Презентація "Марко Вовчок"

-4
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Марко Вовчок"
Слайд #1
Марко Вовчок
Підготувала учениця 8-Б класу
Худенкова Дар'я


Слайд #2
Марко Вовчок (1833-1907)
Марко́ Вовчо́к (справжнє ім'я: Марія Олександрівна Вілінська, за першим чоловіком - Маркович, за другим чоловіком – Лобач Жученко) - українська письменниця.


Слайд #3
Народилася Марко Вовчок - 10 (22) грудня 1833р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім'ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові.


Слайд #4
У віці семи років Марко Вовчок лишилась батька, виховувалася з 1846 в харківському пансіоні, звідки через 2 роки переїхала в Орел до своєї тітки Мордвіной, в якої збиралися найбільш видатні представники інтелігенції Орла.


Слайд #5
Там Марія познайомилася з майбутнім своїм чоловіком, українським фольклористом і етнографом О. В. Марковичем, який відбував заслання в Орлі за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.


Слайд #6
Під впливом цього середовища Марко Вовчок серйозно зацікавилася етнографією -народною піснею, селянським побутом, а також питаннями звільнення селян від кріпосної залежності.


Слайд #7


Слайд #8
Будинок в Немирові
Проживаючи з
1851 по1858 рр. у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині, Марія Олександрівна досконало вивчила життя, культуру, мову українського народу.


Слайд #9
Пізніше у Петербурзі вона вже як автор збірки «Народні оповідання» призвела враження в колі таких літераторів, як
Т. Шевченко,
І. Тургенев, М. Некрасов,
О. Плещеев, О. Писемський, польський поет і драматург Едуард Желіговський.


Слайд #10


Слайд #11


Слайд #12


Слайд #13
Під час перебування в
1859 - 1867 рр. за кордоном (Німеччина, Швейцарія, Італія і переважно Франція) Марко Вовчок зустрічається з
Д. Менделєєвим,
О. Бородіним.При сприянні І.Тургенева відбулося її знайомство з
О. Герценом, Л. Толстим, Жулем Верном.


Слайд #14
Д.І. Менделеев


Слайд #15
І. Тургенев


Слайд #16
О. Герцен


Слайд #17
Л. Толстой


Слайд #18
Жюль Верн


Слайд #19
Творча спадщина
дві книги «Народних оповідань»
соціальна повість «Інститутка» (1859—1861)
історичні казки-повісті «Кармелюк», «Дев'ять братів і десята сестриця Галя», «Невільничка», незавершені -«Гайдамаки», «Сава Чалий»
повісті «Три долі», «Павло Чорнокрил», «Сестра», «Дяк» та інші
збірка російською мовою «Рассказы из русского народного быта», повісті «Тюлевая баба», «Записки причетника» та інші.
близько ста перекладів


Слайд #20
Особливості творчості
внесення нових жанрів і тем
звернення до фольклорних традицій
форма розповіді: у творах немає спеціального оповідача, є мистецький. Читач дізнається про все з уст народу
твори написані пісенною ритмізованою мовою з різноманітними інтонаціями, багатством синоніміки
Марко Вовчок — основоположниця дитячої української прози
Марко Вовчок зміцнила основи української соціально-побутової прози
Її творчості характерні висока ідейність, висока художність творів тощо


Слайд #21
Тематика творчості
життя дітей
кохання
побут дорослих
сите й тупе існування міщанства
фальш ченців
паразитичне животіння дворян
трагізм життя селянства за часів кріпаччини («Горпина»)
боротьба проти кріпацтва («Ледащиця», «Інститутка»)


Слайд #22
З початку 80-х років Марко Вовчок видає щомісячний ілюстрований журнал «Переведення кращих іноземних письменників». Тут друкувалися в переведенні Морком Вовчком «Казки Андерсена», романи Еркмана-Шатріана і особливо Жюль Верна, з ім'ям якого була зв'язана як перекладач.


Слайд #23
У другій половині 80-х рр. Марко Вовчок співробітнічає в «Русской газете» і «Молве». Втративши популярність після реформи, вона шукає нових можливостей підтримати розхитану популярність; Марко намагається писати «казки для дітей» і «історію для дітей».


Слайд #24
У 1893 Марко Вовчок видає повне зібрання своїх творів, але повернення до минулої популярності вже не могло бути; вона стала «давно забутою письменницею».


Слайд #25


Слайд #26
У композиційному відношенні всі розповіді Марко надзвичайно прості і одноманітні. У них немає глибоких конфліктів, важких переживань, гострих відчуттів. Свою розповідь вона зазвичай веде від імені селянки. Факти даються в узагальненому вигляді. При цьому втрачаються індивідуальні особливості героїв.


Слайд #27


Слайд #28
Під час війни 1904 Марко Вовчик виступає представницею квасного патріотизму, з болем переживає поразку царської армії, бере участь в «філантропічній діяльності» на користь «христолюбивого воїнства». Революційну боротьбу робочих і селянські повстання 1905 зустріла вороже.


Слайд #29
Померла письменниця 28 липня 1907р.


Слайд #30
Пам'ятники Марко Вовчку
Навіть до сих пір їй присвячують назви вулиць,будинків. Розробляють поштові марки з її фото. А жителі будинків, в яких побувала Марко Вовчик,дуже пишаються цим.


Слайд #31


Слайд #32


Слайд #33


Слайд #34


Слайд #35
І нехай вона померла фізично,
але все ж таки назавжди залишилась в наших серцях!