Презентація "Українська література ренесансу і бароко"

-2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Українська література ренесансу і бароко"
Слайд #1
Творчий проект на тему:
“Українська література ренесансу і бароко”


Слайд #2
Мета проекту
Дослідити українську літературу доби
Ренесансу і Бароко, а також визначити: що
таке братства, як вони виникли; дізнатися
про освіту в Україні XVI - XVII ст., про
українських першодрукарів, зокрема Івана
Федорова; вивчити біографію Івана
Вишенського та дослідити його твір
“Послання до єпископів”


Слайд #3
Зміст
Виникнення братств
Що таке братства?
Львівське Успенське
братство
Київське братство
Освіта
Острозька академія
Києво-Могилянський
колегіум
• Книгодрукування
Першодрукарі в Україні
Іван Федоров
Доба Ренесансу
Доба Бароко
Іван Вишенський
Біографія
Івана Вишенського
“Послання до єпископів”


Слайд #4
Виникнення братств
Що таке братства?
Братства – це численні громадсько-політичні
організації, що виникли в Україні наприкінці XVIст.
Братські товариства засновувалися, як правило,
при православних церквах.
Отже, до певної міри вони
були й релігійними
організаціями. До братств
належали переважно купці,
ремісники й простолюд.


Слайд #5
Львівське Успенське братство

Львівське Успенське братство -  національно-релігійна
громадська організація православних українських міщан з
80-х рр. XVI ст. до 1788 р. Ініціаторами заснування цього
братства були купці та ремісники: Ю. Рогатинець, І.
Рогатинець, І. Красовський, Д. Красовський, Л. Малецький
та ін.
У 1585 р. Львівське Успенське братство організувало
школу, де навчалися і викладали відомі діячі культури (Йов
Борецький, Кирило Транквіліон-Ставровецький та ін.).Також
братство організувало у Львові шпиталь – притулок для
непрацездатних, подавало матеріальну допомогу своїм
незаможним членам.


Слайд #6
Київське братство

Київське братство – громадська
організація православних міщан Києва, яка виникла
близько 1615 року. Містилось в Києво-Братському
монастирі.
До цього братства вступило багато заможних міщан,
частина руської шляхти і православного духовенства, а
також гетьман Петро Сагайдачний з усім козацьким
військом. При братстві було відкрито Київську братську
школу. В 1632 р. з нею було об’єднано школу
Києво-Печерської лаври, що поклало початок
Києво-Могилянській колегії. Утримувалося братство за
рахунок пожертвувань (внесків) членів братства.


Слайд #7
Освіта
Острозька академія
Заснуванням шкіл в Україні уславився
князь Костянтин Острозький, який
створив кілька шкіл на Волині, з-поміж
яких найвідоміша – Острозька академія.
У ній викладали філософію, богослов’я,
математику, астрономію,
церкослов’янську, грецьку, латинську й
польську мови; лекції читали як
українські вчені, так і іноземні.
Найголовнішою пам’яткою Острозької
академії є видання повної слов’янської
Біблії 1581 р.
Острозька академія
Князь Костянтин Острозький


Слайд #8
Києвсько-Могилянський колегіум
Серед усіх братських шкіл найбільше
значення мала Київська, заснована в 1632 р. в
статусі колегії. Нею опікувався П. Могила,
після його смерті заклад було перейменовано на
його честь. У Києво-Могилянському колегіумі (з
поч. XVIII ст. – академія) викладання велося
латиною, загальноприйнятою мовою в
тогочасній Європі. Саме Києво-Могилянська академія, перша вища школа східних слов’ян, дала світові філософа й письменника Григорія Сковороду, ученого Михайла Ломоносова, композиторів Максима Березовського й
Дмитра Бортнянського, архітектора Івана Григоровича-Барського, державних і військових діячів Семена Палія та Івана Мазепу.
Петро Могила


Слайд #9
Книгодрукування
У XV ст. в Україні розквітає книгодрукування. Засновником українського друкарства став Святополк Фіоль, який у 1491 р. видав дві книжки слов’янською мовою для потреб українців (ці книжки – Октоїх і Часослов). Працю Фіоля продовжив Франциск Скорина, який на поч. XVI ст. в Празі видрукував 23 книжки. У II пол. XVI ст. друкарні виникають по всіх українських землях – у Львові, Острозі, Перемишлі, Луцьку, Житомирі, Чернігові, Почаєві та інших містах. Найбільшою українською книговидавничою установою в той час була друкарня Києво-Печерської лаври, яка за перші 15 років свого існування надрукувала сорок книжок, з-поміж яких значну частину становили монументальні видання на 500-1500 сторінок.
Святополк Фіоль


Слайд #10
Іван Федорович   — діяч східнослов'янської культури, один із перших (після Швайпольта Фіоля та Франциска Скорини) східнослов'янських типографів, а також гравер, інженер, ливарник. Народився близько 1520 року.
Його видання:
“Апостол”
“Часословець”
“Євангеліє учительне”
“Псалтир з часословцем”
“Буквар”
“Азбука” (“Читанка”)
Біблія
Пам’ятник Івану Федоровичу в Москві
Пам’ятник Івану Федоровичу у Львові


Слайд #11
Доба Ренесансу
Ренесанс (від лат. renascor – відроджуюсь) – епоха Відродження західноєвропейського мистецтва й літератури, що прийша на зміну епосі Середньовіччя. Основною рисою Ренесансу є повернення в мистецтві до античних зразків, проникнення науки в закони світобудови. У цей час у літературі панує латинська мова.

Ренесанс спочатку виник в Італії,а до України дійшов із запізненням. Найвідомішими представниками літературного ренесансу в Україні є Павло Русин, Себастіан Кльонович, Петро Скарга.
Друкарня Києво-Печерської лаври ( архітектура Ренесансу)


Слайд #12
Доба Бароко
Бароко (від італ. barocco – вибагливий, химерний) – це стиль у європейському мистецтві (XVI ст.), що прийшов на зміну ренесансу. Бароко притаманні урочистість, пишність, складність, динамічність композиції, мінливість.
Андріївська церква( архітектура бароко)
Брама Заборовського( архітектура бароко)
Маріїнський палац( архітектура бароко)


Слайд #13
Іван Вишенський
Іван Вишенський народився в середині XVI ст. в містечку Судова Вишня на Львівщині в родині міщан. Здобув початкову освіту, а потім перебував у Луцьку та Острозі. Згодом І. Вишенський постригся в ченці і жив деякий час в Уневському монастирі.     Десь у 80-х роках XVI ст. він залишив батьківщину й вирушив на Афон, де вів аскетичний спосіб життя. Звідси Іван Вишенський надсилав в Україну послання, у яких виступав проти покатоличення і ополчення України. На Афоні письменник прожив понад 40 років. Поживши 2 роки у Львові та інших містах, він повертається на Афон. Тут він наказав замурувати себе в кам’яній печері. У молитвах і роздумах приблизно в сімдесятирічному віці Іван Вишенський помер.


Слайд #14
До нас дійшло шістнадцять творів письменника, здебільшого це послання. Послання – це віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звертання до однієї чи кількох осіб. “Послання до єпископів” – це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. Полемічні твори були спрямовані проти Берестейської унії 1596 р. і вищого православного духівництва, яке зрадило віру. У “Посланні до єпископів” І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору.
“Послання до єпископів”


Слайд #15
Виконала:
учениця 9-А класу
НВК “Гроно” м. Львова
Цибульська Оксана
Класний керівник: