Презентація "Сікстинська мадонна"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Сікстинська мадонна"
Слайд #1
Іван Франко
«Сікстинська мадонна»


Слайд #2
Іван Якович Франко(1856-1916)


Слайд #3
«Як син селянина,
вигодуваний твердим
мужицьким хлібом,
я почуваю себе
до обов'язку віддати
працю свого життя
тому простому народові.»
Іван Франко


Слайд #4
27 серпня 1856 у селі Нагуєвичах на Дрогобиччиніу сім’ї сільського коваля, шанованої людини, Якова Франка та Марії Кульчицької народився первісток Ясь.
Незвичайно здатною дитиною до навчання виявився Йвась. Був обдарованим від природи, мав добру пам’ять, не знав труднощів у навчанні.


Слайд #5
Освіту здобував:
Початкова школа
с. Ясениця Сільна;
Дрогобицька монастирська школа ченців-василіан;
Дрогобицька гімназія;
Львівський університет;
У Відні захищає дисертацію, здобуває вчений ступінь доктора філософії.


Слайд #6
За бібліографічними даними, видано понад 5500 назв творів І.Франка. З них близько 1020 художніх, біля 630 перекладів майже з усіх мов світу, 1200 наукових праць, 1650 публіцистичних статей, більше 1000 листів до вчених та товаришів


Слайд #7
«Сікстинська Мадонна»
Краса материнства й вічної жіночості.


Слайд #8
Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?
Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!
Бач, я, що в небесах не міг найти
Богів, перед тобою клонюсь тоже.
О бозі, духах мож ся сумнівати
І небо й пекло казкою вважати,
Та ти й краса твоя - не казка, ні!
І час прийде, коли весь світ покине
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно - тут, на полотні.


Слайд #9
“ Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса. Небезпечне оружжя – жіноча краса. Ані мудрість, наука, ні старші літа не дають проти неї міцного щита ”
Іван Франко.


Слайд #10
«З вершин і низин» — збірка творів Івана Франка. Є зразком громадянської лірики. Вперше збірку видано 1887 року, друге, перероблене й доповнене видання — 1893 року. Збірка присвячена дружині І.Франка – Ользі Хоружинській.
Збірка складається з семи великих розділів. У перших трьох розділах — «De profundis», «Профілі і маски» та «Сонети» — зібрано ліричні твори, в чотирьох останніх — «Галицькі образки», «Із жидівських мелодій», «Панські жарти» та «Легенди» — твори епічні.
Справжнім шедевром цієї збірки є сонет з розділу «Вольні сонети» – Сікстинська мадонна.


Слайд #11
"Сікстинська Мадонна" ( італ. Madonna Sistina ) - Картина Рафаеля, яка з 1754 року перебуває в Галереї старих майстрів у Дрездені. Належить до числа загальновизнаних вершин Високого Відродження.


Слайд #12
«Сікстинську Мадонну» Франко написав у 1881 році.
Сонет викликаний роздумами Франка над однойменною картиною Рафаеля "Сікстинська Мадонна"(1516), на якій поєднано божественне й земне :Лик Богородиці з образом босоногої жінки. Внутрішній рух цього жіночого образу підкреслюється тривожними тінями складок одягу, клубоченням хмар під ногами Мадонни, її задумливим поглядом, здатністю .Вмить спуститися на землю і водночас залишатися недоступною. Ця багатовимірність і динаміка Рафаелевого образу Мадонни проливає світло іна художню картину сонета Франка, овіяного високим шиллерівським духом:Вірою в пермогу краси, невіддільною для поета від добра, а відтак божественного начала.  У сонеті Франка жінка втілює красу мистецтва, творче натхнення, музу. Образ жінки багатогранний, він асоціюється з архетипом матері - символ космічного і земного життя, берегинею родючості, смерті й воскресіння. Через символ вічного оновлення земна жінка виростає до образу матері-діви, чистої й непорочної краси....


Слайд #13
Своє захоплення жінкою-матір'ю, безсмертним полотном «Сікстинська мадонна» І. Франко
висловив у формі сонета. У Мадонні поет вбачає богиню, «райську рожу», і, хоч не знайшов для себе богів на небесах, цій — поклониться, як богині. Краса Мадонни не казкова, а земна — щира, добра, ніжна. А справжнє мистецтво, яким є картина «Сікстинська мадонна», — вічне.


Слайд #14
"Іван Франко - це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості" Максим Рильський