Презентація "Туреччина в міжвоєнний період"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Туреччина в міжвоєнний період"
Слайд #1
Туреччина в міжвоєнний період(1918- 1938 р.р.)
ПРАПОР ГЕРБ


Слайд #2
Загальна характеристика
Туре́ччина (тур. Türkiye), офіційна назва Турецька Республіка.
 Сучасна Туреччина, чиїм попередником була 600-літня Османська імперія, з'явилася на політичній карті світу після Першої світової війни.


Слайд #3
Столиця – Анкара
Площа - Загалом783 562 км²
Населення - 70 586 256 чол.
Формування держави  -з Османської Імперії 29 жовтня 1923 року
Валюта – «Нова Турецька Ліра»
Загальна характеристика


Слайд #4
Розпад Османської Імперії
Османська імперія, спробувавши завоювати Кавказ під час першої світової війни, зазнала невдачі. Виявилася неспроможною вона і зупинити наступ військ Антанти в Месопотамії, Палестині та Сирії. Тому 30 жовтня 1918 р. країна капітулювала, підписавши з державами Антанти Мудроське перемир'я, умови якого були досить несприятливі для неї. Переможці не тільки розчленували Османську імперію, захопивши її колишні арабські володіння, а й залишили за собою право окупувати будь-яку частину турецької території. Армія була демобілізована, а військові арсенали передавалися військам Антанти. 


Слайд #5
Уряд султана Мехмеда IV Вахіддіна фактично став залежним від Антанти. За півроку Англія окупувала Південно-Східну Анатолію (Кілікію), а разом з Францією – Східну Фракію й зону чорноморських проток. У травні 1919 р. Греція висадила війська в Ізмірі, плануючи окупувати Західну Анатолію – один із найрозвинутіших економічних районів країни. У деяких районах Середземноморського узбережжя висадилися війська Італії. З кінця 1919 р. Франція значно розширила окуповану територію на південному сході Туреччини, ввівши війська у Кілікію. Загроза втрати незалежності викликала піднесення національного руху. 


Слайд #6
Політичний розвиток
Представницький комітет
У серпні-вересні 1919 р. в Ерзрумі і Сивасі був створений Представницький комітет товариств захисту прав під керівництвом Мустафи Кемаля. У січні 1920 р. кемалісти прийняли декларацію з вимогами відновити турецьку державу до якої мали б увійти Анатолія, Східна Фракія й зона проток та негайно вивести іноземні війська з цих територій. Проте у березні 1920 р. англійська військова адміністрація оголосила про окупацію Стамбула, який збройні сили Антанти фактично завоювали ще в листопаді 1918 р. Парламент було розігнано, багатьох його членів заарештовано. У відповідь М. Кемаль і його прихильники 23 квітня 1920 р. в Анкарі відкрили засідання Великих Національних зборів Туреччини. 


Слайд #7
Уряд
У травні 1920 р. Національні збори сформували уряд, який очолив Мустафа Кемаль. В країні утвердилося двовладдя: в Стамбулі перебував султанський уряд, а в Анкарі – кемалістський. 20 січня 1921 р. республіканці прийняли тимчасову конституцію, згідно з якою вища влада в Туреччині переходила до Великих Національних зборів. За підтримки радянської Росії, що надала військову та фінансову допомогу кемалістам, влітку 1920 р. республіканський уряд почав створювати власні збройні сили. 


Слайд #8
Мустафа Кемаль


Слайд #9
1 листопада 1922 р. Великі Національні збори Туреччини ліквідували султанат, зберігши систему халіфату. Останній турецький султан Мехмед IV Вахіддін втік із країни. Халіфом було обрано принца Абдула Меджіда. У жовтні 1923 р. Туреччина була проголошена республікою, її першим президентом став Мустафа Кемаль. За Лозаннським договором (липень 1923 р.) Туреччина визнавалася європейськими країнами як незалежна держава. 


Слайд #10
Економіка
На політичній карті світу не стало Оттоманської імперії. Це означало, що Туреччина втратила близько 80 % території колишньої імперії. її колоніальні володіння відійшли до Великобританії, Франції, Греції, Італії. За Севрським договором Туреччина втрачала монопольні права на Чорноморські протоки, які ставали відкритими для проходу військових кораблів і нечорноморських держав. Формально контроль над ними передавався міжнародній комісії, фактично ж переходив до країн Антанти. Вони ж мали здійснювати і контроль над економікою й фінансами Туреччини.


Слайд #11
Соціальний та культурний розвиток
Конституція 1924 р. ліквідувала халіфат. У 1928 р. з конституції було вилучено положення про іслам як державну релігію, внаслідок чого Туреччина стала світською державою. Реформи, проведені під керівництвом Мустафи Кемаля Ататюрка (таке прізвище президент взяв собі у 1934 p., після видання закону про запровадження прізвищ), пожвавили економічне й громадське життя, створили передумови для швидшого розвитку промисловості й сільського господарства, національної культури й освіти, духовного життя нації. 


Слайд #12
Під час боротьби з іноземними окупантами духовний авторитет найвищого мусульманського духовенства було підірвано співпрацею з інтервентами, тому населення спокійно сприйняло повідомлення про висилку всіх членів родини халіфа за кордон, конфіскацію їх майна, ліквідацію міністерства у справах шаріату й від'єднання церкви від школи. Тоді ж відбулася адміністративна реформа. На основі виданих у 1923-1924 роках законів ВНЗТ 20 квітня 1924 р. прийняло конституцію Турецької республіки. Основний закон запроваджував низку особистих свобод, встановлював чітку структуру президентсько-парламентської форми правління й зберігав за ісламом привілей державної релігії.Але висунуті уряду опозицією звинувачення в розпалюванні релігійного фанатизму дозволили кемалістам продовжити наступ на позиції релігії в турецькому суспільстві. У 1925 році уряд наказав закрити текке (монастирі дервішів), татюрбе (усипальниці), що часто ставали центрами релігійної пропаганди. Тоді ж заборонено носити фески й традиційний турецький одяг. Уряд в наказовому порядку змусив населення перейти на європейський одяг. У наступному році, з уведенням у дію цивільного кодексу, скасовано шаріатські суди, запроваджено цивільне діловедення, цивільний шлюб тошо. У 1928 р. з конституції було виключено пункт про іслам як державну редігїю. З метою полегшення навчання письму та послаблення позицій духовенства у 1929 р. замість арабської абетки запроваджено латинську. У 1930 р. жінки отримали право брати участь у виборах до місцевих органів влади.


Слайд #13
Дякую за увагу