Презентація "Григорій Квітка-Основ'яненко"

+3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Григорій Квітка-Основ'яненко"
Слайд #1
Григорій Квітка-Основ'яненко


Слайд #2
Григорій Квітка-Основ'яненко


Слайд #3
Григорій Квітка-Основ'яненко (1778-1843 )
Квітка Григорій Федорович,
псевдонім :Грицько Основ'яненко український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч.


Слайд #4
НародивсяГригорій 29 листопада 1778р. в слободі Основа поблизу Харкова в дворянській родині. Спочатку навчався вдома, а потім у Курязькій монастирській школі.


Слайд #5
Будинок , де народився та виріс Григорій


Слайд #6
З дитинства дитя було слабким і кволим. Із-за золотухи до п'ятирічного віку він осліпнув.


Слайд #7
Родину Квіток часто відвідував Г. Сковорода, а відомо, що він відвідував лише однодумців. Може, тому Григорій Квітка вивчав напам'ять


Слайд #8
вірші Григорія Сковороди


Слайд #9
байки Гулака-Артемовського


Слайд #10
читав Михайла Ломоносова


Слайд #11
Мольера Жан-Батиста


Слайд #12
вірші Василя Жуковського


Слайд #13
Мигеля де Сервантеса Сааведра


Слайд #14
В грудні 1793 р. Григорія Федоровича Квітку віддали на військову службу вахмістром в лейб-гвардії кінний полк. Та вже через рік він вийшов у відставку і вступив у департамент герольдії, де числився до 1796 р.


Слайд #15
4 травня 1804 р. Квітка раптом всупереч бажанню батьків подав заяву до Старо-Харківського Преображенського монастиря з проханням постригти його в ченці.


Слайд #16
А вже в квітні 1805 р. подав заяву з проханням відпустити його. Свою заяву він передав через родича і навіть не з’явився в консисторію для одержання відставки – монастир його більше не приваблював.


Слайд #17
На початку 1814 року поховали батька.
Григорія обсіли думки, серце було сповнене туги й відчаю. Нелегко цю втрату пережила і мати Григорія.


Слайд #18
У 1817 році Квітку обирають предводителем повітового дворянства. Він збирався навчити дворян гуманно ставитися до селян-кріпаків.


Слайд #19
З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Свої перші твори друкував у журналі «Украинский Вестник». Писав українською і російською мовами.


Слайд #20
Українські прозові твори Квітки-Основ'яненка поділяються на дві основні групи:
Бурлескно-реалістичні («Мертвецький великдень», «Пархімове снідання», повість «Конотопська відьма» та інші )
Сентиментально-реалістичні повісті («Маруся», «Козир-дівка», «Сердешна Оксана», «Щира любов», та інші).


Слайд #21
Його спадщина нараховує близько 80 прозових і драматичних творів, щоправда не всі вони мають однакову художню вартість.


Слайд #22
У 1854 р. в Парижі опубліковано французькою мовою «Сердешну Оксану».


Слайд #23

Твори Квітки-Основ'яненка перекладено на польську, болгарську, чеську та інші мови.


Слайд #24
  Квітка-Основ'яненко носить почесне ім'я «батька української прози». Його повісті, сюжети яких розгортаються поза соціальними конфліктами, з ідеально-побожними героями, є типовим зразком українського сентименталізму.


Слайд #25
Могила Григорія Квітки-Основ'яненко


Слайд #26
Ім'ям письменника у 1978р. названо вулицю поблизу старого харківського університету.


Слайд #27
Присвячена монета


Слайд #28
Пам'ятник Квітці


Слайд #29
У Тараса Григоровича Шевченка є вірш «До Основ'яненка», присвячений письменнику.


Слайд #30

Квітка був неординарною людиною: мав приголомшливу пам'ять, навіть на старості років, живив постійну любов, що здається дивною, до вогню, про що просив не забути своїх біографів.