Презентація "Кирило-Мефодіївське братство"

-3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Кирило-Мефодіївське братство"
Слайд #1
Кирило-Мефодіївське братство


Слайд #2
Кири́ло-Мефо́діївське бра́тство— українська таємна політична антикріпосницька організація, що виникла в грудні 1845 — січні 1846 у Києві.


Слайд #3
Історія створення
Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич.
Організація була названа іменами відомих слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія.
Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846»
У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко.


Слайд #4
Василь Білозерський
Тарас Шевченко


Слайд #5
Пантелеймон Куліш
Микола Костомаров


Слайд #6
Історія створення
Восени 1846 року загальна кількість членів братства, за даними слідства, становила 12 осіб. Кирило-Мефодіївське товариство виникло у Києві на початку січня 1846 р. і діяло до кінця березня 1847 р. З появою Кирило-Мефодіївського братства на арену політичної боротьби вийшла українська різночинна інтелігенція.


Слайд #7
Програма
Програмні положення братства були викладені у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія». В основу документів лягли ідеї українського національного відродження.


Слайд #8
„Книга буття українського народу”
Викладено програму товариства, 109 положень релігійно – повчального та історико – публіцистичного характеру.
Показано основні події світової історії від давніх часів до середини ХІХ ст.
Підкреслювалося, що історичне покликання України полягає в тому, щоб підняти інших слов'ян на боротьбу за національне відродження.
Ставили завданням перебудову суспільства на засадах християнства.


Слайд #9
Програма
Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності; знищення царизму і скасування кріпосного права; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури та освіти.


Слайд #10
Програма
Кирило-мефодіївці, єднаючись на основі спільних політичних поглядів, бачили різні шляхи проведення їх у життя — від ліберально-поміркованого реформізму (Микола Костомаров, Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш) — до революційних методів боротьби (Тарас Шевченко, Микола Гулак, Георгій Андрузький).


Слайд #11
Течії серед кирило - мефодіївців
2 течії
Помірковано - ліберальна
Радикальна
М. Костомаров,
М. Маркевич,
П. Куліш,
В. Білозерський
РЕФОРМИ
Т. Шевченко, О. Навроцький,
М. Гулак, І. Посяда
РЕВОЛЮЦІЙНИЙ
ПЕРЕВОРОТ


Слайд #12
Програма
Члени братства вели активну громадсько-політичну діяльність: вони поширювали ідеї братства через розповсюдження його програмних документів, твори Тараса Шевченка; займалися науковою працею і виступали з лекціями в навчальних закладах Києва, в яких проповідували свої погляди; піклувалися про розвиток народної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання і видання нових книг.


Слайд #13
Діяльність кирило - мефодіївців
Проводили пропагандистську діяльність.
Створювали в селах школи для народу.
Розробляли проекти запровадження в Україні мережі початкових навчальних закладів.
Складали шкільні підручники.
Видавали книги та журнали.
Збирали кошти на культурні потреби, на видання популярних книжок.


Слайд #14
Розгром товариства
Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців. У березні 1847 року за доносом провокатора Олексія Петрова діяльність братства була викрита, а члени заарештовані.
Слідство у справі кирило-мефодіївців тривало з 18 березня до 30 травня 1847 року в Петербурзі. Найтяжче було покарано Тараса Шевченка, якого віддали у солдати Окремого Оренбурзького корпусу з забороною писати і малювати. На трирічний термін було ув'язнено у Шліссельбурзькій фортеці Миколу Гулака, Микола Костомаров перебував в ув'язненні один рік, а Олександр Навроцький — півроку у В'ятській тюрмі. Інших членів братства царський режим вислав у віддалені губернії імперії під нагляд поліції, заборонивши повертатися в Україну.
Діяльність братства достовірно висвітлена у різних публікаціях самих кирило-мефодіївців, а також у працях Олександра Кониського, Сергія Єфремова, Дмитра Багалія, Михайла Грушевського, Михайла Возняка.


Слайд #15
Значення
Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства полягає у тому, що воно було першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної боротьби. Братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його наступників. Принципово важливим було і те, що Кирило-Мефодіївське братство стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної з загальноросійських суспільних течій. Це позитивно вплинуло на національну свідомість.