Презентація "Леся Українка"

+42
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Леся Українка"
Слайд #1
Леся Українка
(1871 – 1913)
Життєвий шлях письменниці


Слайд #2
Д
Лариса Петрівна Косач народилась 25 лютого 1871 р. в місті Новограді – Волинському , тепер Житомирської області. Родина Косачів була заможною й освітньою, входила до кола патріотичної української інтелігенції.
Дитинство


Слайд #3
Будинок-музей в Новограді-Волинському


Слайд #4
Петр Косач – батько
Лесі Українки
Ольга Косач – мати
Лесі Українки.
Псевдонім Олена Пчілка


Слайд #5
З братом Михайлом
До початку 13-го року Лесиного життя вони однак були у всьому нерозлучні: разом бавилися ,разом читали, разом вчилися, разом розважалися.


Слайд #6
Леся із сестрою Ольгою
Леся цікавилася історією. Дев'ятнадцятирічною дівчиною вона написала для молодшої сестри підручник "Стародавня історія східних народів«, в якому проводила багато паралелей і порівнянь дійсності трьохтисячного минулого зі сучасним. Цей підручник був доступним, лаконічним і цікавим. Мужніючи, Леся зацікавилася філософією, почала також пробувати себе в публіцистиці. Разом із сестрою Ольгою вона відвідувала публічні лекції в Київському університеті, займалася самоосвітою, завдяки чому стала найосвіченішою жінкою в тогочасній Європі.


Слайд #7
Остання гілочка Косачівського роду, була Ісидора, яка після перебування в 1945 р. в німецькому таборі для переселенців в Аусбурзі виїхала до Америки, де і знайшла вічний спокій.
Сестра Ісидора (молодша)


Слайд #8
Оксана Косач (молодша сестра Лесі Українки)та її чоловік Юрій Тесленко-Приходько. Фото 1903 р.


Слайд #9
У 1879 р. родина Косачів перебралася до Луцька :сюди було переведено на службу батька . Тоді ж у селі Колодяжному поблизу Ковеля батько купив ділянку землі й заклав заміський будинок. Відтоді цей таємничий і напрочуд мальовничий край став для письменниці уособленням України.
Будинок у Колодяжному


Слайд #10
Будинок - музей у Колодяжному


Слайд #11
Застудившись ,Леся з 1881 стала важко хворіти. Спочатку боліла нога, потім ліва рука. Дівчинку лікували по-домашньому від ревматизму та її вразив туберкульоз кісток. Свою журбу, що довелося відмовитися від музичних занять, Леся вилила у своєї автобіографічній елегії “ До мого фортеп’яно “. Письменниця вимушена була виїжджати на лікування в Крим, Єгипет, Грузію, Німеччину, Італію, Польщу.
Лікування Леся Українка в Криму


Слайд #12
Будинок-музей Лесі Українки
в Ялті
Будинок–музей в Києві


Слайд #13
Початок роботи Лесі Українки над прозовими жанрами пов'язаний з діяльністю гуртка київської літературної молоді «Плеяда». Тут готували видання для народу з історії, географії, перекладали твори російських та зарубіжних письменників; гуртківці писали і власні твори, які оцінювались на конкурсах. Так були написані і деякі оповідання Лесі Українки.
Гурт “Плеяда”


Слайд #14
У взаємовідносинах Франка та Лесі були різні періоди: від
щирих і дружніх, майже сімейних взаємин, до відкритої конфрон-
тації на ґрунті розбіжностей у поглядах на майбутнє національ-
ного руху в Україні. Втім, їм вистачало сили та розуму виходити з
будь-якої ситуації з гідністю, зберігати товариські стосунки та по-
вагу одне до одного.
Іван Франко та Леся Українка


Слайд #15
Серце Лесі Українки перестало битися 19 липня 1913 р. в грузинському місті Сурамі. Тіло письменниці перевезли до Києва й поховали на Байковому цвинтарі поряд із могилами батька й брата.
Леся Українка в останні роки життя


Слайд #16
Леся Українка збагатила нашу поезію новими темами
й мотивами. На межі ХІХ-ХХ ст., використовуючи
мандрівні, вічні сюжети світової літератури, стала в
авангарді творчих сил, що виводили українське письмен-
ство на світовий рівень.


Слайд #17
Могила Лесі Українки
Пам'ятник у Києві


Слайд #18
Пам'ятник Лесі Українці в Києві (площа Лесі Українки). Скульптор Г.Н.Кальченко, архітектор А.Ф.Ігнащенко. Встановлено в 1973 р.
Пам'ятник на могилі Лесі Українки на Байковому кладовищі в Києві. Скульптор Г.Л.Петрашевич. Встановлено в 1939 р.


Слайд #19
Пам’ятник Лесі Українки
у Клівленді
Пам’ятник Лесі Українки
у Торонто