Презентація "Ольга Кобилянська"

+9
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Ольга Кобилянська"
Слайд #1
Ольга
Кобилянська


Слайд #2
Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863 р. у містечку Ґура-Гумора в Південній Буковині. У багатодітній сім'ї, де було семеро дітей, вона була четвертою.


Слайд #3
Мати, Марія Вернер, походила з німецької родини.
Батько, Юліан Кобилянський, народився в Галичині. Він належав до шляхетського роду, який мав свій герб і походив з Наддніпрянщини.
Брат Ольги Степан був живописцем (серед його творів — портрети сестри).
Брат — Юліан — прославився як філолог, автор кількох підручників із латинської мови.


Слайд #4
Через п'ять років після її народження батька переводять до Сучави. Там Ольга Кобилянська знайомиться з місцевим парохом та українським письменником Миколою Устияновичем. Як між родинами вцілому, так і між її доньками, зокрема Ольгою Кобилянською і Ольгою Устиянович, зароджуються приятельські стосунки, які триватимуть у майбутньому до кінця життя письменниці.
Пізніше вона жила в селі Димка, а з 1891 р. — у Чернівцях.


Слайд #5
У Кимпулунзі Ольга здобула початкову освіту німецькою мовою, приватно вивчала українську мову.
Значний вплив на формування Кобилянської як людини і митця мала Софія Окуневська - широко освічена як на свій час жінка, яка першою в Австро-Угорщині здобула в Цюріху вищу медичну освіту. Саме через Окуневську та Франка йшло наближення письменниці до української літератури.


Слайд #6
«Я не маю ніякого бажання до хатньої роботи, бо вона мені не дає задоволення. В моєму серці нема жодного сонячного промінчика, душа вкрита хмарами. Я хвора на тяжку хворобу, мене може вилікувати жваве духовне життя, а де його тут взяти?»
Писала О. Кобилянська у щоденнику


Слайд #7
В 1891 Кобилянська переїздить в Чернівці і живе тут постійно. Тут знайомиться з письменником О. Маковеєм, під впливом якого вона пише. Він читає її розповіді в газеті "Буковина", що вона друкує і публікує з І. Франком, М. Равликом, М. Грушевським і підтримує дружні відносини.
О. Маковей


Слайд #8
1898 р. – на ювілеї І.Франка О.Кобилянська познайомилася з багатьма діячами української літератури…
1899 р. – у Києві познайомилася з М. Лисенком, М. Старицьким, М. Коцюбинським.


Слайд #9
Померла О. Кобилянська 21 березня 1942 р. в Чернівцях в тяжкий час поневолення Північної Буковини румунсько-фашистськими загарбниками, які переслідували письменницю, готували над нею судову розправу.


Слайд #10
Читаємо в листі від 27.11.1886 року
«Межи моїми ровесницями і знакомими, котрих в мене було небагато, не було жодної, котрій я б була могла відкрити свою душу з її тайнами. Їх ідеал був мужчина і заміжжя, тут вже все кінчалося. Мені хотілося більше. Мені хотілось широкого образовання, і науки, і ширшої арени діяльності. В моєму житті не часто гостює радість... Чому жоден чоловік не любить мене тривалий час? Чому я для всіх тільки «товаришка»?»


Слайд #11
Її творчість, наснажена любов’ю і добром, продовжує й сьогодні не тільки хвилювати, а й навчати, виховувати кожного з нас…
Петро Хропко
Спогади сучасників


Слайд #12
…Химерна жінка, з любов’ю до містики…
…Амазонка, що гордо мчить верхи на коні, недосяжна як мрія…
…Інтелектуалка. Бунтарка. Примхлива панна…
Мар’яна Савка


Слайд #13
“Вона визрівала і була послана самим Богом для того, щоб продовжувати справи, які залишив Ю.Федькович” .
І. Снігур

Величава квітка Буковини!
О. Гончар


Слайд #14
Перші свої твори письменниця почала писати німецькою мовою.
Пізніше їй дорікали за німецький спосіб мислення,залежність від німецької класики. Але і в ранніх, німецькомовних, і в пізніших, уже україномовних творах, всюди просвічується образ авторки, багатий світ її спостережень і почуттів, винесених з реальної дійсності.


