Презентація "Тарас Шевченко та українське козацтво"

-3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Тарас Шевченко та українське козацтво"
Слайд #1
Тарас Шевченко та українське козацтво
Городнюк Юлія Романівна
Черкаська спеціалізована школа
І-ІІІ ступенів
імені Василя Симоненка №33
11-Б клас


Слайд #2
Пророк і народ
«Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став»
«Слово Тараса — наша зброя і окраса»
«Шевченко Тарас — наче сонце для нас»
«Хто з Шевченком знається, той розуму набирається»
«Шевченкові думки переживуть віки»
Так оцінив сам народ свого Кобзаря і Пророка, великого національного поета-демократа, основоположника нової української літератури Тараса Григоровича Шевченка.


Слайд #3
Козацтво і сучасність
Т. Шевченко як справжній письменник, геній української літератури, примушує нас, його читачів, замислюватись над історичним минулим нашої батьківщини, вчитися на героїчних прикладах козаків патріотизму і готовності до самопожертви.
програма " Шевченко-пророк"


Слайд #4
Козакоцентризм
Письменство І пол. ХІХ ст. позначене інтересом до національної історії, передусім спогадів народу про колишню козацьку славу, Хмельниччину, осередок козацької вольниці – Запорозької Січі.
Козакоцентризм – поставлення феномену козацтва у центрі уваги – стає однією з домінуючих рис художнього світогляду доби. Козакоцентризм Тараса Шевченка сформувався на основі легенд і переказів, які він чув із уст свого діді Івана. Козакоцентризм як світоглядна риса поета визначився уже в ранній період його творчості й зберігався протягом усього творчого шляху митця.


Слайд #5
Творчість та історія
Тематика творів охоплює усі сторони життя нашого народу. У віршах, баладах, поемах Великий Кобзар оповідає про історію козацтва, розмірковує над сенсом буття людини, над долею Батьківщини, зображує романтичні події та реальні історичні, розповідає про долю людей та долі цілих держав.


Слайд #6
Романтизм
Образ козака носив узагальнений, дещо романтизований, характер. Це смілива, мужня людина, яка любить свою країну і готова віддати за неї усе, що має, а має часто тільки власне життя. «Козацька воля гарцювала», вони «як та хмара, ляхів обступили» і готові пролити за народ «чисту», «святу» свою кров.


Слайд #7
Козацька велич
Таємниця козацької величі й криється у любові до рідної України, в прагненні до волі. Горді, міцні, як леви, козаки були прикладом для наслідування. Це підтверджує творчість Тараса Шевченка, в якій він наголошує, що не можна знищити життєдайні джерела нашої національної духовності, не можна обрізати крила моральному відродженню українців.


Слайд #8
Рання творчість
Велич і красу козацької звитяги Тарас Шевченко розкриває у творах «Іван Підкова», «Гамалія», «Тарасова ніч», «Гайдамаки», «До Основ’яненка», народних думах «У неділеньку у святую» (вибори гетьмана), «Хустина» (епізод козацького воєнного походу), баладі «У тієї Катерини» (вага козацької честі та звичаю побратимства), поемах «Невольник», «Чернець» та багатьох інших.


Слайд #9
Усобиці
Звернення до образу козацтва зумовлене повагою до славних традицій і героїчної боротьби за волю і незалежність. Шевченко наголошує, що Україна стала бездержавною через внутрішні протистояння між своїми через боротьбу гетьманів за владу. Тож рушійною силою національного відродження вважає просте козацтво.


Слайд #10
Гайдамаччина
Поема “Гайдамаки”, присвячена одному з найзначніших козацько-селянських повстань XVIII ст. — Коліївщині. Письменник докладно змальовує історичні особи гайдамацьких ватажків, з глибокою ніжністю благословляє їх могили.


Слайд #11
Рушійна сила
Непереборна сила українського народу втілена в образі Яреми, який подається в еволюційному розвитку і вражає розмаїттям почуттів: Ярема-наймит дивує рабською покірністю (“гнувся-нагинався”); Ярема-закоханий — спалахом ніжних почуттів, від яких відчув, “що виросли крила, що неба достане, коли полетить”; Ярема-месник — своєю грізною силою, незвичайною хоробрістю, навіть жорстокістю.


Слайд #12
«Батько Максим»
Максим Залізняк — улюбленець повсталих, які складають про нього пісні, прихильно називають сизим орлом. Єдність з народом — визначальна риса “батька Максима”. Люблять його козаки і за патріотичне горіння в боротьбі за правду і волю, і за розум та людяність, і за тонке почуття гумору. Він добре “і воює, і гарцює з усієї сили”.


