Презентація "Леся Українка"

+5
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Леся Українка"
Слайд #1
Леся Українка
1871
1913


Слайд #2
Справжнє ім’я -
Лариса Петрівна Косач.
Народилася майбутня письменниця
25 лютого 1871 року в
м. Новограді – Волинському і
виховувалася в інтелігентній сім’ї .


Слайд #3


Слайд #4
Мати
Ольга Петрівна Косач
Батьки Лесі Українки
Батько
Петро Антонович Косач


Слайд #5
Мати Лесі Українки - відома на той час українська письменниця
Олена Пчілка – мала величезний вплив на доньку, сама вибрала їй
високо зобов’язуючий псевдонім – Українка.
Батько був людиною передових поглядів , за що його ще в студентські роки
виключили з Петербурзького університету.
Багато уваги приділяли вони гуманітарній освіті дітей, розвивали інтерес до літератури, вивчення мов, перекладацької роботи.


Слайд #6
Сім’я Косачів була великою, але жила в достатку. Усього Леся мала двох
братів і три сестри. Мати, доглядаючи за дітьми, намагалася дати їм
національне виховання. У їхній сім’ї шанували народні звичаї. Діти змалку
ходили в національному одязі.


Слайд #7
З дитинства мала Косачівна
кохалася в народних піснях і казках ,
у чотири роки уже читала, у п’ять - грала на
фортепіано і пробувала
творити власну музику,
а пізніше
не раз тяжко зітхала, говорячи,
що важка недуга не дала їй
можливості стати композитором.


Слайд #8


Слайд #9
Дитячі роки поетеси минали на Поліссі.
Узимку Косачі жили в Луцьку, а літом – у с.Колодяжне.
Воно назавжди зачарувало Лесю
чудовою природою і розповідями
місцевого селянина
Лева Скулинського про ,,нечисту силу’’.


Слайд #10
Леся ще зовсім маленькою,
У 6 років, навчилася шити
й вишивати. А як їй подарували
тоді нитнички й гольника,
то вона шанувала й пильнувала
їх більше, ніж усі забави. І
тоді вже задумала вишити
батькові сорочку.


Слайд #11
У 1881році в Луцьку, куди наказом
Міністерства внутрішніх справ був
переведений на роботу батько,
Леся з братом Михайлом пішла на
річку Стир подивитися, як святять воду ,
застудилася й захворіла.
Хвороба дала ускладнення.
Пізніше виявилося, що в дівчинки
туберкульоз кісток .


Слайд #12
Через недугу Леся вже ніколи більше
не вчилася систематично з учителями,
не відвідувала жодної школи, однак
була врешті високоосвіченою людиною,
знала багато мов, гарно грала, між іншим,
часто виконувала власні композиції-імпровізації,
яких вона, на жаль,
не вміла записати.


Слайд #13
Рано виявився й поетичний талант.
Її вірш ,,Надія’’ датується 1880 роком.
З 1884 року починає друкувати поезії
під псевдонімом
Леся Українка.
Узимку Олена Пчілка запропонувала
Михайлові й Лесі перекласти українською
мовою ,,Вечори на хуторі поблизу Диканьки’’
Миколи Гоголя.


Слайд #14
Наступного року у Львовівийшла книжка перекладених оповідань М.Гоголя, авторамиякої були молоді Косачі, що прибрали псевдоніми Михайло Обачний та Леся Українка.


Слайд #15
БратЛесі Українки-Михайло Обачний


Слайд #16
Наступні роки стали літами великих
Лесиних страждань. Хвороба прогресувала, уражала суглоби
правої ноги.


Слайд #17
Мати возила дівчину в Київ до професора О.Рінека, який раніше оперував Лесі ліву руку. Через рік хвора побувала у Варшаві.
Улітку 1888 року батько повіз Лесю на лікування в Одесу.
У цей час вірші юної поетеси друкувалися у львівських журналах , на її твори звернули увагу галицькі критики –
Іван Франко та Михайло Павлик .


Слайд #18
Леся цікавилася історією. Дев’ятнадцятирічною дівчиною вона написала для молодшої сестри підручник ,,Стародавня історія східних народів”, у якому проводила багато паралелей і порівнянь дійсності трьохтисячного минулого із сучасним. Цей підручник був доступний, лаконічний і цікавий.


