Презентація на тему «Українські прислів’я та приказки»

Українські прислів'я та приказки
Учись змолоду - пригодиться на старість!

Прислів'я
Прислі́в'я — мала форма народної поетичної творчості, що вдягнулася в короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом.
У фольклористиці прислів'я та приказки позначають терміном паремії.
У середньовічній Європі складалися збірки прислів'їв; до нас дійшли близько трьох десятків рукописних збірок, складених в XIII—початку XV століть. Наприклад, збірку так званих «Прислів'їв Віллана» включає ряд шестискладових шестістіший, кожен вірш яких є глосою до сьомого, не віршованого рядка, поданого як селянське прислів'я. Все в цілому відрізняється рідкісною ритмічною і тематичною однорідністю; дискурс повністю замкнутий на собі. Укладачем цієї збірки, в XIII столітті що не раз ставав предметом обробки або наслідування, був якийсь клірик з роду Пилипа Ельзасського. Тексти подібного роду зустрічаються аж до XV століття, іноді з ілюстраціями: тоді прислів'я служить підписом до малюнка.
Влучні прислів'я стали сюжетами картин західноєвропейських художників спобами поєднати їх в театральних виставах, кінострічках, хоча вибудувати такий досить зв'язний сюжет - важко. Прислів'я, як правило, короткі, будова їх відзначається симетричністю, поділом на частини, що римуються між собою; рими в них багаті й іноді несподівані. Часто прислів'я будуються з використанням або синтаксичного паралелізму   Найчастіше прислів'я використовують метафору, а також гіперболу,іронію,порівняння,епітети,та інші тропи.

Приказки
При́казка — жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів'я, але без висновку, і вживається в переносному значенні. Особливістю приказок є те, що вона звичайно додається до сказаного як афористична ілюстрація. Натомість прислів'я є певним узагальненням. Часто приказка є скороченним прислів'ям. У західних областях України прислів'я та приказки об"єднуються в одне поняття - "приповідки".

Українські прислїв'я та приказки.
Багато українських прислів'їв виражають любов до Батьківщини, готовність її захищати, осуд зрадників, стверджують необхідність дружби між народами тощо.Українських прислів‘їв дуже багато.Вони відрізняються своєю вишуканістю,мелодійністю,та звівісно ж мудрістю.Якщо дивитися на українсьуі прислів‘я,то можна розподілити їх на группи.
Біблійні прислів‘я, Риси характеру людей,Ставлення до праці, Здоров‘я, Прислів‘я про час,погода.Це є ідейно-тематичні группі прислів'їв.такіж самі є і приказки.але ще їх використовують як прикмети.

Про Батьківщину
Жить — Вітчизні служить.. Краще вмерти стоячи, як жити на колінах.Радше впадь, але не зрадь.Кожному мила своя сторона.Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.Кожна травичка на своєму корені росте.Добре тому, хто в своєму дому.За рідною землею і в небі скучно.І золоті удила коневі не милі.Воля дорожча за життя.За рідний край життя віддай.
Про мову та слово
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові
Від красних слів язик не відсохне.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Гостре словечко коле сердечко.
Добре слово краще, ніж готові гроші.
Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
Красне слово — золотий ключ.
Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
Слово до слова — зложиться мова.
Удар забувається, а слово пам'ятається.
Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
Перше погадай, потім повідай.
Дурний язик — голові не приятель.
Але є багато також різних прислів'їв.Прро навчання,про батьків,про Батьквівщину,про пори року,про мову,про книги,про дружбу,про їжу,про добро,про тварин…Список можна складати до безкінечності,адже наші предки складали прислів'я майже про все.Але Я приведу приклади про найголовніше.

Про добро
Буде добре, як мине зле.
Від добра добра не шукають.Все добре, що добре кінчається. 
Добре чути далеко, а зле ще далі. 
Добре ім'я краще багатства. Добре роби - добре й буде. Добре треба шукати, а зло саме прийде. Добрий, хоч до рани прикладай. Доброго і корчма не зіпсує, а злого і церква не направить. Доброму всюди добре. Добро пушить, а лихо сушить. Зі всіма добрий - собі лихий. Кого добро нагріє, той дуріє. Як не було добра змалку, то не буде до останку.Світ не без добрих людей.Там добре, де нас нема
Про розум,навчання та книги
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Вченому світ, а невченому тьма.
Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
За одного вченого дають десять невчених.
Знає, на чім світ стоїть!
І з сивою бородою не все розум приходить!
Книга вчить, як на світі жить.
Кожна голова має свій розум.
Людей питай, а свій розум май!
На те й голова, щоб у ній розум був.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
Не краса красить, а розум.

Приказки,прикмети про погоду.
Жито таке, що й вуж не пролізе.Усе те пригодиться, що на полі корениться. З гречки й проса – і каша, й паша.Як діждемо літа, та нажнемо жита, поставимо в поки, та вдаримо в гопи.Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь.Летить літо, як крилами.Літом сякий-такий бур'янець, а хліба буханець, то й ситий чоловік.Літо на зиму робить.Хто в літі гайнує, той зимі голодує.Влітку день – год.В погоду і смутний веселим буває.Прийде літо, то є розмаїте; прийде зима, то хліба нема, і чоботи ледащо, й робити нема що.Дми, не дми — не к Різдву йде, а к Великодню.Ha Стрітення зима з літом пострічаються.На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів.Зимою сонце світить, та не гріє.

Т.Г.Шевченко
Я не можу закінчити тему і не показати приказки,які Тарас Григорович Шевченко використовував у своїх знаменитих творах.
Аби були побрязкачі,То будуть і послухачі.Аби мені місяць світив, а зорі я й кулаком достану.Або ти, тату, йди по дрова,А я буду дома,Або ж я буду дома,А ти йди по дрова.Брехнею увесь світ пройдеш — та назад не вернешся.Гості першого дня — золото;Другого — срібло;А третього — мідь,Хоч додому їдь!Багато панів, а на греблю й нікому.Застав дурного Богу молиться, то він і лоб проб'є.З брехні не мруть —Та віри більш не ймуть.З дужим — не борись,А з багатим — не судись.Кому, кому, а куцому буде!Казав пан:Кожух дам —Та й слово його тепле.Ледачому животові — і пироги вадять.Не вір,То звір:Хоч не вкусить — то злякає.

Вічно пам'ятати…
Прислів'я та приказки це є народнi мудрослів'я на різні теми. Це своєрідна крилата енциклопедія українців. Золота скарбниця усної народної творчості багата на різноманітні жанри, що виникали в давнину, розвивалися й занепадали, припиняли своє побутування або зоставалися в коморі пам'яті для можливого використання. Прислів'я та приказки - чи не найхарактерніший приклад невпинної творчості. Впродовж тисячоліть живуть ці перлини - продукт узагальнюючої роботи думки, всевидюче око народу. Наші попередні покоління витворили незліченну кількість влучних, відточених, відшліфованих, як самоцвіти, висловів, що мають ознаки летючості, спадкоємності, мудрості й нев'янучої краси, вживаються всіма категоріями населення від дитинства й до старості.  І ми повинні зберігати прислів'я та приказки для майбутнього.