Презентація "Довженко"

+3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Довженко"
Слайд #1
Довженко
Олександр Петрович


Слайд #2
Український та радянський письменник, 
кінорежисер, кінодраматург, художник,
класик світового кінематографу


Слайд #3
Народився Олександр Довженко
10 вересня 1894 року в селянській родині на Чернігівщині, в мальовничому містечку Сосниця.
Батько и мати О.Довженко. Фото із музею в Сосниці.


Слайд #4
3 17 років він — студент Глухівського учительського інституту, закінчивши який у 1914 році отримує направлення до Житомира. Вчителювання його тривало до літа 1917 року й включало в себе викладання природознавства й гімнастики, географії й фізики, історії й малювання..


Слайд #5
Згодом він переїздить на роботу до Києва. Тут він вчителює і вчиться в Київському комерційному інституті на економічному факультеті. Коли ж у Києві відкрилася Академія мистецтв, Довженко стає її слухачем


Слайд #6
У буремне лихоліття 1918—1920 років Довженко на службі у Червоній Армії. Як свідчив Довженків земляк інженер Петро Шох (що пізніше емігрував),
Довженко разом із ним був 1918 року вояком 3-го Сердюцького полку Української Армії. Після визволення Києва від польських інтервентів працює в губернському управлінні народної освіти завідуючим відділом мистецтва. 


Слайд #7
Так тривало до липня 1921 року, коли його, за наказом Наркомату закордонних справ УРСР, було зараховано співробітником цього поважного відомства і направлено на роботу за кордон — спочатку до консульства у Варшаву, а згодом у Берлін. Там він продовжує малювати й студіювати малярство.


Слайд #8
У 1923 році О. Довженко повертається в Україну. Доля заносить його до Харкова, на той час столиці України, де він влаштовується на роботу в газету «Вісті», працюючи там карикатуристом та художником-ілюстратором. На тридцять третьому році життя О.Довженка круто змінюється. Він приїжджає до Одеси, де починає працювати режисером на кіностудії.


Слайд #9
Першою пробою став фільм «Ягідка кохання», що мав комедійний характер, але Олександр Петрович ніколи не зараховував його до свого творчого доробку. Точкою відліку свого кінематографічного життя він справедливо розпочинав зі стрічки «Сумка дипкур'єра», в якій, окрім всього, ще знявся і в ролі кочегара. Мрією О. Довженка було національне кіно, наближення його естетики до народного мистецтва.


Слайд #10
У 1928 році він за сто днів знімає фільм «Звенигора» — історію українського народу від сивої давнини до сучасності. «Картину я не зробив, а проспівав, як птах», — казав митець. Наступною роботою О.Довженка стає стрічка «Арсенал», а ще через рік, у 1930 р., на екрани виходить неперевершений шедевр світової кінокласики — «Земля».


Слайд #11
Цей фільм — гімн життю — було названо серед двадцяти кращих кінострічок усіх часів і народів. Фільм, у якому О. Довженко звернувся до трьох одвічних загальнолюдських тем: життя і смерть, людина і земля, старе і нове — уже знімався на Київській кінофабриці, яку тільки розпочали будувати. У цей час на її території Довженко і закладає свій знаменитий сад.


Слайд #12
На початку 1933 року Довженко залишає Київську кінофабрику і переїздить доМоскви. Згодом разом із дружиною Ю. Солнцевою та письменником О. Фадєєвим вирушає на Далекий Схід. Мета поїздки — створення сценарію про східні рубежі країни. Результатом творчого відрядження став фільм «Аероград». Напередодні війни працює над фільмом «Щорс», з основною темою — народ у війні. За цю роботу митець був удостоєний Державної премії СРСР.


Слайд #13


Слайд #14
З початком війни змінюється і життя О. Довженка. Він добровольцем іде на фронт захищати рідну землю. Працює в газетах «Красная Армия», «Красная звезда», «Известия». Пише серію оповідань. У 1943 році на екрани виходить документальний фільм «За нашу Радянську Україну». У травні 1945 року з'являється ще одна стрічка — «Перемога на Правобережній Україні». Після війни О. Довженко знімає документальний фільм про Вірменію «Рідна країна», у 1949 році — стрічку «Мічурін».


Слайд #15
На початку п'ятдесятих років великий режисер переважно займається педагогічною та викладацькою роботою в Інституті кінематографії. Пише сценарії та кіноповісті: «Відкриття Антарктиди», «Поема про море», «Повість полум'яних літ», «Зачарована Десна».


Слайд #16
Сповнений творчих планів, О. Довженко раптово помирає 25 листопада 1956 року. Йому йшов шістдесят третій рік... Уже після його смерті виходить вибране О. П. Довженка, його дружина Ю. Солнцева дозняла фільми «Поема про море», «Повість полум'яних літ», «Зачарована Десна».
У 1959 році за сценарій фільму «Поема про море» О. П. Довженкові посмертно було присуджено Ленінську премію.


Слайд #17
Юлія Іполитівна Солнцева ( 25 серпня (7серпня) 1901, Москва -†29 жовтня 1983, Москва) - російська та українська  кіноакторка  та  кінорежисерка.
У фільмі  «Земля» (1930) Олександра Довженка зіграла Панасову дочку.
1930–1956 була одружена, працювала з Олександром Довженком як співрежисер його фільмів:
« Букавина – земля українська »,
« Битва за нашу радянську Україну »,
«Перемога на Правобережній Україні».
За сценаріями та творами Довженка поставила фільми:
« Поема про море» (1958),
«Повість полумяних літ» (1961),
Зачарована Десна»1964),
«Незабутнє» (1967),
«Золоті ворота» (1969) —
про творчість Олександра Довженка.


Слайд #18
Могила
Олександра Довженка
Пам'ятна монетна номіналом у 2 гривні присвячена до 110-річчя від дня народження Олександра Довженка.
Поштові марки
Монумент Олександру Довженку


Слайд #19
Презентацію виконала
Учениця 11-А класу
ЗОШ№32
Шавурська Марія