Презентація "Основи віршування"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Основи віршування"
Слайд #1
Основи
віршування


Слайд #2
Віршування , або версифікація
(з лат. вірш,роблю) – це мистецтво творення поетичних текстів та наука про нього, тобто система певних правил побудови віршового твору.
Мова художнього твору
Прозова
Віршована
це мова вільного розташування слів у реченні та в художньому тексті; близька до розмовної мови.
це мова,
підпорядкована певній ритмічній організації і відмінна від живої розмовної мови.


Слайд #3

3.Силабічна (гр. sylabe -склад)
4.Силабо - тонічна
5.Тонічна
- кількісне повторенні груп складів, має два постійних наголоси, риму, строфа переважно дворядкова, іноді текст на строфи не ділиться.
- закономірне чергування наголошених і ненаголошених складів (однакова кількість складів і наголосів)
- перевага наголосів у віршовому рядку, кількість наголошених складів повторюється, а кількість ненаголошених – невизначена; рівномірне розташування довгих складів.
Якісні,
де ритм досягається рівномірним повторенням складів і наголосів.
Кількісні,
де в основу творення ритму покладена кількість часу, яка витрачається на вимову ритмічних одиниць, мелодійність. Античний та народнопісенний вірш.
1.Антична система.
2.Фольклорне віршування.
Системи віршування


Слайд #4
Ритм - рівномірне чергування
однорідних мовних одиниць,
які називаються ритмічними
одиницями. Найменша одиниця
поетичного ритму – склад, головна вірш (тобто рядок).
Ритмомелодика – це ритмічна
будова одного чи кількох віршів.


Слайд #5
РИМА -
співзвучне
закінчення
рядків.
Чоловіча
(з наголосом на останньому складі)
Жіноча
(з наголосом на
передостанньому складі)
Дактилічна
(з наголосом на третьому складі від кінця)
Гіпердактилічна
(з наголосом на четвертому складі від кінця)


Слайд #6
Рими поділяються на:
- прості , що творяться двома словами
(колискова – мова);
складні, що творяться
трьома чи й чотирма словами
(характерника – химерний кат).
Точна – рима, в якій всі звуки точно збігаються
(день – пісень);
приблизна - в якій співзвучність неповна
(блискавиці – криця).
Трапляються також внутрішні рими, тобто рими
в середині рядка: квіти мої, діти (Т.Г.Шевченко).


Слайд #7
Види римування
Суміжне
(парне)
А
А
Б
Б
2. Перехресне
А
Б
А
Б
3.Кільцеве
(охопне)
А
Б
Б
А
4. Тернарне
А
А
Б
В
В
Б


Слайд #8
Стопа
- це повторювана група складів, до якої входить один наголошений склад і один або два ненаголошені.
Двоскладові
1.Хорей , трохей ( - )
2. Ямб ( - )
3. Пірихій ( )
4. Спондей - службова двоскладова стопа з обома наголошеними складами.
Трискладові
1.Дактиль ( - )
2. Амфібрахій ( - )
3. Анапест ( - )
4. Бакхій ( )


Слайд #9
Строфа – група віршів пов’язаних за смислом.
- моностих (однорядкова строфа);
- дистих (двовірш);
- терцен (тривірш);
- катрен ( чотири вірш);
- пентина (п’ятивірш);
- секстета (шестирядковий вірш);
- септима (семирядковий);
- октаверс (восьмивірш);
- нонаверс (дев’яти рядкові)
- дециверс (десятивірш);
- сонет (14 рядків);
- рондель (15 рядків)


Слайд #10
Види наголосів:
1.Граматичний наголос – підвищення наголосу при вимові одного із складів у багатоскладовому реченні.
2. Логічний наголос - підвищення голосу при вимові слова, що відіграє важливу роль у реченні.
3. Ритмічний наголос - надає віршеві потрібної ритмічності, мелодійності при виконанні.


Слайд #11
Довільний вірш – це вірш,
написаний силабо – тонічним розміром
(переважно ямбом чи хореєм),
що складається з різностопних рядків,
розміщених довільно.
Верлібр , або вільний вірш
не має строфічної будови,
рими, поетичного розміру,а ритм у ньому
досягається лише наспіваною інтонацією.
Білий вірш – неримований вірш.


Слайд #12
Література:
1.Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література:
Підручн. для 8 кл. загальноосвіт. Навч.закл.
– К.: Грамота, 2008. – 384 с.: іл.
2.Пахаренко В.І. Основи теорії літератури.
– К.: Генеза, 2009. – 296 с.
3.Противенська О.Г.,Мещерякова М.І., Теміз Я.В.
Українська література у схемах і таблицях. – Х.:
Видавнича група «Академія», 2000. – 100 с.