Слайд #15
Оповідання
“Вовчиха”, «Любов до рідної землі», “Природа”
Повісті
“Земля”, “Ніоба”, “У неділю рано зілля копала…” , “Через кладку” , “За ситуаціями” , “Людина” , “Царівна”
Новели
“Некультурна” , “Битва” , “Назустріч долі” , “Юда” , “Лист засудженого вояка до своєї жінки” , “Сниться”
Роман
“Апостол черні”
Жанрове різноманіття


Слайд #16
“Людина”
Особисте щастя героїні більшою чи меншою мірою пов'язується з соціальними проблемами, активною позицією людини в житті, з необхідністю боротися з обставинами, що сковують розвиток її духовних сил.
“Царівна” (1895)
Розширення світобачення письменниці, поглиблення її реалістичної манери, засобів психологічного аналізу.
“Аристократка” (1896)
Торкнулась морально-етичних проблем життя інтелігенції.
“Valse melancolique” (1898)
створює три цілісних образи жінок-інтелігенток.
“Жебрачка” (1895)
Вперше показує людину з народу, яка опинилася без засобів до існування, живе з милостині.
“Банк рустикальний”
Глибоко правдиві картини з життя села.
“На полях”
“У св. Івана”


Слайд #17
“Земля”
Реальна трагедія братовбивства, що сталася восени 1894 р. в селі Димка поблизу Чернівців, порушила вічну тему влади землі над селянином
“В неділю рано зілля копала”
Мотив романтичної пісні-балади “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, що неодноразово опрацьовувався українськими письменниками
“Зійшов з розуму” (1923)
Ввійшла тема війни, що була однією з провідних у творчості В. Стефаника, Марка Черемшини, О. Маковея, К. Гриневичевої та ін.
“Юда”
“Апостол черні”
Певною мірою ідеалізує буковинське духовенство, наділяючи таких духовних пастирів, як о. Захарій, багатьма громадянськими й християнськими чеснотами.
«Природа» (1888 р.)
Розкриття багатства та краси світу природи, переплітаючись із глибокими ліричними відступами та музичними інтонаціями.


Слайд #18
“Пишу до Вас під свіжим вражінням од вашої повісті “Земля”. Я просто зачарований вашою повістю; все - і природа, і люди, і психологія їх, - все це робить таке сильне вражіння, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу. Яка шкода,що ми не можемо мати вашої повісті на Україні”.
Писав М. Коцюбинський
О. Кобилянській


Слайд #19
“Найвидатнішим з її творів є, в усякому разі, великий роман “Земля”... В ньому Кобилянська справді найповніше виділила риси свого таланту, але, на мою думку досягла його меж. Концепція роману задумана тонко і добре викладена, персонажі твору окреслені чітко, і хоч, змальовуючи події, письменниця не виходить за вузькі межі одного села, щоб дати широку картину культурного рівня буковинського народу, то все ж цілість пройнята таким емоційним настроєм, що це надає “Землі” особливого чару... Її роман “Земля”, крім літературної та повної вартості, матиме тривале значення ще й як документ способу мислення нашого народу в час теперішнього важкого лихоліття”.
У листі до відомого хорватського славіста В. Ягича від 8 листопада 1905 І.Франко писав:


Слайд #20
Про свою любов до музики Ольга Кобилянська дуже промовисто писала в листі до Савина Абрисовського від 25 листопада 1893 року:
“Се добре, що Ви музикою займаєтесь. Єсли Ви що в ноти уложите, — не забудьте мені прислати. Я сама не виграваю з нот коректно, тому що вчилась малою 8-літньою дівчинкою на фортепіані лиш 2 місяці, але в мене є сильний слух. Кажу другому виграти, а потім зі слуху буду сама грати… Але з мене, мабуть, помимо всього, музик мав вийти, а вийшов літерат. Просто сміх бере!..”


Слайд #21
Повість “Людина” у театрі


Слайд #22
Пам’яті О. Кобилянської
Пам’ятник О. Кобилянській
Її ім'я присвоєно Чернівецькому театрові


Слайд #23
Речі Ольги Кобилянської
Марка з зображенням Ольги Кобилянської
Роман про
О. Кобилянську