Презентація "Енеїда"

-8
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Енеїда"
Слайд #1
“ Енеїда “ І. П. Котляревського – перший твір нової української літератури
У вірші “ І.П. Котляревському “ Володимир Сосюра писав:
Над книжкою твоєї “ Енеїди “
Нащадок схилить радісне чоло.
Так , “ Енеїда “ була популярною завжди. Першу ластівку нової літератури Україна прийняла із захопленням: всі – від грамотного селянина до багатого пана завчали поему напам’ять, чимало висловів з неї вмить стали приказками, наприклад: “ Надувсь, мов на вогні лопух “.
Сучасники відзначають високу художність, легкість оповіді, достовірність картин і барв, тонкі жарти, правдиві зарисовки характерів, звичаїв, сповнені світлого розуміння народного життя, гумору.
У ЧОМУ Ж СЕКРЕТ ЧИТАЦЬКОГО ДОВГОЛІТТЯ ПОЕМИ, ЇЇ НЕВМИРУЩОСТІ?


Слайд #2
Джерела “ Енеїди “
Над твором І. Котляревський працював близько 30 років ( з перервами ). Три перші частини вийшли з друку в 1798р., четверта – в 1809р., п’ята – в 1822р.; повністю твір завершено в 1825 -1826р.р., а видано в 1842р. вже після смерті письменника.
Виникла “ Енеїда “ на грунті творчості Сковороди, бурлескної та сатиричної української літератури XVIII ст., жартівливих ліричних віршів та інтермедій до шкільних драм. Напевно, Котляревський читав твір Опанаса Любисевича “ Вергілієві пастухи, у малоросійський кобеняк переодягнені “. У роки написання твору Котляревському, безумовно, були відомі бурлескні поеми російських письменників Миколи Осипова, Михайла Чулкова, комедії Миколи Фонвізіна.


Слайд #3
Проте все це були впливи побічні.
Головні джерела “ Енеїди “ – реальна дійсність того часу та усна народна творчість. Котляревський з уст кобзарів, лірників не раз слухав живу історію свого народу, в історичних і побутових піснях чув биття його вічно живого серця, своїх троянців-козарлюг зустрічав головним чином не на сторінках Вергілієвої поеми, а бачив їх на шляхах рідної Полтавщини, в полках, які формував на Дунаї, на церковних картинах талановитих, хоч і безіменних, українських живописців, читав про їхні звитяжні походи в козацьких літописах. Пригадаймо, що незадовго до написання “ Енеїди “, у 1775р., за наказом Катерини II Запорозьку Січ було зруйновано. Тож зображення козаків в образах відважних троянців було спробою нагадати українцям про героїзм, незламність духу, волелюбність наших предків і відновити національну гордість українського народу.


Слайд #4
Перед І. Котляревським постало питання: якою мовою писати? чи можна й далі про життя народу писати мертвою книжною мовою?
Котляревський зробив вибір і почав писати “ мужичою “, тобто народною мовою.
Правда, народну мову зустрічаємо в нашій літературі й до Котляревського: в інтермедіях, сатиричних віршах, але там народна мова була засобом пародії, низького стилю, бо для “ високих “ літературних жанрів її вважали непридатною.
“ Непридатною? Ні! – вирішив у якусь благословенну мить великий полтавець. – Ця мова годиться і для найвищих стилів! “


Слайд #5
Сюжет
Котляревський дотримується сюжету, запозиченого у Вергілія. І все-таки твір оригінальний своєю композицією: у римського автора 12 частин, у нього – 6. Ряд епізодів зовсім випущено ( наприклад, розповідь Енея про загибель Трої ), а деякі розгорнено у ширші картини ( сцена зустрічі троянців з Дідоною ), пекло і рай описує по-своєму, дія відбувається в Україні ( названо ряд міст і сіл Полтавщини : Лубни, Гадяч, Будища ). Часто зустрічаються епізоди з життя українських козаків, старшини, селянства, міщан, священників. Вергілієва “ Енеїда “ перелицьована“ Котляревським на український лад. По суті, крім імен героїв та основної нитки подій від Вергілієвого твору нічого не залишилося, бо минуле тут стало сучасним, сучасне – минулим, героїчне побутовим, а побутове – піднесено-урочистим.


Слайд #6
Жанр
За жанром “ Енеїда “ – травестійно-бурлескна героїко-комічна поема.
Поема – це великий за обсягом ліро-епічний віршовий твір, у якому зображені події та яскраві характери.
Бурлеск – жанр, що вимагає, щоб про буденне писалося “ високим штилем “, піднесено, а героїчний зміст викладався навмисне вульгарно.
Травестія – перевдягання.
Але гумор твору не розважальний. Ніби жартуючи, автор відтворив минуле України, сучасне ( другу половину XVIII і початок XIX ст. ) і заглянув у майбутнє. Засобами соковитого гумору він зумів оспівати героїзм українського козацтва, його побратимство, нестримну жадобу народу до волі.


Слайд #7
Проблематика
Неоднаковий матеріал зумовив різницю в темі. У Вергілія це зображення й оспівування загарбницьких війн його предків.
Котляревський ставить ряд суспільно важливих для нашого народу проблем: соціальної нерівності, захисту рідної землі від ворогів, громадянського обов’язку, честі сім’ї, виховання дітей, дружби, кохання та інші.
ПОДУМАЙТЕ І ВИЗНАЧТЕ, З ЯКИХ ПОЗИЦІЙ РОЗВ’ЯЗАВ КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ЦІ ПРОБЛЕМИ


Слайд #8
Образи
1 група – Еней і троянці, в т.ч. Низ та Евріал
2 група – Венера, богиня краси і кохання у римлян;
Юнона, дружина Юпітера (Зевса ), богиня
шлюбу;
Плутон, бог підземних надр;
Еол, бог вітрів
3 група – Латин
Турн
Дідона, засновниця і цариця Карфагена:
Ацест, сіцілійський цар та інші.


Слайд #9
Значення
“ Енеїда “ своїм життєстверджуючим сміхом пробуджувала національну свідомість, а світові розкрила характер українців
Сатирично-гумористичні традиції Котляревського талановито продовжено в творах Остапа Вишні, Степана Олійника, Олександра Ільченка та ін.
“ Енеїду “ високо цінували Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Іван Франко, Михайло Коцюбинський
Це перший друкований твір, написаний живою розмовною мовою українського народу
ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ: сам Микола I сміявся, кажуть, над “ Енеїдою “ і назвав її “ умной шалостью“;
Наполеон Бонапарт вивіз “ Енеїду “ як варту уваги пам’ятку, коли повертався з невдалого походу в Росію


Слайд #10
Друге життя поеми
опера “ Енеїда“ ( муз. М. Лисенка )
оперета Григорія Ашкаренка
1971р. на сцені Полтавського народного театру здійснено вперше інсценізацію
перекладено російською, білоруською, чеською, уривки з поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку та інші мови
екранізований твір методом мультиплікації
з художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого подаються далі


Слайд #11


Слайд #12


Слайд #13


Слайд #14


Слайд #15


Слайд #16


Слайд #17


Слайд #18


Слайд #19


Слайд #20


Слайд #21


Слайд #22
Запитання і завдання
У чому полягає актуальність, злободенність проблем, поставлених Котляревським у поемі, для наших сучасників?
Які з моральних питань твору актуальні ще й на сьогодні?
Випишіть з поеми 5-6 крилатих висловів, приготуйтесь до пояснення їх суті, завчіть їх