Презентація "Остап Вишня"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Остап Вишня"
Слайд #1
Остап Вишня
1889-1956


Слайд #2
Перші роки життя
Справжнє ім'я — Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім'ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Київській військово-фельдшерській школі, після закінчення якої (1907) працював фельдшером — спочатку в російській армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західних залізниць.


Слайд #3
Батьки
Батько МИХАЙЛО КІНДРАТОВИЧ ГУБЕНКО
Мати ПАРАСКА ОЛЕКСАНДРІВНА ГУБЕНКО


Слайд #4
Будинок Остапа Вишні


Слайд #5
Після громадянської війни працює в газеті, починає публікувати власні твори. Входив до літературних угруповань «Плуг» і «Гарт». З 1927 р. став головним редактором журналу «Перець». У 1933 р. був репресований (за звинуваченням у замаху на Постишева), ув'язнений на 10 років у радянських таборах.


Слайд #6
Перший надрукований твір  — «Демократичні реформи Денікіна (Фелейтон. Матеріалом для конституції бути не може).»


Слайд #7
Арешт
під час геноциду 1932—1933
1933 популярний письменник був превентивно звинувачений в контрреволюційній діяльності й тероризмі
Звільнений і повернувся до літературної праці 1943


Слайд #8
В концтаборі
На засланні у таборі.
Остап Вишня (справа) з кримінальником Федею Зубовим.


Слайд #9
Післявоєнний період
Перший твір після концтабору — «Зенітка». Другий і останній період творчості був не простим для Вишні. Щоб приховати свою справжню сатиру, він відточує образ героя-оповідача, мудрого, дотепного, занозистого часом, але сумного.
Після закінчення Другої світової війни Остап Вишня також став членом редколегіі журналу «Перець» і активним його співпрацівником.
Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Започаткував новий жанр — усмішка.
Усмішка — це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей термін сам Остап Вишня. Пізніше він писав: "Хоч «фейлетон» уже й завоював у нас повне право на життя, та, на мою думку, слово «усмішка» ширше від «фейлетону». Автор «Вишневих усмішок» освоює і далі розвиває традиції вітчизняної та світової сатиричної літератури й народної творчості. Передусім традиції класиків (Гоголя і Шевченка, Щедріна і Франка, Мартовича і Чехова).


Слайд #10
Остап Вишня и Максим Рильський на охоті.


Слайд #11
Творчий спадок
1921р. - 2 твори;
1922р. - 80 творів;
1923р. - 270 творів;
1924р. - 9 збірок;
1927р. - 15 збірок;
1929р. - 27 збірок;
1930р. -“Усмішки” в 4 томах


Слайд #12
28 вересня 1956р
Письменник помирає. Смерть, що постійно чатувала на нього, наздогнала.

Поховали Остапа Вишню на Байковому кладовищі в Києві.