Презентація "Чехословаччина в 1928 – 1938 роки"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Чехословаччина в 1928 – 1938 роки"
Слайд #1
Чехословаччина в 1928 – 1938 роки


Слайд #2
Чехословаччина
Че́хо-Слова́ччина, Че́хослова́ччина (Československo, Česko-Slovensko) — історична країна в Центральній Європі, що існувала з 1918 по 1992 роки. Складалася з двох соціалістичних республік — Чехії та Словаччини зі столицею в Празі. ЧСР постала 28 жовтня 1918; у серпні 1992 було ухвалено рішення про створення окремих Чеської і Словацької республік.


Слайд #3
Загальні відомості
Столиця - Прага
Мови - чеська і словацька
Форма правління - Республіка
Президент – 1918–1935 - Томаш Гарріг Масарик
- 1935–1938 - Едвард Бенеш
Прем'єр-міністр
- 1918–1919 - Карел Крамарж
- 1938 - Ян Сировий
Історія
- Незалежність від Австро-Угорщини 28 жовтня 1918
- Мюнхенська угода 30 вересня 1938
Площа – 1938 - 140 800 км2
Населення - 1938 - 14 800 000 осіб
Валюта - Чехословацька крона


Слайд #4
Міжвоєнний період
Так звана перша республіка ЧСР (1919—38) була багатонаціональною державою. Крім чехів і словаків, в ЧСР жили німці (23 % населення), угорці (5,6 %), поляки (0,6 %) й закарпатські українці (3,85 %). Останні приєдналися до ЧСР у результаті домовлення між представниками закарпатської еміграції в США і Т. Масариком та рішення Руської Центральної Ради в Ужгороді 9. 5. 1919; це було санкціоноване Сен-Жерменським договором 10. 9. 1919, який гарантував Пудкарпатській Русі статус автономного краю в рамках ЧСР. (Про політику ЧСР в українській частині держави див. Підкарпатська Русь). Прага хронічно мала проблеми з своїми меншостями, головним чином з німцями й угорцями, у справі яких велася ревізіоністична акція з боку Німеччини й Угорщини. Словаки також домагалися територіально-політичної автономії.


Слайд #5
Восени 1938 гітлерівська Німеччина, підтримувана Угорщиною й Польщею; створила міжнародну кризу довкола ЧСР. Для захисту власної території в Чехословаччині були утворені Народні Гвардії. Проте Мюнхенська конференція 30. 9. 1938 схвалила перехід чеських земель (Судетська область) на окраїнах Богемії й Моравії до німецького Райху. Під тиском Польщі уряд ЧСР віддав їй Тешинську Сілезію 2.11.1938 а Угорщині за результатами Віденського арбітражу передано південні окраїни Словаччини і Карпатської України.
«Друга», обкраяна, республіка, на чолі з президентом Е. Гахою, проіснувала до середини березня 1939 як федеративна держава з широкою автономією, наданою Словаччині, за законом 22. 11. 1938 Карпатській Україні. 15. 3. 1939 Богемію й Моравію окупували німці, ставши «протекторатом», а Словаччина і Карпатська Україна оголосили самостійність; останню також невдовзі окупувала Угорщина. З 1940 у Лондоні оформився уряд ЧСР в екзилі на чолі з президентом Е. Бенешем, якого визнали альянти. У цьому уряді інтереси підкарпатських русинів обстоювали П. Цібере й І. Петрущак. В СРСР генерал Л. Свобода організував в 1943 р. Чехословацьку бригаду для боротьби з німцями на боці альянтів, у якій опинилося чимало підкарпатських русинів.


Слайд #6
Чехословаччина у 1920–1938 роках. Фізична карта


Слайд #7
Економіка
Нова Чехословацька Республіка з населенням понад 13,5 млн. осіб успадкувала від Австро-Угорщини фарфорову і скляну промисловість, цукрові заводи; більше 40% винокурних і пивоварних заводів; «Škoda Holding» Пльзені, яка виробляла озброєння, локомотиви, автомобілі, машини; хімічну промисловість північної Чехії. Сімнадцять відсотків від вартості всієї угорської промисловості, яка склалася в Словаччині в кінці 19-го століття також перейшла до Чехословацької республіки. Чехословакія була одією з десяти найбільш промислово розвинених держав в світі на той час.


Слайд #8
Зовнішня політика
Чехословаччина була членом Малої Антанти, у міжнародній політиці не протидіяла проекту Міжмор'я тому не мала добрі сусідські стосунки з Польщею та Угорщиною. Було обрано військовий союз з Францією та Радянським Союзом, який у вирішальний момент виявилися неефективними. У 1938 р., після втрати Судетів, держава була перетворена в Другу Чехословацьку Республіку.


Слайд #9
Дерджавні символи
Прапор
Герб
Девіз
чеська: Pravda vítězí
("Правда передусим")
Гімн
Kde domov můj, Nad Tatrou sa blýska й Podkarpatskiji Rusíny


Слайд #10
Прапор


Слайд #11
Герб


Слайд #12
Державні діячі
Форма правління Республіка
Президент
- 1918–1935 Томаш Гарріг Масарик

- 1935–1938 Едвард Бенеш
Прем'єр-міністр
- 1918–1919 Карел Крамарж

- 1938 Ян Сировий


Слайд #13
Висновки
Чехословаччина була заснована 28 жовтня 1918 реалізуючи Піттсбурзькі угоди - угода про створення спільної держави, підпісана в США 30 травня 1918 між чеськими і словацькими іммігрантами. До складу новітньої держави увійшли терени Цислейтанії: Богемія, Моравія, Чеська Сілезія, Транслейтанії: Словаччина ("Верхня Угорщині») і Підкарпатська Русь, Німецької імперії : Глучинська Сілезія. Провідною ідеєю була у чеської еліти створення панславянської держави, у словацької — вирватися з-під угорського панування. Провідним будівничим об'єднання був чеський політичний діяч і перший президент Томаш Гарріг Масарик, а також Едвард Бенеш (який пізніше став президентом) і словак Мілан Растіслав Штефаник.


Слайд #14
Висновки
Державні кордони були встановлені договорами: Версальським (1919), Сен-Жерменським і Тріанонським (1920). З 1920 до складу Чехословаччини увійшли також Тешинська Сілезія, Спиш і Орава, і невеликі терени Нижньої Австрії і Прусської Сілезії.
З самого початку існування держави, постало Тешинське питання між Польщею і Чехословаччиною.
У міжвоєнний період Чехословаччина була одним з найбільш економічно і технологічно розвинених держав Європи, хоча існували корінні відмінності в рівні розвитку її складових, мала політичну стабільність і до кінця свого існування залишалася єдиною демократичною країною Центральної Європи. Інші східноєвропейські держави мали авторитарні і диктаторські режими.


Слайд #15
Висновки
Протягом міжвоєнного періоду були невдалі спроби створити «чехословацькоу національну самосвідомість» та «чехословацької мови», тзв. «ідея чехословакізму». Офіційна доктрина чехословацької нації була пов'язана з тим, що в Чехословаччині, було більше німців, ніж словаків.


Слайд #16
Дякую за увагу!Роботу виконала учениця 10 – А класуАлейнікова Калерія