Презентація "Угорська революція"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Угорська революція"
Слайд #1
Презентація з історії
учня 11-Б
СЗСШ №1 м.Чернігова
Афанасьєва Ярослава
Угорська революція
1956 року


Слайд #2
Передумови
Угорщина воювала у Другій світовій війні на боці нацистської Німеччини до самого кінця війни і потрапила в радянську зону окупації після закінчення війни. У зв'язку з цим згідно Паризького мирного договору країн антигітлерівської коаліції з Угорщиною, СРСР отримала право тримати на території Угорщини свої збройні сили.
4 листопада 1945 в Угорщині були проведені загальні вибори. На них 57% голосів отримала Незалежна партія дрібних господарів і лише 17% - комуністи. У 1947 році комуністична УПТ (Угорська партія трудящих) шляхом терору, шантажу і махінацій на виборах стала єдиною легальною політичною силою.
Лідер УПТ та голова уряду Матьяш Ракоші, названий «найкращим учнем Сталіна», встановив особисту диктатуру, займаючись копіюванням сталінської моделі управління в СРСР.
Матьяш Ракоші


Слайд #3
У результаті в роки правління Ракоші тільки в 1952 році в Угорщині було репресовано понад 540 тисяч осіб - кожен вісімнадцятий громадянин країни. За 2,5 роки в країні з населенням 9,5 млн. прокуратура порушила справи проти 1,5 мільйонів чоловік. Близько 400 тис. угорців отримали різні терміни тюремного ув'язнення або таборів, відпрацьовуючи їх в основному в шахтах і каменоломнях.
Провал планів індустріалізації і зміни в СРСР після смерті Сталіна призвели до того, що на пленумі Центрального керівництва УПТ 27 - 28 червня 1953 Матьяш Ракоші був підданий критиці і замінений на посту глави уряду іншим угорським комуністом, Імре Надем.
У підсумку 18 квітня 1955 Імре Надь був зміщений з поста прем'єр-міністра і виключений з УПТ.
Імре Надь


Слайд #4
Новий глава уряду Андраш Хегедюш був молодий і не мав впливу в партії, і партійне керівництво продовжило сталіністський курс у всіх галузях суспільного життя. Серед широких верств угорського народу це викликало невдоволення. Багато угорців зовсім вважали соціалістичний курс своєї країни помилковим.
У травні 1955 р. між СРСР і Австрією був підписаний мирний договір. Радянські війська, що знаходилися в Австрії у складі Центральної групи військ, протягом літа виводяться на територію СРСР.
14 травня 1955 соціалістичні країни уклали Варшавський договір про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу, що продовжило перебування радянських військ у УНР.


Слайд #5
Загальна характеристика подій
Повстання розпочалося 23 жовтня 1956 року маршем протесту студентів та представників інтелігенції в Будапешті, який переріс спочатку в зіткнення, а потім в збройне протистояння між демонстрантами та службою угорської держбезпеки ÁVH.
Під тиском вимог повсталих Угорська партія трудящих (УПТ) поставила на місце прем'єр-міністра популярного опального реформатора Імре Надя. Після домовленості з радянською стороною про припинення вогню, Надь заявив про намір вийти з Варшавського Договору.
Радянські війська втручалися двічі, обидва рази для допомоги комуністичного режиму, який притримувався курсу на збереження участі Угорщини у Варшавському договорі. Вони підтримали як режим, скасований 23-го жовтня, так і нове прорадянське керівництво, сформоване 3-го листопада.


Слайд #6
Перший раз радянські війська були кинуті «для наведення порядку» після того, як 23-го жовтня угорська ÁVH почала стріляти в протестуючих.
Другий раз, в ніч на 4-е листопада, радянська армія, узгодивши дії з новим урядом Яноша Кадара, почала артилерійський обстріл та завдала авіаційного удару і піхотно-танкового нападу на Будапешт. Повстання було повністю придушене до січня 1957 року.
Під час повстання загинули тисячі угорських повстанців та сотні радянських військовослужбовців і значно більше отримали поранення. Майже 200 000 мешканців покинуло Угорщину як біженці. Ця подія мала тяжкі наслідки для комуністів західних країн. Багато тих, хто раніше симпатизував Радянському Союзу, розпочали критику його дій.


Слайд #7
Хронологія революції23 жовтня
О 3-ій годині дня біля пам'ятника Бему почалася демонстрація, в якій взяли участь близько 20000 людей — студентів та представників інтелігенції.
Об 11-ій вечора на підставі рішення Президії ЦК КПРС начальник генштабу збройних сил СРСР маршал Соколовський наказав командиру так званого Особливого корпусу радянських військ почати висування в Будапешт для надання допомоги угорським військам «у відновленні порядку і створенні умов для мирної творчої праці».
Вночі на 23 жовтня 1956 року керівництвом УПТ було прийнято рішення призначити прем'єр-міністром Імре Надя.
Війська ввели 24 жовтня о 2 години ночі, не чекаючи офіційного запрошення угорської сторони, його потім оформили заднім числом.
Прапор Угорщини з вирізаним
комуністичним гербом.
Прапор з отвором став
символом революції.


Слайд #8


Слайд #9


Слайд #10
24 жовтня
У ніч на 24 жовтня в Будапешт були введені близько 6000 військовослужбовців радянської армії, 290 танків, 120 БТР, 156 гармат.
В Будапешт прибули члени Президії ЦК КПРС, голова КДБ Сєров, заступник начальника Генштабу генерал армії Малінін.
Михайло Сергійович Малінін


Слайд #11
Будапешт, осінь 1956 року.
Підбитий радянський танк Т-54


Слайд #12
Вранці під час мітингу біля будинку парламенту стався інцидент: з верхніх поверхів був відкритий вогонь, в результаті чого загинув радянський офіцер і спалено танк. У відповідь на це радянські війська відкрили вогонь по маніфестантах, у результаті з обох сторін було вбито 61 чоловік і 284 було поранено.
25 жовтня


Слайд #13
Убиті радянські солдати


Слайд #14
Імре Надь виступив по радіо і заявив, що «уряд засуджує погляди, згідно з якими народний рух розглядається як контрреволюція». Уряд оголосив про припинення вогню та про початок переговорів з СРСР про виведення радянських військ з Угорщини.
В Москві на засіданні президії ЦК КПРС маршал Жуков запропонував утриматися від придушення вогнища опору. Інша думка була у Ворошилова, Молотова і Булганіна. Вони звинуватили Мікояна і Суслова в поступливості.
28 жовтня


Слайд #15
Людина, звинувачена у співпраці
з владою, убита натовпом
Ще одна жертва натовпу


Слайд #16
Вранці всі радянські війська були виведені в місця дислокації. Радянським військовослужбовцям наказом від 30 жовтня було заборонено відкривати у відповідь вогонь, «піддаватися на провокації» і виходити за розташування частини.
Деякі в'язниці, пов'язані з репресивною ÁVH, були захоплені повсталими. З в'язниць було випущено більше восьми тисяч політв'язнів, в першу чергу кардинала Міндсенті.
Гвардійці генерала Бели Кірая і загони Дудаша стратили 37 комуністів, які відмовилися їм підкоритися. В Будапешті повстанці атакували будинок міському партії, після захоплення якого всіх його захисників розстріляли.
УПТ розпалася, а замість неї була створена Угорська соціалістична робітнича партія (УСРП) на чолі з Яношем Кадаром. Уряд Імре Надя прийняв рішення про відновлення в Угорщині багатопартійної системи. Було оголошено про можливість проведення вільних виборів.
На засіданні президії ЦК КПРС Хрущов вніс пропозицію про виведення радянських військ з країн «народної демократії». Жуков казав, якщо буде потрібно, то слід вивести війська з Угорщини, а от війська в НДР і Польщі це питання серйозніше.
30 жовтня


