Презентація "Куліш Пантелеймон Олександрович"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Куліш Пантелеймон Олександрович"
Слайд #1
Куліш Пантелеймон Олександрович
Змовчана правда краща од голосної брехні.
Володимирівська ЗОШ І-ІІІс т.
2014 рік


Слайд #2
Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш
український письменник
поет
драматург
фольклорист
етнограф
перекладач
критик
редактор
видавець


Слайд #3
Біографія
Народився 8 серпня (26 липня за старим стилем) 1819 року в містечку Воронежі— Шосткинський район Сумської області. Був дитиною від другого шлюбу заможного хлібороба Олександра Андрійовича. На хуторі під Воронежем хлопчик змалечку наслухався різних казок, переказів, легенд, особливо народних пісень, які наспівувала йому мати. Була в нього і «духовна мати» — сусідка по хуторах Уляна Терентіївна Мужиловська, що навернула його до книжної мудрості і наполягла на навчанні в Новгород-Сіверській гімназії.
Пантелеймон в молоді роки
Дитинство


Слайд #4
З кінця 1830-х років Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. Та мрія навчатися тут, яку плекав із 1834 року, коли ще зробив першу невдалу спробу вступити до цього навчального закладу, обірвалася в 1841 році. Куліш не мав документального свідчення про дворянське походження, хоча його батько і був із козацько-старшинського роду, а отже — й права навчатися в університеті. Кілька років слухання лекцій на словесному, а згодом на правничому факультеті виявилися визначальними для його подальшої долі.
Навчання
Київський університет в якому навчався Куліш


Слайд #5
Письменник завдяки протекції інспектора шкіл М. Юзефовича дістав посаду викладача в Луцькому дворянському училищі.Починає друкувати в 1845 році перші розділи його славетного роману «Чорна рада», редактор «Современника» запрошує його до столиці на посаду старшого вчителя гімназії і лектора російської мови для іноземних слухачів університету.
1840-ві
Портрет П. Куліша, худ. Тарас Шевченко


Слайд #6
Через два роки Петербурзька Академія наук за рекомендацією посилає Куліша у відрядження в Західну Європу для вивчення слов'янських мов, історії, культури та мистецтва, куди він вирушає із своєю вісімнадцятирічною дружиною Олександрою Михайлівною Білозерською, з якою побрався 22 січня 1847 року. Боярином на весіллі був співучий, дотепний, веселий друг Пантелеймона — Тарас Шевченко.
Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш


Слайд #7


Слайд #8
Недовго тривала щаслива подорож. У Варшаві Куліша як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештовують і повертають до Петербурга, де добрих три місяці допитують, але довести його приналежність до таємної антикріпосницької організації не можуть. Однак висновок царської жандармерії чіткий:
«Учителя 5-ої С.-Петербурзької гімназії 9-го класу Куліша, який хоча й не належав до цього товариства, але був у дружніх зв'язках із усіма його учасниками і самовиношував надзвичайні думки про вигадану важливість України, вмістивши навіть у надрукованих ним творах багато двозначних місць, які могли вселяти в малоросів думки про право їх на окреме існування від імперії, — заточити в Олексіївський равелін на чотири місяці і потім відправити на службу у Вологду…»
Пантелеймон Куліш с. Мотронівка, Чернігівщина
Арешт, ув'язнення і заслання


Слайд #9
Після «щирого каяття» Куліша, клопотань сановитих друзів дружини та її особистих благань покарання було замінене: його ув'язнили на два місяці в арештантське відділення військового шпиталю, а звідти відправили на заслання в Тулу. На перших порах молодому подружжю було нелегко. Бідували, але проведені в Тулі три роки і три місяці не пройшли марно. Куліш пише тут «Историю Бориса Годунова и Дмитрия Самозванца», історичний роман «Северяки», автобіографічний роман у віршах «Евгений Онегин нашего времени», роман «Петр Иванович Березин и его семейство,вивчає європейські мови


Слайд #10
Знайомство на Полтавщині із матір'ю автора «Тараса Бульби» і «Мертвих душ» спонукало його до підготовки шеститомного зібрання творів і листів Миколи Гоголя. Та найбільшим своїм творчим успіхом Пантелеймон Куліш вважав двотомну збірку фольклорно-історичних і етнографічних матеріалів «Записки о Южной Руси». З'явилися вони в Петербурзі в 1856 — 1857 роках у двох томах і викликали подив та захоплення. Збірка була написана «кулішівкою» — придуманим Кулішем першим українським фонетичним правописом, який згодом прислужився і для друку «Кобзаря» 1860 року, і для журналу «Основа». Творчо багатим і успішним був для П. Куліша 1857 рік. Виходить «Чорна рада», український буквар і читанка — «Граматка»,відкривається власна друкарня. Нові плани, нові оповідання на культурну розбудову гнобленого українського народу.
1850-ті
Рукописи Куліша