Слайд #19
Перша поетична книжка Лесі Українки ,,На крилах пісень” вийшла у Львові на початку 1893року . Вона складалася із шести поетичних циклів та трьох десятків віршів поза циклами, поем ,,Самсон”, ,,Місячна легенда”, ,,Русалка” . Схвальну рецензію на книгу написав О.Маковей , правильно визначивши провідні мотиви творчості поетеси : ,,Перший – то сумовитий погляд авторки на своє життя й долю, другий – то культ природи, а третій – то культ України і світове горе” .
У 1899 році у Львові вийшла друга Лесина збірка ,,Думи і мрії”, яка засвідчила безсумнівний злет творчості молодої поетеси.
А у 1902 році в Чернівцях - книга поезій ,,Відгуки” .


Слайд #20


Слайд #21
Через хворобу Лесі Українці доводилося
багато їздити по світу.
Вона лікувалася в Криму й на Кавказі, у Німеччині й Швейцарії, в Італії та Єгипті.
І хоча чужина завжди викликала в неї тугу за рідним краєм, але й збагачувала новими враженнями, знанням життя інших народів, зміцнювала та поглиблювала інтернаціональні мотиви її творчості.


Слайд #22
У Венеції Леся Українка познайомилася з італійською письменницею Альбіною Бізе і під її впливом почала писати драми у віршах – жанр, який надзвичайно вдавався Лесі .
Першою цікавою трагедією письменниці стала ,,Кассандра” . Окрилена успіхом, Леся створила ще ,,Одержиму” та ,,Жертву” , але при виході у світ вдруге збірки ,,На крилах пісень” ці драми були вилучені цензурою.
За досить короткий час Леся написала поему ,,Одно слово”, закінчила також драму ,,На руїнах”. Вона все більше й більше відчувала себе драматургом і усвідомлювала, що в цьому роді літератури піде значно далі, ніж у власне ліриці.


Слайд #23
Про те, що Лесю Українку постійно хвилювала тема митець і суспільство, свідчить її драматична поема ,, У пущі ”, над якою вона почала працювати в 1897 р., а завершила роботу в 1909 році.
Визначним досягненням драматургії Лесі Українки є її ,, Камінний господар ” . Це одна з найцікавіших версій легенди про Дон Жуана, до образу якого зверталося багато великих художників .
За порівняно короткий час Леся Українка створила понад двадцять драматичних творів, які стали новим явищем в українській літературі й театральній культурі, принесли славу драматурга – новатора.


Слайд #24
Близькі люди сім' ї Косачів
Знайомих і друзів у Лесі Українки завжди було багато. Її сім’я приятелювала з М.Лисенком, М.Старицьким, П.Житецьким. Поетеса цікавилася творчістю П.Грабовського, посилала свої твори для альманахів М.Коцюбинському, листувалася з Г.Хоткевичем, мала прекрасні диспути про мистецтво з
І. Франком.
Про поетесу особливо піклувався фольклорист Климентій Квітка, який пізніше став її чоловіком.


Слайд #25
25 липня 1907 року Леся Українка та Климентій Квітка одружилися .


Слайд #26
Чоловік одержав посаду в суді в Криму, і подружжя переїхало туди, а згодом
до Ялти.
Критичний стан здоров’я змушував Лесю Українку до частих переїздів.
У 1911 році сім’я опинилася в Кутаїсі .


Слайд #27
,,Лісова душа” поетеси завжди тужила за Поліссям, і вже непереможна ностальгія опанувала нею, коли, гнана хворобою, змушена була жити лише в південних краях . У 1911 році на Кавказі за кілька днів вона написала ,,Лісову пісню”. Була тяжко хвора, температура сягала 38, але жага творчої праці не давала спокою.
Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і сіра буденщина зіткнулись у цій драмі – казці .


Слайд #28
З голосу вмираючої дружини Климентій Квітка ще встиг записати народні пісні, а матері й сестрі Ользі Леся продиктувала зміст задуманої драми ,,На передмістю Александрії ”.
Письменниця вже відчувала наближення смерті .
У березні 1913 року вона написала заяву до бібліотеки Наукового товариства ім. Т. Шевченка прийняти її твори в депозит . 28 квітня востаннє приїхала до Києва, а всередині травня відбула в Кутаїсі.


Слайд #29
Померла
Леся Українка
1 серпня 1913року
в Грузії, у місті Сурамі.


Слайд #30
Її тіло перевезли до Києва й поховали на Байковому кладовищі , поряд із могилами батька та брата.


Слайд #31
Леся Українка прожила життя, сповнене невимовних страждань і гіркоти. Але її творчість звучить оптимістично, у ній на повний голос пролунали життєрадісні мотиви, сповнені віри в невичерпні сили народні.


Слайд #32
Поетеса живе серед нас, вона не вмерла, а тільки зробила крок у безсмертя:
Ні ! Я жива, я вічно буду жити,
Я в серці маю те, що не вмирає.