Слайд #13
Сотник Гонта
Визначальна риса його побратима Івана Ґонти — вірність присязі. Якщо ти взяв до рук “свяченого ножа”, вважає він, то не зупиняйся ні перед чим, інакше ти — зрадник. Переконаний у невинності своїх дітей, Гонта, однак, вбиває їх, щоб ніхто не дорікнув йому у відступництві від присяги. Він виконує своє рішення, але несамовито мучиться й карається в нім люблячий батько.


Слайд #14
Самосуд
Щоб спокутувати власні гріхи, Гонта убив своїх синів. Це символічний сюжет, бо насправді у Гонти було дві доньки і син, тому цей вчинок символізує суд особистості над власними вчинками. Гайдамацтво є для Шевченка втіленням кращих сил українського суспільства, здатних здійснювати перетворення.


Слайд #15
Волелюбність
Для Шевченка, як сина волелюбного козацького краю, душа якого з дитинства повставала проти рабства, найогиднішим у світі було рабство, національна образа і повсякденне приниження людської гідності і він картає тих «гречкосіїв і свинопасів», хто дає себе в пута взяти, не стидиться в неволі кайдани волочити та в ярмі конати.
“… та вставайте, кайдани порвіте…


Слайд #16
«Гамалія»
Тарас Шевченко, виводячи образи морських витязів-захисників краю, мовби перегукується з автором «Історії Русів», який писав, що «всякий народ повинен мати своїх воїнів, щоби поручити свою долю і безпеку не чужоземному, а своєму воїнству».
Шевченко своєю творчістю «викликав з мороку минулого тіні забутих і оббріханих предків», які ідуть у морі «слави шукати» заради свободи і волі рідної землі.


Слайд #17
«Тарасова ніч»
В основу покладено події 1630 року, коли відбувся бій козаків з військами польського гетьмана Станіслава Конецьпольського під Переяславом.
Поет висловлює тугу, що десь поділася доля-воля, про яку тепер тільки кобзарі співають:
«Було колись — панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!».


Слайд #18
Роль козацтва
У поезії «До Основ’яненка» поет виражає велику тугу за козацькою вольницею – за вільним життям запорожців, за всім, що уособлює козацьку гідність та шляхетність. Адже козацтво, яке служило нездоланною перепоною на шляху ворогів зі сходу і з півдня, яке врятувало не тільки Україну, а й усю Європу, було знищене. Саме тому і сумує поет за козацтвом. Т. Шевченко вірить, що їх повернення можливе, але розуміє, що це повернення можливе лише у вигляді ідеї.


Слайд #19
Образ України
Кобзар розумів, що для світлого майбутнього потрібен героїчний образ України, не тієї, яка вже ніколи не вернеться, а тієї, яка ще відродиться в душах її синів, витіснивши в непам’ять ганебний дух покори. Героїзм і мучеництво вільнолюбного народу й стали головними рисами Шевченкового образу України, його національного міфу, який творився поетом уже в ранній ліриці та історичних поемах.


Слайд #20
Художні засоби
До козацтва як уособлення лицарської звитяги та волелюбності Т. Шевченко викликає симпатію і зовнішніми ознаками: козацькі символи влади — клейноди — бунчук, булава; «вороний коник» — вірний товариш козака, «зброя золота» — гостра шаблюка». Образи героїв автор замальовує в піднесеному героїчному плані, гіперболічними рисами, твори мають виразно романтичний характер, використано в них ряд народних пісень, в дусі народних дум зображено і козаків


Слайд #21
Шевченкова творчість збуджувала національну самосвідомість українців, протиставляла їхній громадянській пасивності героїчну боротьбу предків за волю. Тому оспівує він героїв-козаків у своїх поемах, бо хоче, щоб вони назавжди залишилися в пам’яті народу і стали прикладом для нащадків. Ми повинні знати свою історію і пишатися нею, бо без минулого немає майбутнього.
Історична правда про наше минуле має згуртовувати наш народ у єдину націю. Шевченко запалив вогнем ідею національного визволення яка, стала рушійною силою проголошення незалежності України.


Слайд #22
Значення творчості Шевченка
Творчість Тараса Шевченка мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу.
Немає з нами великого Кобзаря, та слова його актуальні й нині. Вірші, написані багато років тому, і сьогодні важливі, бо звернені до нашої історії. Мріялося поетові, що Україна стане вільною, щасливою. Палко хотілося, щоб ненька Україна пригорнула до себе своїх дітей. Отож він і закликає нас боротися за волю завжди!


Слайд #23
Список використаних джерел:
http://www.univ.kiev.ua/pdfs/shevstud-16/21_Harmata_H.pdf
http://www.hetman.tv/nomera/2010/2010-6-1-30/shevchenko.html
http://www.google.com.ua
http://ru.wikipedia.org/wiki/Шевченко,_Тарас_Григорьевич


Слайд #24
Дякую за увагу!☺