Презентація "Сергій Ждан"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Сергій Ждан"
Слайд #1
Презентація на тему:«Життя та творчість Сергія Жадана»


Слайд #2
Сергі́й Ві́кторович Жада́н — український поет, прозаїк, есеїст, перекладач.
Твори одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами.
Активний організатор літературного життя України, учасник мультимедійних мистецьких проектів і акцій громадянської непокори.


Слайд #3
Життєпис
Народився 23 серпня 1974 року у місті Старобільськ Луганської області.
1991 році - один з організаторів харківського неофутуристського літературного угрупування «Червона Фіра».
Закінчив Харківський Національний Педагогічний Університет ім. Г. С. Сковороди, факультет українсько-німецької філології.
У 1996—1999 рр. навчався в аспірантурі цього ж університету.
З 2000 року викладач кафедри української та світової літератури університету, віце-президент Асоціації українських письменників.
З 2004 — незалежний письменник.


Слайд #4
Під час помаранчевої революції, був комендантом наметового містечка у Харкові. Відомий своїми скандальними висловлюваннями і публікаціями.
Живе і працює в Харкові.
Перекладає з німецької, польської, білоруської та російської мов.
В 2008 році російський переклад роману «Anarchy in the UKR» увійшов до короткого списку літературної премії «Національний бестселер» і одержала грамоту «Книга року» на Московській книжковій виставці-ярмарку.


Слайд #5
В 2010 році висунутий на звання «Людина року» за книгу «Червоний Елвіс».
Роман «Ворошиловград» став книжкою року 2010 за версією «Бі-бі-сі».
В 2011 році провів акцію проти закону «Про захист суспільної моралі».
Темою творів письменника є пострадянська дійсність в Україні. Для стилю Жадана характерний вжиток розмовної та нецензурної лексики.
«Треба розуміти, коли вони (політики) говорять про надбання українського народу, насправді йдеться про лобіювання лише інтересів російської мови й про повне блокування розвитку та пропагування української.»


Слайд #6
Поетичні збірки
“Цитатник” (Київ: Смолоскип, 1995), (Харків: Фоліо, 2005)
“Генерал Юда” (Київ: Український письменник, 1995)
“Пепсі” (Харків: Майдан, 1998)
“Балади про війну і відбудову” (Львів: Кальварія, 2001)
“Історія культури початку століття” (Київ: Критика, 2003)
“Марадона” (Харків: Фоліо, 2007)
“Ефіопія” (Харків: Фоліо, 2009)
“Лілі Марлен” (Харків: Фоліо, 2009)


Слайд #7
Проза
«Біґ Мак» (збірка оповідань) (Київ: Критика, 2003)
«Депеш Мод» (Харків: Фоліо, 2004)
«Anarchy in the UKR» (Харків: Фоліо, 2005)
«Гімн демократичної молоді» (Харків: Фоліо, 2006)
«Біґ Мак²» (оповідання + поезія) (Київ: Критика, 2007)
«Ворошиловград» (роман) (Харків: Фоліо, 2010)
«Біґ Мак та інші історії» (Харків: Фоліо, 2011)


Слайд #8
Жадан залишається патріотом України. Хоч він і почувається у своїй вітчизні не зовсім затишно, як зізнається у “Цитатнику”, та все ж воліє померти на батьківщині. Про це свідчать рядки, уже згаданої на початку, поезії “Словники на службі церкви”: “…я помру патріотом…”, – волає Жадан. Слід зазначити, що навіть час на планеті Жадана особливий, він, немов прострілений наскрізь, як це буває на полотнах сюрреалістів. Це добре проглядається у вірші “Внутрішній колір очей”:
« Жінка сидить на сходах університету…
і курить кемел…
вона думає - ось знову з неба сипляться
холодні леза, срібні цвяхи,
і ранять смертельно равликів,
котрі падають, розрубані навпіл,
мов хрестоносці в пісках Палестини. »


Слайд #9
З першого прочитання вірші Сергія Жадана вражають не технічною досконалістю, незаперечним новаторством чи своєрідністю поетики. Дивує якась глибока, непереборна внутрішня сила у виразі почуттів, притаманна його творчості, та гідна подиву органіка поетичного слова у вірші — невимушеному, природньому, розкуто-сучасному.
«За хвилину до того, як випаде дощ,
ти відчуєш, як шкіра вібрує під тиском
ще не випалих крапель, що ляжуть уздовж
твого тіла і враз його стиснуть.
Так легкі голуби, на вулицях кинуті,
відчувають смак їжі за мить до годівлі,
так солдат, що за хвилю повинен загинути,
відчува деформації у власному тілі.
Сміх, що має до мене назавтра прийти,
розпізнаю сьогодні поміж плачу я.
За хвилину до того, як з’явишся ти, - я тебе передчую.»