Слайд #11
Насамперед дбає про історичне виховання українського громадянства. Тому приступає до написання «Історичних оповідань» — своєрідних науково-популярних нарисів із історії України — «Хмельнищина» і «Виговщина». З'являються вони в 1861 році в «Основі». Сторінки цього журналу заповнюють і його перші ліричні поезії та поеми, що були написані вже після другої подорожі Західною Європою, яку він здійснив разом із Миколою Костомаровим.
Але до реалізації цього ідеалу приступати було ще рано. Жила віра в заснування у Петербурзі украї-нського журналу. Однак дозволу на це не одержує. Тоді хай буде альманах «Хата», вирішив письменник.
Меморіальна дошка на будинку у Відні, де прживав П. Куліш


Слайд #12
Людина емоційна і діяльна, схильна до беззастережного обстоювання виношеної ідеї, П. Куліш терпляче і цілеспрямовано добирає матеріали для обґрунтування концепції про негативний вплив козацьких і селянських повстань на розвиток української державності і культури. Роки збігали, відходили в небуття друзі, однодумців, по суті, не залишилося, надто після появи «Истории воссоединения Руси», яка була зустрінута українською громадськістю із розчаруванням і обуренням. З'являється 1876 року емськи указ, згідно з яким заборонялося друкувати українською мовою будь-які тексти, крім художніх творів і історичних документів, ставити театральні спектаклі; не дозволялися прилюдні читання українською мовою, а також викладання нею будь-яких дисциплін…


Слайд #13
П. Куліш оселяється на хуторі Мотронівка поблизу Борзни Чернігівської губернії. Тут господарює, творить, зокрема, укладає із своїх російськомовних статей і україномовних художніх творів збірку «Хуторская философия и удаленная от света поэзия», яку після появи друком 1879 року цензура забороняє і вилучає з продажу.Та це не зупиняє вченого, письменника. Його погляд то знову сягає далекої Галичини, куди він посилає свою «Крашанку русинам і полякам на Великдень 1882 року» в надії залучити до спільної культурницької діяльності українських і польських інтелігентів, то приглядається до мусульманського світу, передусім до етичних засад Ісламу.
Останні роки життя
Могила П.Куліша хутір Мотронівка, Чернігівщина


Слайд #14
Куліш багато перекладає, особливо Шекспіра, Гете, Байрона, готує до видання в Женеві третю збірку поезій «Дзвін», завершує історіографічну працю в трьох томах «Отпадение Малороссии от Польши», листується з багатьма кореспондентами, переймається розбратом слов'янських націй, особливо шовіністичними заходами польської шляхти в Східній Галичині щодо українського населення, дбає про видання прогресивних журналів і газет…
Тим часом світ швидко змінювався, душа поета не встигала за ним, хоча й мудрувала на самоті, долаючи духовні вершини. Із відблиском в очах молодого жару, у змаганні знесиленого тіла з творчим духом і пішов Пантелеймон Куліш 14 лютого 1897 року з життя на своєму хуторі Мотронівка.
На могилі П.Куліша хутір Мотронівка, Чернігівщина


Слайд #15
Літературна творчість
гумористичні оповідання:
Циган, Пан Мурло, Малоросійські анекдоти
оповідання на тему нещасливого кохання:
Гордовита пара, Дівоче серце
історичні оповідання:
Мартин Гак, Брати, Січові гості
роман «Михайло Чарнишенко, або Малоросія 80 літ назад»
романтично-ідилічне оповідання «Орися»
Інші твори:
До кобзи, Заворожена криниця, Заспів, Маруся Богуславка, Праведне пануваннє, Рідне слово, Святиня, Степ опівідні


Слайд #16
Переклав Біблію, майже всього Шекспіра, Ґете, Дж. Байрона. Куліш систематично працював у царині перекладу, твердо переконаний, що найвидатніші світочі європейського письменства мають стати здобутком письменства українського. Не знижуватись до популярного переказу для простолюду, а навпаки, дорівнятись вершин творчої думки -такою уявлялися перспектива і завдання українського перекладу романтикові Кулішеві. Від англійських, німецьких, італійських поетів П. Куліш переніс на український ґрунт октаву, Спенсерову дев'ятивіршову строфу та інші зразки канонічної строфіки.
Титульна сторінка Біблії в перекладі П. Куліша, 1903 р.


Слайд #17
Банк України хоче видати у друк купюру у 1000 гривень з портретом П. Куліша


Слайд #18
Дякую за увагу!