Презентація "Місто"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Місто"
Слайд #1
“Місто” В.Підмогильний
Алєксєєнко В. 11-Б


Слайд #2


Слайд #3


Слайд #4
“Вершники”


Слайд #5
Мусій Половець
Дофінівський рибалка, непоказний хлопець, нижчий на голову за Половчиху.
“Тому роду не буде переводу, в якому браття милують згоду”.
Врятував Чубенка з французької плавучої війни.
Половчиха
Доброго рибальського роду, степової крові.
“…висока та сувора,як у пісні”, “маяк невгасимої сили”.
Мотив звернення до сил природи – “плач Ярославни”
Іван
комуніст
Панас
махновець
Оверко
петлюрівець
Андрій
денікінець
Сашко
махновець
Під червоним прапором кінського інтернац.полку
служить революції
сухорлявий
комісарська морда, наймит Леніна і комуни
працює на заводі
“Рід розпадається, а клас стоїть,за нас К.Маркс”
Під чорним прапором
махновський душогуб
контрабандист, привозив хустки, шовк, коньяк
важкий і дебелий, довге волосся
мати важко народжувала-найдорожчий!
застрелився сам
“Анархію несемо”
Артист, грав з греками у “Просвіті”
на дядькові гроші в семінарії вчився
рибалка з нього ніякий
“Найперше – держава”
Підпрапорщик, герой Сараками-ша й Ерзерума
вдався у д.Сидора, таке ж ледащо
снився під вінцем
“Проклинаю тебе іменем Росії-матері”
14 років
Високі й широкоплечі, з хижими дзьобами й сірими очима


Слайд #6
Роман завершений письменником в 1927 році, опублікований вперше у Харкові в 1928 році.
«Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.


Слайд #7
Роман передусім — психологічний твір. Письменник зобразив людину, в якій постійно борються добро зі злом, яка інколи заради особистого утвердження здатна піти навіть на злочин, не страждатиме й від людських жертв, і разом — це неординарна особистість із виразною суспільною й психологічною неодновимірністю, не позбавлена вміння скептично, а то й іронічно, сприймати себе та навколишній світ.
Роман «Місто» переконав критику в тому, що письменник «цікавиться не людством, а людиною». Ця, на сьогодні цілком прийнятна характеристика, звучала далеко не позитивно в той час, коли в літературі вироблявся курс на уславлення колективізму, а психологізм зневажався як традиція «дрібнобуржуазна», як вияв ворожої ідеології.
«Місто», хоча й широко читалося, зокрема молоддю, упереджено викривалося й паплюжилося в пресі. Починалося з того, що автор «дивиться на світ крізь вузькі щілинки рафінованого інтелігентського світогляду», а доходило до висновків, що «книжка антирадянська», бо в ній не показано «звички робітників і селян», а головний герой — «безмежний індивідуаліст, обиватель-міщанин з куркульською ідеологією».


Слайд #8
Твір не був подібний до традиційної народницької прози 19 століття, бо автор орієнтувався на європейський роман 19-початку20 століття, засвоївши традицію романістики Оноре де Бальзака, Гі де Мопассана, Анатоля Франса, Джека Лондона, а також вітчизняну — Агатангела Кримського, Володимира Винниченка.


Слайд #9
Персонажі


Слайд #10
В романі «Місто» Валер'ян Підмогильний описав селянську українську молодь, яка на початку 1920-х років тисячами потягнулась у міста, щоб завоювати і зробити своїм українське місто. Автор показав бажання молодих селян «вийти в люди», здобуваючи колись недосяжну науку.
Розповідь подана через історію душі Степана Радченка — енергійного сільського юнака, який приїздить до Києва, вступає до економічного вузу й сподівається повернутися з новими знаннями на село. Вперше Київ відкривається йому з Дніпра як своєрідний «пуп землі». Роман починається реченням:
«Здавалось, далi пливти нема куди»


Слайд #11
Степан переходять через світ студентства, так і не закінчивши вищої освіти, зазирає до робітничого середовища друкарні. Солідний уривок часу довелося йому витратити на життя у світі міської богеми — театральної публіки, тих, хто вечорами виходить на прогулянки та блукає вулицями й вуличками міста, переважно тільки тому, що насправді не має власного затишного куточка.
Саме в Києві юнака захоплює література, він починає писати, стає відомим письменником і залишає навчання. Він був певен, що вирушає «завойовувати» місто, що місту потрібна «свіжа кров села», яка змінить «його вигляд і істоту. А він — один із цієї зміни, якій за долею призначено перемогти».


Слайд #12
Підмогильний розповів про перше Степанове оповідання «Бритва», про піднесення і занепади творчості, про довгі й важкі пошуки тем і натхнення. Він показав, як народився Автор — і навіть отримав нове хрещення, обравши псевдонім. Той, хто був Степаном, став Стефаном. Письменник залишає свого героя тоді, коли той сідає писати твір власного життя.


Слайд #13


Слайд #14


Слайд #15


Слайд #16


Слайд #17


Слайд #18


Слайд #19


Слайд #20


Слайд #21


Слайд #22


Слайд #23


Слайд #24


Слайд #25


Слайд #26


Слайд #27


Слайд #28


Слайд #29