Презентація "Утворення Афінської держави"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Утворення Афінської держави"
Слайд #1
Утворення Афінської держави


Слайд #2
План
Міфи про давню історію Аттики
Об'єднання Аттики
Реформи Солона
Тиранія Пісистрата
Повалення тиранії, реформи Клісфена та завершення формування Афінської держави


Слайд #3
Основні поняття уроку
АТТИКА - великий півострів на північному сході Балкан.
АЕДИ- мандрівні співці, творці й розповсюджувачі фольклору.
ГЕРОЇ - міфологічні персонажі, діти богів і простих людей, напівбоги.
РАПСОДИ - творці міфологічних циклів.
ЕВПАТРИДИ - родова знать, аристократи.
АКРОПОЛЬ - від грец. «верхнє місто» або «міська фортеця*-.
АГОРА - ринкова площа міста, центр громадського життя.
ДЕМОКРАТІЯ (від грец. «влада народу») — форма державного управління за активної участі всього населення.
АРЕОПАГ - рада, що складалася з родової аристократії;головний державний орган, потім судовий трибунал для розгляду релігійних і карних злочинів.
АРХОНТ - (від грец.«правитель*)- аристократ- урядовець в Афінах
БУЛЕ(від грец. «рада*) — державна рада з чотирьохсот громадян, яка керувала державою в період між народними зборами в Афінах.
ДІОНІС - грецький бог, покровитель виноробів.
ТЕАТР — від грец. «місце для видовищ».
ФІЛА- об'єднання сімей одного роду.
СТРАТЕГ - воєначальник з широкими військовими й політичними правами; вища державна посада в Афінах.


Слайд #4
Міфи про давню історію Аттики
Створені людською фантазією, міфи Стародавньої Греції мандрували століттями, зберігаючись у піснях, які виконували аеди. Окремі міфи рапсоди об'єднували в цикли. Згодом у фольклорі накопичилося декілька циклів, у яких ішлося про створення світу, походження та пригоди богів і героїв.
Ці історії мали пізнавальний характер — містили життєві поради. Зміст міфів надихав на художню творчість, ставав темою мистецьких творів. Численні вазові розписи, скульптури, п'єси були створені за мотивами грецьких міфів. Навіть поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея» — це перевтілення міфів про Троянську війну в єдиний художній твір, літературну форму усної творчості грецького народу.


Слайд #5
Міфи про давню історію Аттики
Головним героєм Аттики був Тесей, син Ефри, доньки царя міста Трезени, та Егея, володаря Афін. Сам Тесей вважав своїм батьком бога морів Посейдона. Мати розповіла Тесеєві про царя Егея, який чекав на сина в Афінах. Юнак вирушив до батька. Подолавши численні пригоди, Тесей прибув в Афіни і наслідував від батька владу і багатство.
Серед його славетних подвигів згадують перемогу над розбійником Скіроном, ловлю марафонського бика,убивство кроміонської свині, перемогу над Керкібном і Прокрустом. Але найславетнішим подвигом стала перемога над Мінотавром (фантастична істота з головою бика) на острові Крит. На честь Тесеєвого батька море, що омиває Балкани зі сходу, названо Егейським.
Тесей і Мінотавр


Слайд #6
Об'єднання Аттики
Аттика, територія Афінської держави, — найбільша країна Середньої Греції. Спекотний клімат, кам'янисті, малородючі ґрунти — ось характерні ознаки природних умов цієї землі. Населення тут вирощувало виноград та оливкові дерева, видобувало срібло, глину, на яку така щедра земля Аттики. Це сприяло появі та розвиткові ремесел, зокрема гончарства.
Ще з появи ахейців в Аттиці утворилася держава у формі полісу з центром в Афінах. За укріпленими мурами були розташовані квартали помешкань трудового люду — демосу. Цей район називався Керамік і був справжнім лабіринтом вузьких, кривих вулиць, затиснених високими огорожами будинків громадян. Афінські евпатриди мали просторі й зручні житла, хоча все місто було сплановано безладно, що спричиняло тісняву й скупченість населення.
Житлові квартали зусібіч оточили скелястий пагорб, на якому височів Акрополь — укріплена фортеця, де зосередилися головні храми, скарбниця міс­та. У часи родоплемінних відносин там мешкав басилей — вождь. Унизу, поблизу Акрополя, розкинулася, вирувала життям агора.


Слайд #7
Об'єднання Аттики
Розмаїтий афінський демос поділявся на селян, ремісників, матросів, дрібних торгівців. Окрім громадян держави, у місті мешкало багато метеків — переселенців з інших міст, позбавлених громадянських прав. Вони не володіли землею, будинками, не брали участі в народних зборах. За таких умов їм залишалася можливість бути хіба що міняйлами. Збагатившись на міняльних операціях, вони ставали лихварями, що давали позику за відсотки (від 11% до 50% на рік).
Під час вторгнення дорійців Аттика відстояла свою незалежність, але населення, переважно аристократи, зазнало великих втрат. Це посилило вплив демосу на державні справи й привело до формування засад демократичного управління.
Руїни Акрополя в Афінах


Слайд #8
Об'єднання Аттики
Основні державні питання вирішувалися на народних зборах — еклесіях, але потроху аристократія прибрала владу до своїх рук. Основним політичним органом аристократії був ареопаг, який складався з представників родової знаті. Щорічно афінський народ обирав архонтів, які стояли на чолі держави. Родова аристократія загарбала кращу землю. Селяни бідніли, потрапляли в борги. Боржників перетворювали на рабів. Незадоволення засиллям евпатридів загрожувало спалахом обурення демосу та кровопролиттям. Необхідно було ухвалити закони, які б задовольнили водночас демос та евпатридів.


