Презентація "Ліна Костенко"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Ліна Костенко"
Слайд #1
Ліна Костенко
Адресовані людям вірші – найщиріший у світі лист.


Слайд #2
“Ліна - доволі жорстка, категорична, сенсорна Драйка. Етична установка на викорінення і боротьбу зі злом прослідковується у неї дуже чітко. Це для тих, хто шарить в соціоніці.”


Слайд #3
Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там
19\03\1930 – народження (м.Ржищів, Київська обл.).
Батьки – вчителі
1936 – переїзд до Києва
У повоєнні роки відвідувала студію при Спілці письменників України


Слайд #4
Вибираєм ми дорогу. І вона нас вибира.
Вища освіта:
Київський педагогічний університет
Московський літературний університет ім. О.М. Горького (зак.у 1956)


Слайд #5
Кожне покоління вип’є свою чашу. Але чому вони повинні пити ще й нашу?
18\09\1956 – народження доньки – Оксани Пахльовської


Слайд #6
Цвіркунов В.В.
Єжи-Ян Пахльовський


Слайд #7
Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
Одна з найяскравіших персон плеяди молодих поетів-шестидесятників
1957 – дебютувала зі збіркою “Проміння землі”
1960-ті – “Клуб творчої молоді”
1961 – починається критика, знімають з плану зйомки фільму за сценарієм поетеси.
1963 – не друкуються збірки творів
1968 – лист на захист Чорновола спровокував заборону на творчіть.
28\05\1969 – народження сина Василя
1973 – потрапила до “чорних списків” ЦККПУ


Слайд #8
Клаптенята паперу – то смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самим собою.
1977 – перша за довгий час збірка “Над берегами вічної ріки”
1979 – роман “Маруся Чурай”
1980 – чергові прблеми з видавництвом; відчайдушна голодовка
1987 року була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка
1990 – Всесвітній конгрес “Ліна Костенко – поет і мислитель”


Слайд #9
“Гуманітарна аура,або Дефект головного дзеркала”
Гуманісти розробили ідею історичного безсмертя. Де вже ті давні греки, де римляни, а історичне безсмертя їм гарантоване на віки.    Над Скандинавським півостровом, як північне сяйво, стоїть заворожуюча аура музики Ґріґа, Сібеліуса, дивовижних казок Андерсена. На іншому континенті маленька Колумбія підсвічена магічною аурою Маркеса. Чи ж треба казати, що Англія - це Шекспір, Байрон, Шеллі? Що Франція - це Вольтер, Бальзак, Руссо, Аполлінер? Що Італія - це нація Данте і Петрарки, Рафаеля і Мікеланджело. Бо не квадратне ж підборіддя дуче визначає її обличчя, а її художники і поети.    А чому б у таких самих діоптріях не подивитися на Україну? Якщо десь у світі чують - Україна, українці, які це асоціації викликає там? Хіба це не правомірне запитання? Ми вже держава. Тож чи не час замислитись, хто ми в очах світу і яку маємо ауру, а якщо не маємо, то чому?
Що повинна була відразу зробити Україна? Насамперед - об’єктивно оцінити ситуацію. Поставити свою оптику, свою систему дзеркал. Розробити свою гуманітарну політику, її стратегію та пріоритети. Зафіксувати себе у свідомості людства парадоксом молодої держави з тисячолітньою культурою, що була досі заблокована в силу історичних причин. Бути відкриттям для світу, а не морально ущербним народом в абераціях чужих віддзеркалень…
Ми навіть 800-ліття Чорнобиля не зуміли відзначити. Ювілей мертвого міста,- де ще таке у світі є? Міста славного, старовинного, атомний попіл якого мав би стукати в наше серце,- не відзначили і забули…
Ефективне не те, що заперечує чуже, а те, що утверджує своє.


Слайд #10
Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.
Вона стала почесним професором Національного університету "Києво-Могилянська академія", її завжди обожнювали студенти і з трепотом ходили на її лекції пишаючись тим, що можуть слухати "титана" українського слова.


Слайд #11
Ми любимо тих, що знали нас молодими. Їхня пам’ять – музей коштовностей, які ми колись розгубили.
У ХХІ ст. Ліна Василівна продовжує творити, зустрічатися з прихильниками, і їдко і лаконічно висловлюватися про навколишнє.


Слайд #12
Регалії
почесний доктор Чернівецького національного університету (2002);
лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1987, за роман "Маруся Чурай" і збірку "Неповторність");
лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги (2000).
Почесна відзнака Президента України (1992)
Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року.


Слайд #13
Я, що прийшла у світ не для корид,Що не люблю юрби та телекамер,О, як мені уникся і набридЩоденний спорт - боротися з биками.Я обираю пурпуровий плащ,Бики вже люттю наливають очі.Я йду на них, душе моя, не плач,Ці види спорту вже тепер жіночі!