Презентація "Григорій Савич Сковорода"

-4
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Григорій Савич Сковорода"
Слайд #1
Григорій Савич Сковорода
Народився:
3 грудня 1722
Помер:
9 листопада 1794


Слайд #2
Життя філософа
Григорій Сковорода народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині, у небагатій козацькій родині. Після здобуття початкової освіти в сільській школі з 1734 року (Григорію 12) навчався у Києво-Могилянській академії. Його навчання в Академії, з перервами, тривало до 1753-го. Її бібліотека стала для нього джерелом знань. У навчанні був перший, і всі найкращі похвали належали йому. Протягом навчання в Академії вивчив латинську, грецьку, церковнослов'янську, польську, німецьку та інші мови, ознайомився з творами багатьох філософів та письменників, від античних до йому сучасних.


Слайд #3
Під кінець 70-х років XVIII ст., після різних конфліктів з владою, Григорій Сковорода обрав зовсім новий і незнаний до того стиль життя, а саме — мандрівку. І ця мандрівка тривала до самої смерті, майже тридцять років. Була вона повна пригод, оповита переказами й легендами. У ній ніколи не розлучався філософ із Біблією, сопілкою або флейтою і своїми писаннями. Слава про нього йшла всюди, і кожний, чи то пан, чи то селянин хотів його побачити й почути. Тож аудиторія його була дуже численна і різнорідна, і всі розуміли його — речника великої правди.


Слайд #4
Слава про Сковороду йшла так далеко, що про нього довідалась і цариця Катерина II, і забажала його побачити. Через свого поручника Потьомкіна вона послала Сковороді запрошення переселитись з України в Петербург. Посланець цариці застав Сковороду на краю дороги, де він відпочивав і грав на флейті, а недалеко нього паслася вівця того господаря, в якого філософ затримався. Посланець передав йому запрошення цариці, але Сковорода, просто й спокійно дивлячись в очі посланцеві, заявив: «Скажіть цариці, що я не покину України — мені дудка й вівця дорожчі царського вінця»


Слайд #5
Приятель і біограф Сковороди Ковалинський теж засвідчував:
«Коли писав Сковорода для свого краю,
то і вживав деколи української
мови
та правопису, вживаного в
українському виговорі.
Він любив завжди свою
природжену мову.
Дуже любив
свій рідний край,
свою любу Україну й коли
відлучався за її межі,
обов’язково прагнув скоріше туди
повернутися і бажав там померти.
Він висловлює це в багатьох
місцях своїх творів. «Всяк должен
узнать свой народ і в народі себе». »


Слайд #6
Смерть
Це було 9-ого листопада 1794 року. На хресті над його могилою, на прохання самого Сковороди, написано: «Світ ловив мене, та не впіймав…».
Сьогодні його могила стоїть у селі Сковородинівка (ран. Пан-Іванівка, колишня садиба Андрея Ковалівського).


Слайд #7
Вплив Сковороди на сучасників
Григорій Сковорода мав величезний вплив на своїх сучасників і на дальше українське громадянство, і то не тільки своєю етичною наукою, а головним чином своїм життям, в якому слово ніколи не розходилося з ділом: його вчення було в повній згоді з його життям.
Невважаючи на те, що творів Сковороди не друкувалося, вони ширилися через переписування.
«Сковороді не треба було шукати читачів, — вони його шукали: в нього знаходились такі гарячі прихильники і пропаґатори, що навіть через газети сповіщали, закликаючії до себе охочих читати твори українського філософа…Як бачимо, Сковорода стоїть тут поруч дуже популярних творів напівнародної музи, і, справді, багато псалмів його й тепер ще співають сліпці та лірники, не знаючи й не відаючи нічого про автора…»


Слайд #8
Вшанування пам'яті
Ім'ям Сковороди названо:
село Сковородинівка, Золочівського району на Харківщині
вулиця і провулок у Полтаві, Лохвиці
вулиці у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Кіровограді, Чернігові, Чернівцях, Хмельницькому, Дрогобичі, Лубнах, Мелітополі, Переяслав-Хмельницькому, Чорнухах, Гребінці, Золотоноші, Зінькові, Комсомольську, Решетилівці, Фастові, Бродах, Великій Димерці, Люботині, Вовчанську, Манченках, Шешорах, Надвірній, Стрию, Вознесенську, Золочеві, Ковелі, Червонозаводському, Віньківцях та інших населених пунктах
провулок у Яготині, Охтирці


Слайд #9
Ім'я Григорія Савича Сковороди мають наукові та освітні заклади:
Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України (Київ)
Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
На його честь також названо астероїд 2431 Сковорода[7].


Слайд #10
Григорій Сковорода на поштових марках, банкнотах, монетах
21 червня 1996 року Національний банк України випустив срібну ювілейну монету номіналом 1 000 000 карбованців з посвятою великому українському філософу і вченому XVIII століття Григорію Сковороді (1722–1794 рр.)
15 вересня 2006 року Національний банк України випустив банкноту номіналом 500 гривень, на аверсі якої зображено Григорія Сковороду. У дизайні банкноти (на лицьовому та зворотньому боках) використані два малюнки авторства Г. С. Сковороди.


Слайд #11
Афоризми Григорія Сковороди
Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
***
Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
***
Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
***
Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
***
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.


Слайд #12
Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
***
Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
***
Не все те отрута, що неприємне на смак.
***
Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.
***
Бери вершину і матимеш середину.
***
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
***
Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло. То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.


Слайд #13
Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
***
Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
***
Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
***
Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
***
Сліпі очі, коли затулені зіниці.
***
Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
***
Все минає, але любов після всього зостається.
***
Кому душа болить, тому весь світ плаче.
***
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.


Слайд #14
КІНЕЦЬ
Підготувала
презентацію:Цимбала Тетяна