Презентація "Історичні пісні"

-16
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Історичні пісні"
Слайд #1
Історичні пісні
Історичні пісні — це фольклорні твори, присвячені певній історичній події, чи відомій історичній постаті. У цих піснях висловлюється ставлення народу до історичних подій чи героїв.


Слайд #2
Історичні пісні
В історичних піснях часто оспівуються безіменні герої, але їхня діяльність пов'язана з конкретним історичним періодом. Поява історичних пісень є наслідком розвитку історичної свідомості народу і його художнього мислення. Вони з'явились у XV столітті, в період боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників, увібравши традиції героїчного епосу Київської Русі та українських дум.


Слайд #3
Історичні пісні
Тематичні групи українських історичних пісень:
про боротьбу з турецько-татарськими нападниками;
про визвольну боротьбу українського народу під проводом Б. Хмельницького;
про стихійні селянські повстання та їх героїв.


Слайд #4
«ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ»
Чи не той то хміль,
Що коло тичин в’ється?
Ой той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється.
Чи не той то хміль,
Що по пиві грає?..
Ой той то Хмельницький,
Що ляхів рубає.


Слайд #5
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
Гей, поїхав Хмельницький
К Золотому Броду, —
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
«Не пий, Хмельницький, дуже
Золотої Води, —
Їде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди».


Слайд #6
«А я ляхів не боюся
І гадки не маю —
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
За собой веду, —
А все тото, вражі ляхи,
На вашу біду».
Ой втікали вражі ляхи —
Погубили шуби...
Гей, не один лях лежить
Вищеривши зуби!


Слайд #7
Становили собі ляхи
Дубовії хати, —
Ой прийдеться вже ляшенькам
В Польщу утікати.
Утікали вражі ляхи,
Де якії повки, —
Їли ляхів собаки
І сірії вовки.
Гей, там поле,
А на полі цвіти —
Не по однім ляшку
Заплакали діти.


Слайд #8
Гей, там річка,
Через річку глиця —
Не по однім ляшку
Зосталась вдовиця...


Слайд #9
Аналіз пісні
Богдан Хмельницький очолив український народ у визвольній війні проти шляхетської Польщі, за возз’єднання з Росією. Під керівництвом Хмельницького народні маси України здійснили свої віковічні прагнення і сподівання про возз’єднання з великим російським народом; Хмельницький наполегливо добивався возз’єднання України з Росією. В ході визвольної війни 1648—1654 рр. під керівництвом Хмельницького на Україні були створені великі збройні сили, які здобули ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами і визволили від ворога більшу частину України. Завершенням визвольної війни було всенародне проголошення возз’єднання України з Росією на раді в м. Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, Київської обл.) 8 (18) січня 1654 р.


Слайд #10
Український народ на протязі віків оспівує Богдана Хмельницького в своїх численних піснях і думах.


Слайд #11
У творі зображено визвольну війну проти панської Польщі, яка захопила українські землі й прагнула підкорити собі український народ, очолив славний гетьман Богдан Хмельницький. Про нього складено багато легенд, переказів, пісень. Одна з таких пісень — "Чи не той то хміль". Побудована вона на прийомі паралелізму з використанням легенди про походження прізвища Хмельницького. У пісні змальовується досить жорстока картина поразки ляхів (поляків). Але, за народними уявленнями, це справедлива кара, адже вони — завойовники, вони прийшли на нашу землю з мечем.


Слайд #12
«Чи не той то хміль»