Презентація "Паркова культура"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Паркова культура"
Слайд #1
Паркова культура


Слайд #2
Парк – це спеціальна обмежена територія(природна чи штучна) виокремлена переважно з метою відпочинку.Слова “парк” та “сад” побутують нарівні, тому широко використовуються словосполучення “садово-паркове мистецтво”


Слайд #3
Принципи планування так званих французьких регулярних парків розробив видатний паркобудівник Андре Ленотр (1613-1700)


Слайд #4
Парк версальського типу своїми прямолінійними доріжками і фігурними формами чагарників підкреслював абсолютний контроль людини над природою.


Слайд #5
До 1678 року, коли Людовик XIV перенести сюди двір, Версаль був невеличким селищем із багатими на дичину навколишніми лісами.
На час смерті Короля-Сонце тут мешкало біля 30000 чоловік і, збільшуючись за часів усіх наступних королів, населення досягло 50 000 чоловік напередодні Революції


Слайд #6
Регулярний парк Версаль – один з найбільших та найвидатніших у Європі. Також там розташовано кілька невеликих палацоподібних будівель(зокрема, Малий і Великий Тріанони)


Слайд #7
Сходи від Великого Тріанона через зелену смугу Королівської алеї ведуть до басейну Аполлона
План Версальського міста став прототипом для будівництва Вашингтона


Слайд #8
Природні парки Великої Британії


Слайд #9
Пейзажний англійський парк – напрям в садово-парковому мистецтві, що склався у XVIII ст. в Англії на контрасті з бароковим, регулярним парком у “французькому стилі” Андре Ленотра


Слайд #10
Острівна відокремленість Англії сприяла появі місцевих законів планування садів
Великі сади на зразок Версалю розташовувались лише поблизу королівських замків


Слайд #11
У планування садів Англії часто вводили різні лабіринти


Слайд #12
У пейзажних садах Британії не відмовляються від будівництва окремих павільонів, мостів, штучних ставків
Він значно дешевший, ніж французький, не потребує садівників і копіює форми навколишнього краєвиду


Слайд #13
Вільям Кент (1685-1748) – англійський ландшафтний архітектор
Автор грандіозного регулярного парку Англії – Стоу (у Букінгемпширі)


Слайд #14
Майстри та парки
Перші майстри англійського садуу своїй творчості зазнали впливу пейзажів Пуссена і Лоррена, що зображували ідеалізовані картини природної гармонії


Слайд #15
Щоб надати парку руху і драматичності, Кент оздобив його альтанками, алеями, каскадами, низькими огорожами, траншеями


Слайд #16
За проектами Чарльза Бріджмена переплановано королівські сади у Віндзорі
та Кенсінгтоні.
Майстер значну увагу приділяв елементу раптовості та сюрпризу. Відвідувач рідко міг передбачити, що чекає на нього за черговим поворотом алеї


Слайд #17
Ланселот Браун
Для майстра характерні спрощення структури парку завдяки відмові від геометричних ліній алей


Слайд #18
У садах Брауна рясніють штучні канали, замасковіні під зарослі очеретом річечки
Чатсворт-хаус (Дербішир, 1761 р)


Слайд #19
Один з основних королівських парків Лондона – Рідженс-парк
У давнину на його місці були мисливські угіддя Генріха VIII. Із включенням цих територій до міста у 1810-1820-ті роки тут було розбито парк за проектом Джона Неша


Слайд #20
Гайд-парк – улюблене місце відпочинку лондонців
Це місце проведення всіляких заходів, урочистостей


Слайд #21
До принад парку належить озеро Серпентайн, у якому дорзволено купатись
та однойменна галерея


Слайд #22
Заміська резиденція Чарльза Сеймура, 6-го герцога Самерсета, яка розташована у Петворт-хаусі, побудована у 1688 році


Слайд #23
Чатсворт-хаус – один з найпишніших “будинків-скарбниць” Англії, головна резиденція герцогів Девонширських
На території парку –водоспади, оранжереї з диво-рослинами