Презентація "Розпад Югославії"

-2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Розпад Югославії"
Слайд #1
Югославія у повоєнний період. Розпад


Слайд #2


Слайд #3
Комуністи При Владі
Березень 1945 - у Белграді було сформовано Тимчасовий народний уряд Югославії, який очолив Йосип Броз Тіто.
У листопаді 1945 - комуністи здобули перемогу на виборах До Установчої скупщини,
Було ухвалено декларацію про ліквідацію монархії й проголошення Федеративної Народної Республіки Югославії в складі 6 республік:
Боснії та Герцеговини , Македонії, Сербії, Словенії, Хорватії, Чорногорії та двох автономних областей у межах Сербії – Воєводини й Косово.
31 січня 1946 – затверджено конституцію, що закріпила однопартійний режим комуністичної диктатури.
Висновок: у 1946-47 у країні цілком встановився тоталітарний режим з усіма його ознаками.


Слайд #4


Слайд #5
Конфлікт з СРСР
Причини
1. Прагнення Броз Тіто до прведення самостійної зовнішньої й внутрішньої політики. Його суперечності зі Сталіним.
2. Запровадження в Югославії моделі “самоврядного соціалізму”
3. Самостійні зовнішні політичні питання:
- підтримувала повсталих грецьких комуністів
Виступила за створення Балканської федерації
економічні відносини з Албанією та Болгарією
Червень 1948 – опубліковано резолюцію Комінформбюро – обвинувачення у відході від марксизму-ленінізму.
1949 - СРСР в односторонньому порядку розірвав Договір про дружбу та співробітництво.
Висновок:Югославія стала проводити незалежну зовнішню політику, до РЕВ та ОВД не ввійшла.


Слайд #6
Власні методи соціалістичного будівництва


Слайд #7
Загострення міжнаціональних відносин
З 1981 почалася криза югославської державності, оскільки Югославія як багатонаціональна держава не була добровільним федеративним об’єднанням. Тут була панівна (сербська) і підпорядковані нації, порушувався принцип рівності національних меншин, відбувався несправедливий розподіл коштів, був відсутній загальнонаціональний ринок.
Національні проблеми в країні тісно перепліталися з погіршенням соціально - економічного становища республік, наростанням глибокої фінансової кризи.
- виникають нові політичні партії і організації, зросла політична активність населення.
У Сербії та Чорногорії на виборах виграли комуністи на чолі з Слободаном Мілошевичем.


Слайд #8
Громадянська війна
Слободан Мілошевич
(Сербія)
Франьо Туджман (Хорватія)
Алія Ізєтбегович
( Боснія)
Через накладання національних , соціальних і релігійних проблем посилилось обурення людей, почалися масові акції протестів, кожна етнічна громада воліла власної території. 1991 розгорілася громадянська війна.
Влада намагалася придушити повстанські дії силою Югославської Народної армії, терором і етнічними чистками.
Найбільше крові пролилося у Хорватії(1991-92), Боснії і Герцеговині (91-95)та Косово(98-99), Македонії(2001). Загинуло близько 400 тис.осіб


Слайд #9
Участь міжнародних організацій
Жовтень 1991 – конференція в Гаазі щодо розпаду СФРЮ
Весна 1992 – за рішенням Ради Безпеки ООН направлено миротворчі сили.
1995 – сили ООН замінено 60-тисячним контингентом НАТО .
1999 – Конфлікт в Косово, Милошевича звинуватили у геноциді албанців.
Бомбардування СРЮ військами НАТО.
2001 конфлікт був зупинений.


Слайд #10
1991-1992 - проголосили свою незалежність Словенія, Хорватія, Македонія, Боснія і Герцеговина, створено Союзну Республіку Югославію(СРЮ) у складі Сербії і Чорногорії.
2006 – Сербія та Чорногорія стали незалежними державами.
2008 – самостійним стало Косово.


Слайд #11
Боснія і Герцеговина
Хорватія
Македонія
Чорногорія
Сербія
Словенія
Косово