Презентація "Громадянська війна в Іспанії 1936-1939 рр"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Громадянська війна в Іспанії 1936-1939 рр"
Слайд #1
Громадянська війна в Іспанії 1936-1939 рр.


Слайд #2
Громадя́нська війна́ в Іспа́нії 1936—1939 — війна від липня 1936 до березня 1939 року між лівореспубліканським урядом Іспанської республіки та правими силами країни.


Слайд #3
Сторони
Республіканці
СРСР

Інтернаціональні
бригади
  Націоналісти 
Королівство Італія
  Третій Рейх 
Португалія
Військові сили
450,000
600,000
Втрати
~500,000


Слайд #4
Title


Слайд #5
Довготривалому та кривавому характеру громадянської війни сприяла інтервенція СРСР (на боці урядових сил) та Німеччини і Італії (на боці правих сил). Війна закінчилась встановленням авторитарного (диктаторського) режимугенерала Франко.


Слайд #6
Передумови війни 
Наприкінці 1935 р. активізував свою діяльність Народний фронт Іспанії, керований комуністами. В лютому 1936 р. партії Народного фронту перемогли на виборах в кортеси (парламент) і створили республіканський уряд єдиного фронту. Представники правих сил і військового командування на чолі з генералом Франко почали готувати військовий переворот. Характерно, що посольства США, Англії та Франції в Мадриді знали про це й за 3-4 дні до заколоту повідомляли свої міністерства про дії заколотників.
Прапор Народного Фронту
Демонстрація Народного фронту в Бухаресті


Слайд #7
Початок 
Використовуючи як привід убивство поліцією депутата-монархіста Сотело, заколотники після спеціального кодового заклику однієї з радіостанцій міста Сеута — «Над усією Іспанією безхмарне небо» (проте в наш час історична достовірність існування цього сигналу ставиться під сумнів) — розпочали 17 липня 1936 р. заколот в Іспанському Марокко та на Канарських островах, а 18 липня — в самій Іспанії.
Республіканський уряд розраховував придушити повстання заколотників за декілька тижнів. Майже така думка панувала у політичних колах європейських країн: вважалось, що це чисто внутрішня боротьба, яка мусить завершитися за кілька тижнів і не матиме значного впливу на міжнародне становище.Заколот спочатку було придушено, але уряди Німеччини та Італії одразу ж втрутилися, надали широку військову допомогу націоналістам та надіслали своїх вояків та інструкторів до Іспанії.


Слайд #8
Франциско Франко
Франциско Франко (повне ім'я Франциско Пауліно Ерменегілдо Теодуло Франко і Баамонде Салгадо Пардо де Андраде, ісп. Francisco Paulino Hermenegildo Teódulo Franco y Bahamonde Salgado Pardo de Andrade, 4 грудня 1892 — 20 листопада 1975) — військовий і політичний діяч Іспанії, фактичний диктатор від 1939 до своєї смерті у 1975 році, генералісимус.Також відомий під титулом Каудільо, (Caudillo de España por la gracia de Dios, глава Іспанії милістю Божою). Прийшов до влади після перемоги антиреспубліканських сил в громадянській війні 1936—1939 років.


Слайд #9
Політика невтручання 
Франція побоюючись потрапити в оточення з двох боків диктаторськими режимами, спочатку навіть допомагала республіканському урядові Іспанії. Та згодом французький уряд став потурати націоналістам.
25 липня 1936 року французький уряд (прем'єр-міністр Леон Блюм) прийняв рішення про політику суворого нейтралітету та заборону вивезення зброї до Іспанії. Він запропонував іншим державам взяти на себе такі ж зобов'язання. Відразу відповів згодою уряд Великобританії. Уряд Радянського Союзу прийняв пропозицію, але з вимогою обов'язкової участі Португалії, через територію якої йшло постачання зброєю заколотників, і негайного припинення допомоги заколотникам з боку Італії та Німеччини.


Слайд #10
Італо-німецька військова інтервенція
Італо-німецька військова інтервенція змінила характер війни. З війни громадянської вона перетворилася для республіканців у війну національно-революційну, а для франкістів - консервативно-реставраційну. Більш того, з цього моменту війна набула міжнародного характеру.
Політичні, економічні, а також військово-стратегічні цілі німецького та італійського фашизму були спрямовані на перетворення Іспанії у досвідчений полігон і використання її для реалізації планів завоювання світового панування.
Дії Німеччини й Італії не зустріли серйозного опору з боку західноєвропейських урядів. Побоюючись переростання війни в загальноєвропейську, Великобританія і Франція проголосили політику невтручання в іспанські справи. Однак, різнопланова боротьба навколо Громадянської війни в Іспанії не сприяла ні рішенням іспанського питання, ні пом'якшення загальноєвропейських проблем. Більше того, саме італо-німецька інтервенція створила безпосередній вогнище війни в Європі. Дотримання елементарних норм міжнародного права з боку Англії, Франції та США могло б припинити італо-німецьку інтервенцію ще на початковому етапі війни. Однак, політика невтручання, по суті, привела лише до того, що Іспанська республіка опинилася в кільці економічної блокади.


