Презентація "Доля української жінки"

-11
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Доля української жінки"
Слайд #1
Доля української жінки. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай


Слайд #2
Зміст
Українська жінка
Громадська і суспільна роль української жінки
Славетні українки:
Маруся Богуславка
Анастасія Лісовська
Маруся Чурай
Доля української жінки. Сімейний побут


Слайд #3
Україну порятує жінка,яка народить нову націю...Катерина Мотрич


Слайд #4
Є у Катерини Мотрич такі слова про особливе призначення жінок у формуванні національної свідомості народу: "Жінка - це вище творіння Бога". В українок же - особлива місія (завдання, покликання): вона може єдина на землі, емансипована (звільнена від залежності, гніту) від зачаття, вона єдина не воювала за рівні права з чоловіком, бо в неї була вища місія: усі століття вона виборювала долю України...


Слайд #5
Були часи, коли з півдня українська земля горіла від навальних, грабіжницьких нападів орд Кримського ханства. Серед невільників сотнями й тисячами йшли пов'язані сирицею українські жінки. Їх чекала тяжка виснажлива праця, а наймолодші й найпривабливіші потрапляли до гаремів по всіх тодішніх володіннях султанської Туреччини, Кримського ханства, Єгипту.


Слайд #6
Навіть за цих умов рабського існування українські жінки не втрачали любові до своєї землі, свого народу. Як повідомляють дослідниці О. Апанович та О. Компан, українська бранка будучи проданою в один із гаремів Єгипту, не мала можливості повернутися на рідну землю, але зуміла переконати свого сина Османа виїхати на Україну.


Слайд #7
Маруся Богуславка
Частина бранок, маючи в неволі дітей та проживши життя, не могла вже повернутись на Батьківщину, але робила все, щоб допомогти своїй Україні. Такі вчинки знайшли відображення у на­родній творчості, зокрема, в думі "Маруся Богуславка".


Слайд #8
Історичні джерела свідчать, що наявність в українській жінці зовнішньої та душевної краси, тонкого розуму та почуття лідерства сприяло тому, що вона навіть у неволі займала високе становище в Османській імперії. Так, українки-невільниці були дружинами турецьких султанів.
Серед них дивовижну долю мала бранка - українка Настя Лісовська (1505-1561 рр.), відома ще під іменем Роксолана. 
Анастасія Лісовська


Слайд #9
У 1520 році під час нападу татар на прикарпатське місто Рога­тин (тепер Івано-Франківська область) п'ятнадцятирічна дівчина Настя, донька місцевого священика, була захоплена в полон і про­дана в султанський гарем. Вона з рабині-наложниці стала незаба­ром улюбленою дружиною Сулеймана І Пишного - одного з наймо-гутніших, наймудріших султанів Османської імперії. Стамбулові судилося бути столицею аж трьох імперій - Римської, Візантійської і Османської.


Слайд #10
Полонила ж Настя Сулеймана перш за все своїм непересічним розумом, духовним багатством, незалежним характером української дівчини, вмінням дати добру і мудру пораду.
Велика сила кохання зробила так, що всесильний володар світу розпустив свій гарем, повіддавав своїх жінок іншим і не схотів більше нікого знати, окрім Гуррем Роксолани.


Слайд #11
Щоб вижити і вистояти у великому султанському палаці, переповненому інтригами і небезпеками, Роксолані потрібні були й такі риси характеру, як мужність, кмітливість, а коли потрібно, й жорстокість.


Слайд #12
В найтяжчі хвилини життя її підтримувала незгасима пам'ть про рідну Україну. У глибокому патріотизмі Настя також черпала духовні сили. Вона намагалась слугувати рідній землі, використовуючи різні можливості.
Не один раз поспішали гінці з листами від Насті-Роксолани до польського короля із радісною звісткою, що не будуть нападати на Вкраїну ні турки, ні татари.


Слайд #13
Неподалік від Агія Софії, котра стала вже музеєм, донині стоять збудовані на кошти Роксолани турецькі церкви. Гуррем Рассені збудувала своїм коштом храм-мечеть, притулок для бідних і лікарню.
Одній Роксолані наказав Сулейман побудувати величний мавзолей, наче самому султану. Султанів було 36, але, жодна з безлічі султанських жінок за всю тисячолітню історію імперії не була похована так пишно, як 56-річна жінка - українка.