Слайд #9
Реформи Солона
У 594 р. до н. є. першим архонтом обрали Солона, знатну людину, до якого демос ставився з довірою за його чесність і порядність. Солон здійснив кілька реформ, які ґрунтовно змінили весь суспільний устрій Афінської держави.
Першим своїм законом він скасував боргове рабство. Селянам повернули землю, яку відібрали за борги. Відтепер афінським громадянам не загрожувало рабство за борги, а всіх рабів-боржників було викуплено на волю за державний кошт.
Усе громадянське населення за кількістю майна було поділено на чотири групи.
До першої належали найбагатші з афінян, яких називали п'ятсотмірниками. Вони мали право обиратися на вищі державні посади. Під час війни п'ятсотмірники ставали полководцями.
Другу групу становили ті, хто на свої кошти міг придбати коня. Їх називали вершниками.
Третя група, чисельніша, мала назву зевгіти. Це була головна маса афінського селянства. Не надто багаті, але й не бідні, вони на прибутки із земельного наділу мали купувати собі озброєння й служити у важкій піхоті гоплітами (важкоозброєними піхотинцями).
Четверта група — найбідніші з громадян — фети, не обиралися на державні посади, але могли голосувати за рішення народних зборів. У війську вони становили легку піхоту або служили матросами на бойових кораблях.


Слайд #10
Реформи Солона
Солоном було запроваджено Раду чотирьохсот — буле та суд присяжних — геліея, який розбирав судові справи між громадянами.
Закони Солона закріпили приватну власність за громадянами, надавши право заповідати майно за власним бажанням. Вони також пожвавили розвиток ре­месел, бо батьків зобов'язували навчати дітей ремеслу.
Перетворення, які здійснив Солон в афінському суспільстві, підірвали основи влади родової знаті. Вони створили умови для розвитку господарства середніх верств селян. Тепер селянам дозволялося продавати вино й олію власного виробництва за кордон. Водночас евпатрідам заборонялося вивозити на продаж із держави своє зерно. Вони мусили продавати його в Афінах за невисокою ціною.
Закони Солона сприяли розвиткові рабовласницьких відносин в Афінах. Відтепер рабами ставали виключно іноземці.


Слайд #11
Тиранія Пісистрата
Закони Солона сприяли економічному розвиткові Афінської держави. Але родова знать прагнула повернути собі втрачену владу. Небезпека повернення евпатридів до влади зумовлювала необхідність суворішої форми управління для захисту інтересів демосу.
У 560 р. до н. є. владу захопив Пісистрат, який захищав селян, хоча сам належав до знаті. З власною вартою він захопив Акрополь і став тираном. Аристократія двічі усувала його від влади й виганяла з міста, але він повертався. Зовнішня політика Пісистрата була спрямована на зміцнення торговельних зв'язків із країнами, де Афіни купували хліб.
Пісистрат надавав ПОЗИКИ незаможним для зміцнення господарства. Для власних і державних потреб установив податок — 1/10 від прибутків.
В Афінах будували чимало громадських споруд, по­жвавився економічний і культурний розвиток держави.
Щоб догодити селянам, Пісистрат узаконив свято на честь Діоніса (Діонісії). Згодом святкові обряди під час Діонісій породили новий вид мистецтва — театр.
Діоніс у човні


Слайд #12
Повалення тиранії, реформи Клісфена та завершення формування Афінської держави
По смерті Пісистрата (527 р. до н. є.) в Афінах правили його сини Гіпій і Гіпарх. їхні свавілля й жорстокість викликали обурення та прагнення помсти. Під час замаху в 510 р. до н. є. Гіпарха вбили, а Гіпій урятувався, сховавшись аж у Персії. Замість нього в 509 р. до н. є. першим архонтом було обрано Клісфена.
Реформи Клісфена були продовженням перетворень Солона. Але він у своїх реформах пішов ще далі,наважившись на адміністративний переділ держави. Раніше в Аттиці існувало чотири родових філи. Клісфен запровадив десять територіальних філ, до кожної з яких входили громадяни з різних родів.
Ця реформа остаточно підірвала силу аристократів, які тепер не мали впливу на родичів при голосуванні. Народ став без страху висловлювати власну думку.
Клісфен запровадив Раду п'ятисот, до якої обирали по 50 представників від кожної з 10 філ. Щоб краще управляти військовими справами, було створено колегію з 10 стратегів, які керували афінськими армією та флотом. Щоб запобігти поверненню тиранії, було запроваджено звичай остракізму (від давньогрец. озігакоп — черепок, жереб). Афіняни щороку писали на глиняних черепках ім'я найнебезпечнішої для держави людини. Той, хто отримував найбільшу кількість голосів, мав на 10 років залишити державу. Остракізм став могутнім засобом політичної боротьби, він сприяв вилученню з політичного життя на певний час небажаних політиків.
Реформи Клісфена привели до остаточного знищення родового ладу в Афінах і прискорили формування рабовласницької держави у формі демократії.
Глиняні черепки-остракони, на яких члени на­родних зборів писали ім'я людини, котра, на їхню думку, підривала демократичний лад у Афінах


Слайд #13
Запитання
Пригадайте, що таке міфи. Чи були вони лише легендами, фантастичними казками? Відповідь обґрунтуйте прикладами.
Як природні умови Аттики вплинули на господарче життя Афін?
Покажіть на карті Аттику, Афіни.
Поясніть сутність демократичного управління.
Назвіть причини та зміст реформ Солона.
Що зробив Пісистрат для Афінської держави?
Який зв'язок між Пісистратом і театральними виставами?
Перерахуйте реформи Клісфена.
Чим вигідний остракізм демосу?