (слугою) до панського двору у с. Вільшану, куди він пішов за дозволом, щоб вчитися у хлипнівського маляра. Коли Тарасові минуло 14 років, помер В. Енгельгардт, і село Кирилівка стало власністю його сина П. Енгельгардта, Шевченка ж зробили дворовим слугою нового поміщика в маєтку Вільшані.


Слайд #5
Павло Васильович Енгельгардт


Слайд #6
Викуп з кріпацтва
Улітку 1836 року він познайомився з художником І. Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем, які познайомили його з впливовим при дворі поетом В. А. Жуковським.
Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський задумали викупити молодого поета з кріпацтва. Пан погодився відпустити кріпака за великі гроші — 2500 рублів. Щоб їх здобути, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського — вихователя спадкоємця престолу, і портрет розіграли в лотереї, в якій взяла участь царська родина. Лотерея відбулася 22 квітня 1838 року, а 25 квітня Шевченкові видали відпускну.


Слайд #7
Василь Жуковський
Карл Брюллов


Слайд #8
Подорож Україною
13 травня 1843 року Шевченко з Петербурга виїхав до України. Відвідав на його хуторі Кукуріківщина під Борзною відставного поручника і українського поета Віктора Забілу. Зупинився поет у Качанівці на Чернігівщині. В червні 1843 побував у Києві, де познайомився з М. Максимовичем та П. Кулішем, і на Полтавщині відвідав Є. Гребінку в його Убіжищі. В липні 1843 року в с. Ковалівці Шевченко відвідує Олексія Капніста. Обидва поїхали до міста Яготина до Миколи Рєпніна-Волконського оглянути галерею картин. Протягом літа відвідував своїх нових знайомих. 20 вересня 1843 року гостює в рідному селі Кирилівці, Звенигородського повіту, на Київщині у сестри та братів. Протягом жовтня-грудня 1843 року перебуває в Яготині у Рєпніних.


Слайд #9
Поет проти імперії
Під впливом баченого і пережитого в Україні Шевченко написав вірш «Розрита могила», в якому висловив гнівний осуд поневолення українського народу царською Росією.
Вийшов 1844 передрук першого видання «Кобзаря» з додатком поеми «Гайдамаки». Того ж року Шевченко написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»), ставши на шлях безкомпромісної боротьби проти самодержавної системи тодішньої Російської Імперії.


Слайд #10
Перші видання Кобзаря


Слайд #11
Громадська діяльність
У квітні Тарас пристав до Кирило-Мефодіївського братства, таємної політичної організації, заснованої з ініціативи Миколи Костомарова.
27 листопада 1846 року Шевченко подає заяву на ім'я попечителя Київського навчального округу про зарахування на посаду вчителя малювання у Київському університеті Святого Володимира, на яку його затвердили 21 лютого 1847.
У березні 1847 року, після доносу, почалися арешти членів братства. Шевченка заарештували 5 квітня 1847 на дніпровській переправі, коли він повертався до Києва, відібрали збірку «Три літа», та відправили під конвоєм до Петербурга


Слайд #12
Мико́ла Іва́нович Костома́ров


Слайд #13
українська таємна політична організація, що виникла в Києві наприкінці 1845 року та спиралася на традиції українського визвольного й автономістського руху.
Впродовж існування товариства його ідеологія зазнавала істотних змін. Завдання об'єднання слов'ян, що стало підставою виникнення таємної організації, згодом конкретизувалось у двох напрямах — рівноправного співробітництва слов'янських народів та відродження України.
Кирило-Мефодіївське товариство


Слайд #14


Слайд #15
Шевченко та братство
Твори Т. Шевченка «Кавказ», «Сон», «Великий льох», «І мертвим, і живим...», «Заповіт» найрадикальніше відображали засади братства. Вони категорично заперечували самодержавство й закликали до негайного скасування кріпацтва. Під час обшуку всі ці твори були знайдені. Після слідства Шевченка було взято в солдати в Оренбурзький окремий корпус на 10 років. За особистим розпорядженням Миколи І за ним був установлений суворий нагляд із забороною писати й малювати.
Найбільшу вину за поневолення України Т. Шевченко покладав на Росію та російських імператорів. Йому, зрештою, належить визначення національної ідеї, зміст якої актуальний і нині: одночасне національне та соціальне визволення українського народу.


Слайд #16


Слайд #17
Діяльність Кобзаря
Своєю поезією Шевченко поєднав культурні традиції українського суспільства: старшинсько-дворянську і традицію трудящого люду. Його твори захоплено читали і селяни, і дворяни, оскільки вони знаходили в поезіях Т. Шевченка відображення своїх інтересів.
Великий Кобзар зумів визначити українську національну ідею як потребу одночасного і національного, і соціального визволення. Саме в такому вигляді вона стала дороговказом для українства другої половини XIX-XX ст.


Слайд #18


Слайд #19
Висновок
Тарас Шевченко – це визначна постать України. Його твори популярні в усьому світі. До сьогодення ці твори читають, як великі, так і малі.
Громадська діяльність Т. Шевченка була величезною, він завжди боровся за свободу і незалежність своєї рідною України. Свою боротьбу він висвітлював у своїй поезії, намагаючись словом довести свою тогочасну позицію.
Але політичні переконання Шевченка були нечіткими, оскільки він був насамперед Поетом, а не політиком!


Слайд #20
Пам'ятник Кобзареві у Києві.


Слайд #21
Дякуємо за увагу! Презентацію підготувалм:Шевченко Тарас Кучминда Олексій