Слайд #14
Маруся Чурай
Козацькі часи на Україні сприяли також поетичному, пісенно­му пробудженню українського народу. Вважають, що тільки записа­но українських пісень понад 200 тисяч. Серед їх творців крізь тума­ни часу окреслюються схожі на легенду жіночі постаті. До таких легендарних постатей належить і народна поетеса Маруся Чурай.


Слайд #15
Українською Сафо називають Марусю Чурай, бо вважають її автором багатьох народних пісень (понад 200 тисяч), зокрема: "Засвіт встали козаченьки", "Віють вітри, віють буйні", "Ой не ходи, Грицю", "В кінці греблі шумлять верби" та ін.


Слайд #16
За історичними переказами, народна поетеса і співачка народилась у 1625 р. у Полтаві, в козацькій родині.
Навесні 1648 року почалася визвольна війна українського на­роду проти польської шляхти. Піднявся на боротьбу і Полтавський полк, в якому був і коханий Марусі Грицько Бобренко. Для дівчини розлука з коханим була тяжким ударом. Саме тоді вона склала чудову пісню "Засвіт встали козаченьки".


Слайд #17
Скориставшись перемир'ям між Україною і Польщею, козаки почали повертатися додому. Маруся нетерпляче чекала Гриця, але він не з'явився. Сумнів закрався в її душу і вилився в нові пісні.


Слайд #18
Якось восени приятелька Марусі влаштувала вечорниці. Мару­ся пішла туди мабуть з таємною надією побачити Гриця. Він справді прийшов на вечорниці, та ще й не сам, а з своєю молодою дружиною. Там вони й зустрілися. Саме ця зустріч привела до рішучого зламу в настрої Марусі. Вона сколихнула її палку натуру. Ревнощі, ображене жіноче самолюбство, згадки про нещасливе ко­хання, про нездійснені дівочі мрії - все це завирувало в її душі і породило страшний план помсти.


Слайд #19
Маруся була сильною, вольовою натурою. Жодним натяком вона не розкрила внутрішнього стану, свого наміру. Зовні вона була чарівною, колишньою веселою Марусею і знову полонила Гриця.


Слайд #20
Вражає в цій пісні послідовність, з якою Маруся здійснювала свою помсту. В тексті пісні ми не знаходимо й натяку на каяття або жаль з приводу заподіяного. Це дає підставу вважати, що пісню створено до отруєння. Що саме так, видно з того, що коли померло­го Гриця принесли до церкви, туди прибігла сповнена відчаю Ма­руся. Вона кинулась до труни, цілувала небіжчика і, обливаючись сльозами, розповіла про свій злочин.


Слайд #21
Суд полтавського полку засудив влітку 1652 р. Марусю Чурай до смертної кари. У день страти, вдосвіта, коли на центральному майдані Полтави на помості стояла закута в кайдани Маруся і пи­сар читав смертний вирок, через натовп прорвався на змиленому коні вершник.


Слайд #22
Іменем гетьмана Богдана Хмельницького він припи­нив читання вироку і вручив писарю гетьманський наказ про по­милування Марусі Чурай. Життя було їй даровано в пам'ять герої­чної загибелі батька та за чудові пісні, які вона склала. Маруся не­довго жила на світі після помилування і померла в каятті у квітні 1653 року.


Слайд #23
Доля української жінки. Сімейний побут
Підпорядковане становище жінки зумовлювалося особливостями аграрного та раннього індустріального суспільств, у яких насамперед цінувалася здатність до фізичної праці. Сільськогосподарська робота утвердила за кожним членом сім'ї традиційні функції. Чоловік та дорослі сини виконували «чоловічу роботу» — насамперед важку працю в полі. Дружина займалася «жіночою роботою». Однак у жнива жала й молотила нарівні з чоловіком. Діти випасали худобу й доглядали птицю, допомагали в домашній роботі та на городі.


Слайд #24
Становище української жінки було нелегким. Разом із тим воно визначалося народною культурою, взаєминами, які встановлювалися між молодими людьми, а потім між чоловіком і дружиною. Одруження в українському селі 1 зазвичай ґрунтувалося на взаємній закоханості. Це, звичайно, впливало на становище жінки в сім'ї. Від підпорядкування її захищало й звичаєве право. Чоловік не мав права розпоряджатися майном і землею, отриманими жінкою як посаг.


Слайд #25
Дякую за увагу!


Слайд #26
Презентаціяз історії Українина тему: “Доля української жінки. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай”учениці 9-2 групифінансово-економічного ліцеюм. ДніпропетровскаЗайвої Ксенії
2013 рік