Презентація "Михайль Семенко"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Михайль Семенко"
Слайд #1
Михайль Семенко
Життєвий та творчий шлях


Слайд #2
Михайль Семенко (Михайло Васильович) народився 31 грудня 1892 року в с. Кобинці Миргородського району на Полтавщині. Його мати - Марія Проскурівна - була письменницею і прищепила сину любов до літератури ще в дитинстві.


Слайд #3
Родина М. Семенка
Брат поета, Василь, був цікавим художником, разом з Михайлом зачинав на Україні футуристичний рух, але на початку імперіалістичної війни загинув на Західному фронті.
Другий брат — Олександр та сестра Олександра теж писали вірші, та зовсім молодими загинули від туберкульозу


Слайд #4
РОКИ НАВЧАННЯ
У Хоролі Михайло вступив до реального училища, а закінчів його уже в Кременчуці, оскільки в Хоролі не було старших класів . Далі — Петербург, Психоневрологічний інститут.
З Петербургом було пов'язано багато що: початок літературної праці й захоплення футуристичними теоріями, перше кохання, жорстока нужда, паралельні з Психоневрологічним інститутом заняття — клас скрипки в консерваторії.
В інституті Семенко встиг закінчити тільки три курси, далі навчання перервала війна і мобілізація. У листопаді 1914 року він від'їжджає на Далекий Схід. Йому пощастило. Замість того, щоб воювати "за віру, царя і отечество" десь на Західному фронті, він опинився в типово військовому місті, але далеко від війни.


Слайд #5
Михайль Семенко (1892-1937) – поет футурист, сміливий експериментатор, впроваджувач авангардних тенденцій в українській поезії 20-х років ХХ ст. Урбаністичні мотиви лірики, їхня змістова новизна(“Бажання”, “Місто”, “Запрошення”).


Слайд #6
Представник авангардного мистецтва початку ХХ століття, єдиний, хто виступив і поетом, і теоретиком українського футуризму.
Михайль Семенко був трагічною і надзвичайно яскравою постаттю української літератури, невиправдано забутим у часи монополії "соціалістичного реалізму".


Слайд #7
Початок творчості
Поетичним дебютом Михайля Семенка стала збірка "Prelude" (1913).


Слайд #8
Другий період творчості
Футуризм не єдиний напрям творчих зацікавлень поета. У 1915-му він пише цикл "Крапки і плями", започатковуючи ним "другий період" своєї творчості, позначений відчутним впливом імпресіонізму (цикли "Осіння рана", "П'єро кохає"). Це дає поштовх до спроб модернізації традиційної лірики.
Вищезгадані цикли написані у формі солдатського щоденника. У поезіях переважає інтелектуальне бачення навколишнього світу, а також досить тонкий психологічний аналіз, орієнтований у чуттєву сферу людських переживань.


Слайд #9
Діяльність
Наприкінці вересня 1917 року поет виїздить з Владивостока, а в квітні 1918 року Михайль Семенко, як свідчать підписи під віршами, вже в Києві.
За Денікіна його арештували й кинули до Лук'янівської в'язниці, і, мабуть, тільки випадково він уникнув долі розстріляних денікінцями в листопаді 1919 року Василя Чумака й Гната Михайличенка, разом з якими очолював перший український радянський літературно-художній журнал "Мистецтво".


Слайд #10
В 1929 р. М. Семенко був заступником голови Всеукраїнської асоціації революційного кіно, в 1930 р. — членом журі Міжнародного конкурсу на проект пам'ятника Т. Г. Шевченку (м. Харків). В 1931 р. здійснював загальну редакцію тритомника В. Маяковського (вид-во "Книгоспілка"), в 1932 р. був членом оргкомітету Єдиної спілки радянських письменників України. З 1933 р. входив до редколегії "Літературної газети", в 1934 р. одним із перших став членом Спілки письменників України, був у числі учасників 1-го з'їзду радянських письменників України.


Слайд #11
Творчий доробок М.Семенка
Тонкий знавець людських душ, Михайль Семенко гуртував довкола себе здібну молодь, впливав на неї як один з найвідоміших на той час поетів — автор збірок «Прелюди» (1913), «П'єро Кверофутуризм» (1914), «П'єро здається» (1918), «П'єро кохає» (1918), «Дев'ять поем» (1918), «Дві поезофільми» (1919), «П'єро мертвопетлює» (1919), «Вlос notes» (1919), «В садах безрозних» (1919), «Кабле-поема за океан» (1921), «Проміння погроз» (1921), «Кобзар» (1924, 1925), «Збірка творів у трьох томах» (1929—1931), «Сучасні вірші» (1931), «Поезії», «Вибрані твори» (1936).


Слайд #12
Повне зібрання творів М.Семенка було видане в Харкові у трьох томах (1929—1931).
У 1985 році видавництво «Радянський письменник» видало в серії «Бібліотека поета» збірку його поезій.


Слайд #13
Останні миті життя…
23 квітня 1937 р. Михайль Семенко провів у Київi творчий вечiр, а через три дні його заарештували. Письменника звинуватили в «активнiй контрреволюцiйнiй дiяльностi». Серед іншого йому закидали спробу скинути Радянську владу в Украïнi за допомогою нiмецьких фашистiв. Надломлений морально та фiзично Михайль Семенко, як свiдчать протоколи допитiв 4, 7 та 8 травня 1937 р., «зiзнався» у всiх звинуваченнях.


Слайд #14
23 жовтня 1937 р. відбулося закрите засідання Військової колегії Верховного Суду СРСР. Комісія «іменем Союзу Радянських Соціалістичних Республік» винесла вирок: «приговорила Семенко Михаила Васильевича к высшей мере уголовного наказания — расстрелу с конфискацией всего имущества, лично ему принадлежащего». Того дня М.Cеменка було страчено разом з іншими українськими письменниками. Михайль Семенко був реабілітований посмертно.


Слайд #15
Новизна творчості
Михайлю Семенку належить заслуга широкої розробки верлібру (вільного вірша). Семенкові верлібри були якщо не абсолютно новим, то в усякому разі новим — як послідовний художній принцип — явищем для української поезії. Хоча створювались вони все-таки на основі відомої національної поетичної традиції.
Лідер українського футуризму (панфутуризму), організатор футуристичних угруповань, редактор багатьох видань. Модернізував українську лірику урбаністичною тематикою.


Слайд #16
БАЖАННЯ
Чому не можна перевернути світ?
Щоб поставити все догори ногами?
Це було б краще. По-своєму перетворити.
А то тільки ходиш, розводячи руками.
Але хто мені заперечить перевернути світ?
Місяця стягнуть і дати березової каші,
Зорі віддати дітям — хай граються,
Барви, що кричать весняно,— служниці Маші.
Хай би одягла на себе всі оті розкоші!
Тоді б, певно, Петька покохав її,
скільки б було сили.
А то ходиш цим балаганом, що звуть —
природа,
Й молиш: о, хоч би вже тебе чорти вхопили!


Слайд #17
Урбаністичні мотиви
Своєрідність урбаністичної тематики М.Семенка, яка вирізняє його з-поміж усіх інших футуристів, полягає у введенні до тексту твору науково-технічної термінології, розмовно-побутової лексики, синтаксичних ускладнень, а також у майстерному переході від узагальненого до конкретних образів-елементів міста.


Слайд #18
Робота
Учениці 11-Б класу
Ульяновського НВК№2
Паскаль Вероніки