Презентація "Григорій Савич Сковорода"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Григорій Савич Сковорода"
Слайд #1
Григорій Савич Сковорода
1722
1794


Слайд #2
Григорій Сковорода народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині, у небагатій козацькій родині. Після здобуття початкової освіти в сільській школі, з 1734 року навчався у Києво-Могилянській академії. Його навчання в Академії, тривало до 1753 року. Її бібліотека стала для нього джерелом знань. У навчанні Григорій був перший, і всі найкращі похвали належали йому. Протягом навчання в Академії вивчив латинську, грецьку, церковнослов'янську, польську, німецьку й інші мови, ознайомився з творами багатьох філософів та письменників, від античних до йому сучасних.
Життя Філософа


Слайд #3
У 1741 році Григорія забрали до Петербурга для співу в придворній капелі, звідки він повернувся у 1744 році. Згодом, в 1745–1750 роках, Сковорода їде до Європи: спершу до Угорщини в складі царської місії під проводом Ф. Вишневського, далі — до Словаччини й Австрії. Перебування Сковороди в Італії, Німеччині й Польщі не підтверджено документами. Після мандрівки він повернувся в Україну, працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори. Саме в цей час мислитель зустрічає одного з найвідданіших учнів, Михайла Ковалинського, який після смерті вчителя написав його біографію, докладну, ґрунтовну, на яку посилалися й посилаються всі дослідники творчості великого мудреця.


Слайд #4
Твори Сковороди за життя друкувались сотнями екземплярів, бо тодішня цензура знайшла їх «противними Святому Писанію і образливими для монашества». Вихований у дусі філософічно-релігійного навчання, Сковорода повставав проти мертвої церковної схоластики та духового гноблення московського православ’я, спираючись у своїй філософії на Біблію. Сковорода повчав, що царство людини знаходиться всередині неї.
Творча Спадщина


Слайд #5
Теми творів
Ставлення
до релігії
Тема свободи
Тема дружби
Ставлення
до життя


Слайд #6


Слайд #7
Помер 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочевського району Харківської області.
На хресті над його могилою, на прохання самого Сковороди, написано: «Світ ловив мене, та не впіймав…».
Його могила знаходиться зараз у селі Сковородинівка.
Смерть


Слайд #8
Про смерть Сковороди записав Срезневський таке:
«…Був прегарний день. До дідича з'їхалось багато сусідів погуляти й повеселитись. Мали також на цілі послухати Сковороди… За обідом був Сковорода незвичайно веселий і говіркий, навіть жартував, оповідав про своє минуле, про свої мандрівки, досвіди. Зачаровані його красномовством повставали всі від обіду, Сковорода щез.. Він пішов у садок. Довго ходив він по перехресних стежках, зривав овочі й роздавав їх хлопчикам, що працювали в садку. Над вечір пішов сам господар шукати Сковороду й застав його під гіллястою липою. Вже заходило сонце: останні його проміння пробивалися крізь гущу листя. З рискалем у руці копав Сковорода яму — вузьку, довгу яму. — «Що це, друже Григорію, чим то ти зайнятий?» — спитав господар, підійшовши до старого. «Пора, друже, закінчити мандрівку!» — відповів Сковорода — «і так усе волосся і злетіло з бідної голови від мордування, пора непокоїтися!» «І, брате, дурниця! Досить жартувати, ходімо!» — «Іду! Але я прохатиму тебе попереду, мій добродію, хай тут буде моя остання могила». І пішли в хату. Сковорода недовго в ній лишився. Він пішов у свою кімнатку, перемінив білизну, помолився Богу і, підложивши під голову свої писані праці і сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки. Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з'явився. Другого дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти до Сковороди, щоб розбудити його; одначе Сковорода лежав уже холодний закостенілий.»


Слайд #9
Пам'ятник Сковороді у Харкові


Слайд #10


Слайд #11
Підготував:
Учень 9 – П класу
Тишкевич Юрій
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!


Слайд #12


Слайд #13