Презентація "Сталін Йосип Віссаріонович"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Сталін Йосип Віссаріонович"
Слайд #1
Сталін Йосип Віссаріонович
(Джугашвілі)


Слайд #2
Перші роки
Офіційна дата народження — 21 грудня 1879 року.
Насправді — 18 грудня 1878 року.
Зміна пов'язана з вибором Сталіна дати за гороскопом.
Народився у місті Ґорі у сім'ї шевця, робітника взуттєвої фабрики Адельханова у Тифлісі, що за пропискою вважався селянином села Діді-Ліло Тифліської губернії. 1893 року закінчив Ґорійське духовне училище.
Від 1897 року бере активну участь у роботі марксистських гуртків семінарії, налагоджує зв'язок з нелегальною соціал-демократичною організацією у Тифлісі, починає брати участь у нелегальних робітничих зібраннях.
У зв'язку з підозрою у нелегальній діяльності його виключають із семінарії, як «неблагонадійного». 1898 року формально вже стає
членом тифліської організації РСДРП.
За рік до цього він вступив
до грузинської соціал-демократичної організації
«Месаме-дасі».


Слайд #3
Партійна діяльність
з 1901 —
став революціонером. Писав вірші грузинською мовою,
які публікувались у місцевій пресі,
проте авторство Сталіна ставиться під сумнів.
1898 р. став членом РСДРП. У 1901–1902 р. — член Тифлісського, Батумського комітетів РСДРП. З 1901 р. Сталін, перебуваючи на нелегальному положенні, організовував страйки, демонстрації, влаштовував збройні напади на банки, передаючи експропрійовані гроші «на потреби революції». У 1902 р. у Батумі був вперше арештований та засланий до Східного Сибіру, проте незабаром із заслання втік.
Після II-го з'їзду РСДРП (1903), що відбувся в Брюсселі і Лондоні, стався розкол партії на більшовиків і меншовиків. Сталін підтримав вождя більшовиків Леніна і за його дорученням приступив до створення мережі підпільних марксистських гуртків на Кавказі. Учасник революції 1905–1907. У грудні 1905 року делегат 1-ої конференції РСДРП (Таммерфорс).
У 1906–1907 роках Йосип Сталін брав участь в організації низки експропріацій в Закавказзі. У 1907 році був одним з керівників Бакинського комітету РСДРП. З 1902 по 1913 рік Сталін шість разів піддавався арештам і висилкам, чотири рази тікав. У 1912 році увійшов до складу Російського бюро ЦК РСДРП.


Слайд #4
Жовтневий переворот
Під час Лютневої революції (1917) Сталін повернувся до Петрограда і у травні був кооптований до Політбюро ЦК. З березня 1917 року брав участь в підготовці і проведенні Жовтневого перевороту: входив до складу Політбюро ЦК РСДРП(б), був членом Військово-революційного центру по керівництву збройним повстанням.
До приїзду Леніна з еміграції був одним з керівників ЦК РСДРП і Петербурзького комітету партії більшовиків. У 1917 році — член редколегії газети «Правда», Політбюро ЦК партії більшовиків, Військово-революційного центру. Спочатку Сталін
підтримував Тимчасовий уряд. По відношенню
до Тимчасового уряду і його політики виходив з
того, що демократична революція ще не завершена, і
скидання уряду не є практичним завданням. Проте
потім приєднався до Леніна, який виступав за
перетворення «буржуазно-демократичної» лютневої
революції на «пролетарську соціалістичну революцію».


Слайд #5
До вершини влади
До середини 1930-х років Сталін
сконцентрував в своїх руках всю повноту
державної влади і фактично став
одноосібним вождем народів радянського союзу.
Інші більшовицькі лідери — Троцький,
Зінов'єв, Каменєв, Бухарін, Риков та інші,
що входили до антисталінської опозиції,
були поетапно виключені з владної комуністичної
партії, а потім фізично знищені як
«вороги народу».
У другій половині 1930-х років у країні був
встановлений режим жорстокого терору,
який досяг апогею в 1937–1938 роках.
Пошук і знищення «ворогів народу» зачепило
не лише найвищі партійні органи і керівництво
армії, але й широкі кола радянського суспільства.
Мільйони громадян країни за надуманими,
недоведеними звинуваченнями у шпигунстві,
шкідництві, саботажі були репресовані, заслані до
концтаборів або страчені у слідчих органах НКВД
чи в'язницях.


Слайд #6
Пакт Молотова-Ріббентропа
1939 року було укладено таємний додаток до Договору про ненапад між СРСР та націонал-соціалістичною Німеччиною, який отримав назву Пакт Молотова-Ріббентропа. Йому передувала довга передісторія і тонка політично-дипломатична гра в передвоєнній Європі і світі. Гітлер, маючи нестримне бажання німецького реваншу після Першої світової війни, розумів, що напад на Польщу, який був необхідний Гітлерові задля об'єднання всіх німецьких етнічних територій, може перерости у протистояння з демократіями Європи, або навіть у війну. До війни проти Франції і Великобританії восени 1939-го року Гітлер готовий не був. Ще більше Гітлер не був готовий до війни на 2 фронти, що означало би безсумнівну поразку Німеччини. Тому йому надзвичайно важливо було укласти договір зі Сталіним. Одним з прикладів контактів Гітлера та Сталіна може служити привітання Гітлером Сталіна з днем народження, опубліковане в газеті "Правда" № 353 (8038) за 23 грудня 1939 року та відповідь Сталіна в тій же газеті випуск № 355 (8040) за 25 грудня того ж року.


Слайд #7
Цікавий факт: за пунктами Пакту «Молотова-Рібентропа», Литва відходила до сфери німецьких інтересів, так само і Румунія мала лишатись недоторканною. Але Сталін проігнорував домовленності і влітку 1940 року Литва була майже без боротьби окупована Червоною Армією. Стосовно Північної Буковини і Бесарабії, які були анексовані наступного року після підписання договору, то це була помилка Сталіна. Справа в тому, що Німеччина повністю залежала від румунської нафти, що видобувалась в Плоєшті. Після анексій 1940-го року, сталінська бомбардувальна авіація разом зі штурмовими десантними корпусами вже безпосередньо загрожували цим нафтопромислам. Деякі історики вказують, що саме це переконало Гітлера у необхідності розпочати підготовку до війни проти Радянського Союзу.


Слайд #8
Смерть Сталіна
Сталін зосередив і формально всю владу в своїх руках (від 1941 — голова уряду, нарком оборони і головнокомандувач збройних сил СРСР, від 1945 зі званням генералісимуса), пишався порівнюванням його з царем Іваном IV і Петром І. Безоглядно жорстокий диктатор, Сталін, базуючись на традиціях російського самодержавства, створив тоталітарну диктатуру на зразок східних деспотій, усюди бачив змови, попереджаючи їх кривавим терором. Останнім у задумі Сталіна було винищення єврейства, розпочате під гаслом боротьби проти «безрідних космополітів», але довершенню цієї акції перешкодила його смерть.


Слайд #9


Слайд #10