Слайд #11
Перебіг війни
Тим часом іспанські заколотники зазнали поразки під Мадридом. Але Італія та Німеччина посилили свою допомогу Франко. Німецька авіація бомбардувала іспанські міста.
Західні держави негласно підтримували режим Франко. В 1937 р. лише одна Англія надала таємну позику Франко на суму в 1 млн ф. ст. Франція передала йому золотий фонд Іспанії. 27 лютого 1939 р. уряди Франції та Англії офіційно визнали режим в Іспанії. Французьким послом при Франко був призначений маршал А. Петен — майбутній глава капітулянтської Франції.
У війні брали участь деякі українці, при чому з обох боків фронту. Республіканців підтримали бл. 1 тисячі осіб із Західної України; ймовірно, це було пов'язано з тим, що Західна України в той час перебувала у складі Польщі, де при владі були націоналісти.
Натомість іспанських націоналістів підтримували колишні військові УНР, які раніше зазнали поразки у боротьбі з комуністами в Україні


Слайд #12


Слайд #13


Слайд #14


Слайд #15


Слайд #16
Іспанський хрест
Іспанський хрест— відзнака для німців, що брали участь в Громадянської війні в Іспанії (липні 1936 — березні 1939); заснований 14 квітня 1939.
Історія
Під час громадянської війни в Іспанії 1936-39 років, німецькі військові та цивільні фахівці служили в легіоні «Кондор», що воював на стороні генерала Франко проти іспанських лівих. Легіон, який діяв в Іспанії з листопада 1936 року, складався з бомбардувального полку, винищувального полку, розвідувальної ескадрильї, батальйону зенітної артилерії, батальйону зв'язку, транспортного батальйону та батальйону постачання. У легіоні також було танковий підрозділ, в якому німецькі інструктори навчали іспанські танкові екіпажі.
Оскільки в легіоні фактично проходили бойові випробування нових моделей літаків, в «Кондорі» було велике число цивільних технічних фахівців.
Ступені ордена
Іспанська хрест май чотири ступені — бронзовий, срібний, золотий та золотий з діамантами.
Бронзові та срібні хрести були двох категорій — з мечами (для військових, які брали участь в бойових діях) і без мечів (для тих хто служив в допоміжних підрозділах, медперсоналу та цивільних осіб).
Золотими та золотими з діамантами хрестами (з мечами) нагороджувалися лише особи, що брали участь у бойових діях.


Слайд #17
Висновок
Громадянська війна була породжена складним комплексом соціальних, протиріч, економічних, політичних, культурних та інших причин і стала найбільшим лихом для Іспанії. На іспанській землі вирішувалася доля не тільки Іспанії, там визначалося майбутнє Європи. Громадянська війна в Іспанії, була найбільшою сутичкою сил тоталітаризму в особі фашистів і чинили опір їм республіканців, чиє законний уряд, утворене з представників входять до складу Народного фронту партій, виступало в ролі захисника демократії. Ця війна вибухнула в період глибокого розколу в Європі, коли, здавалося, наближалося вирішальне зіткнення фашизму, демократії і комунізму.
По всьому світу розгорнувся масовий рух на захист Іспанської республіки. Вищою формою міжнародної солідарності стали інтернаціональні бригади, сформовані з добровольців, що приїхали до Іспанії з 53 країн.
З жовтня 1936 року Радянський Союз також став надавати республіканцям військову допомогу, відправляючи в Іспанію військову техніку і радників. Таким чином, і німецьке, і радянське втручання в іспанську війну виразилося у формі прямої військової підтримки протиборчих сторін конфлікту. Іспанія перетворилася на справжній випробувальний полігон для нової військової техніки світових держав.
Розглядаючи причини поразки іспанської республіки, варто відзначити як зовнішньополітичний, так і внутрішньополітичний фактор. Безумовно, важливою причиною поразки була інтервенція фашистських держав і політика «невтручання», розв'язана руки Німеччини та Італії. Але не менш важливу роль зіграло і відсутність єдності між партіями народного фронту, постійного зіткнення у боротьбі за владу і вплив. Боротьба всередині Народного фронту дискредитувала владу республіканців і звужувала соціальну базу республіки.
Поразка республіки мало тяжкі міжнародні наслідки і сприяло розв'язанню Другої світової війни.
Але героїчна боротьба іспанського народу сприяла згуртуванню всіх антифашистських сил в міжнародному масштабі, підготовці їх до вирішальної сутички з фашизмом.


Слайд #18
Виконали
учениці 10-А класу
Чайка Ірина,
Драбик Уляна