Презентація "Камінний хрест як символ трагічної долі селянина-бідняка"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Камінний хрест як символ трагічної долі селянина-бідняка"
Слайд #1
Камінний хрест як символ трагічної долі селянина-бідняка
(За новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”)


Слайд #2
Мета уроку:
прокоментувати зміст новели «Камінний хрест» як модерністичного твору;
історичну основу, назву новели, особливості сюжету, композиції;
поглиблювати уміння і навики учнів сюжетно-композиційного аналізу;
виховувати в учнів почуття гуманності, співпереживання.


Слайд #3
“Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки”, — писав В. Стефаник. Ці слова свідчать, наскільки сильно турбувала письменника доля України й українців. До Русова — батьківщини славетного нашого прозаїка – з’їжджаються люди не тільки з України, а й з цілого світу. На затишному обійсті Стефаників досі існує криниця, звідки пила воду їхня родина. З того місця можна побачити все село. А вдалині, на крутій горі видно кам’яний хрест — той самий, який дав назву одній з найкращих новел Василя Стефановича Стефаника.


Слайд #4
Камінний хрест у новелі не є лише пам’яткою, що її залишив по собі старий Іван Дідух. Це в першу чергу символічний образ знедоленого народу-трудівника, який змушений шукати щастя на чужині.


Слайд #5
Камінний хрест,
що видніється з
порогу хати Стефаників


Слайд #6
Портрет Ольги Стефаник (Гаморак)


Слайд #7
«Біленький палац» Василя Стефаника
Покутське село Русів сховалося в низині неподалік Снятина. Місцевість тут переважно горбиста, тому дорога петляє, біжить угору-вниз, наче дражнить мандрівника, що вибрався у гості до Василя Стефаника, який тут народився, прожив майже все життя, як і його діди-прадіди, і тут похований.


Слайд #8
Робочий кабінет Василя Стефаника
У Русові минуло дитинство письменника і його перші шкільні роки. А далі, незважаючи на заперечення матері, після русівської школи Семен Стефаник віддав 10-річного Василя до снятинської школи, згодом — до коломийської та дрогобицької гімназій. На цей час припадають перші літературні проби В.Стефаника, його знайомство з І.Франком та початки громадсько-політичної діяльності.


Слайд #9
Родинне поховання
Стефаників
у Русові
Помер Василь Стефаник уночі 7 грудня 1936 року в оточенні друзів, односельців і сільського пароха.
Поховано письменника в Русові, його могила — поруч із могилами матері, батька, сестри, дружини, друзів та прототипів новел письменника.


Слайд #10
Історія написання
«Камінний Хрест» — єдиний твір Стефаника, присвячений темі еміграції. В основу новели покладено реальний факт: Штефан Дідух (у творі Іван), односелець Стефаника, емігруючи до Канади, ставить на своїй нивці кам'яний хрест (який і донині стоїть у Русові). У трагедії героя твору по краплі зібрано горе тисяч емігрантів, долею яких переймався письменник. Не раз проводжаючи на Краківському вокзалі земляків у далеку Америку, він постійно бачив опухлі від плачу очі, спечені губи, чув захриплі від стогону голоси.


Слайд #11
збереглися феодально-кріпосницькі пережитки, здольщина, відробітки на користь поміщика за користування пасовищем, водопоєм, лісом;
у Галичині панівне становище посідали польські поміщики;
поглибилося розшарування селянства;
бідняки розорювалися, а куркулі скуповували за безцінь їх землю.
Становище
західноукраїнських земель


Слайд #12
Початком української еміграції до Канади офіційно вважають 1891 р., коли на кораблі "СС Орегон" 7 вересня до порту Квебек приїхали перші два поселенці — Іван Пилипів і Василь Єлиняк з села Небилова, Калуського повіту в Галичині.
ПОЧАТОК ЕМІГРАЦІЇ


Слайд #13
Еміграція населення Галичини, Північної Буковини, Закарпатської України була зумовлена економічними причинами:
аграрне перенаселення;
масове зубожіння українського населення;
сповільнені темпи розвитку економіки;
низький життєвий рівень;
висока смертність та ін.


Слайд #14
ТЕМА НОВЕЛИ : показ любові до рідного краю, тяжкого життя селян, і неминучість розлуки з Батьківщиною.
У новелі, що має символічну назву, Стефаник торкнувся такого болючого питання, як еміграція селян за океан у пошуках кращої долі.


Слайд #15
“Чую їх біль, усі ті нитки, що рвуться між їх серцем і селом, і мені рвуться, чую їх біль і муку”, — писав Василь Стефаник до Ольги Кобилянської. Мова в цьому листі йшла про нескінченно злу й гірку долю тих, хто в пошуках кращої долі від’їжджав за океан


Слайд #16
Кадри з кінофільму


Слайд #17
Еміграція – (виселення, переселення) – вимушене або добровільне переселення частини населення з батьківщини до іншої країни на певний час або на постійне мешкання.
КУЗЬМА Н.В.


Слайд #18
Значну роль у стимулюванні еміграції із Західної України до Канади наприкінці ХІХ століття відіграв товариш і однодумець Івана Франка, професор Львівської вчительської семінарії Йосип Олеськів. Він вивчав ситуацію в різних країнах, що запрошували до себе переселенців, а потім підказував землякам, де вони можуть позбутися злиднів, що переслідують їх у себе вдома.
ЦІКАВА ДЕТАЛЬ


Слайд #19
Значення і вплив новели
Новела «Камінний хрест» є великим за психологічним проникненням і душевною силою твором української літератури, одним з перших, присвячених стражданням і тяготам українців-емігрантів.
Твір мав значний вплив на українських літераторів і громадськість початку ХХ століття. Так, письменниця Ольга Кобилянська писала авторові:« «Між слова Ваші там… тиснулись великі сльози, мов перли. Страшно сильно пишете Ви… Гірка, пориваюча, закривавлена поезія Ваша…, котру не можна забути… Плакала-м, тай вже.»