Слайд #17
Янош Кадар
Повстанці


Слайд #18
Кардинал Міндсенті з повстанцями


Слайд #19
В цей день далеко від Угорщини єгипетський президент Насер націоналізував Суецький канал без компенсації збитків Англії і Франції. Англійські та французькі війська почали бойові дії проти Єгипту. Після того, як про це повідомили Хрущова, він заявив на засіданні політбюро
Під приводом передислокації радянських військ до Угорщини почали вводяться нові військові з'єднання з території СРСР.
31 жовтня
«Перевірити оцінку. Війська не виводити з Угорщини і Будапешта і проявити ініціативу в наведенні порядку в Угорщині. Якщо ми підемо з Угорщини, це збодрить американських, англійських та французьких імперіалістів. Вони зрозуміють як нашу слабкість і будуть наступати. »


Слайд #20
Угорські військові на боці повстанців
Радянський боєць, загиблий
в жовтневих боях


Слайд #21
Черга за хлібом після жовтневих боїв. Тіла ще не прибрано.


Слайд #22
У першій половині дня 1 листопада, Надь взяв на себе пряму відповідальність за іноземні справи. Він сказав Андропову, що отримав достовірну інформацію про вступ нових радянських військових підрозділів в Угорщину і це є порушенням Варшавського договору. Пізніше в той же день радянський посол заявив, що радянські війська перетнули кордон лише для захисту російського цивільного населення в Угорщині. Угорський уряд прийняв рішення про розрив з організацією Варшавського договору і Надь проінформував Генерального Секретаря ООН про нейтралітет країни.
Загони повстанців вирішили об'єднатись у Національну гвардію. Зберігаючи свою самобутність вони вирішили, що членами її будуть тільки угорці і матимуть дозвіл на носіння зброї. Були здійснені заходи із захисту Будапешта на випадок «можливого зовнішнього нападу». Збройні загони почали патрулювали вулиці і найважливіші об'єкти.
Бела Кіраї очолив революційний комітет оборони. Чисельність особового складу угорських частин у Будапешті досягла 50 тисяч і 15 тисяч входило до озброєних загонів національної гвардії. У повстанців було до 100 танків.
1 листопада


Слайд #23
Юрій Володимирович Андропов


Слайд #24
Генерал Бела Кіраі, один з військових керівників повстанців


Слайд #25
Уряд закликав членів ÁVH відзвітувати до прокуратури для відбору в нові органи поліції.
Тим часом радянське агентство новин ТАРС передрукувало з австрійської комуністичної газети «Oesterreichische Volksstimme» статтю про то як ескадрильні літаків під прикриттям Червоного Хреста постійно перевозять з австрійських аеродромів до Будапешту сотні угорських солдатів з заходу, у тому числі колишніх офіцерів довоєнної армії Угорщини і сотні угорських солдатів і офіцерів, які служили в гітлерівській армії. Комісія ООН 1957 року з проблем Угорщини і майбутні історики не змогли знайти цьому підтвердження.
2 листопада


Слайд #26
Повішений вниз головою понівечений труп співробітника держбезпеки


Слайд #27
Велика кількість колишніх співробітників ÁVH звітувала до прокуратури. Австрійський уряд опротестував у ноті заяву ТАРС.
Створений коаліційний уряд з представників УСРП, Незалежної партії сільських землевласників, Національної селянської партії і відтвореної соціал-демократичної партії. Було оголошено про можливість проведення вільних виборів. Кілька комуністів були звільнені з постів, деякі з них були вигнані зі своїх кабінетів співробітниками міністерств. По три міністерства було виділено комуністам, соціал-демократам і сільським землевласникам, і два селянській партії. Імре Надь став головою тимчасового уряду.
Пал Малетер став міністром оборони.
3 листопада
Пал Малетер


Слайд #28


Слайд #29
Рано вранці 4 листопада розпочалося введення в Будапешт нових радянських військових частин під спільним командуванням маршала Жукова і маршала Конєва. Почалася операція «Вихор», за якої вже 4 листопада були захоплені основні об'єкти в Будапешті, і члени уряду Імре Надя сховалися в югославському посольстві.
Радянські війська наносили тяжкі артилерійські удари й проводили наступальні «зачистки» силами піхоти за підтримки танків.
На 12 годину в Будапешті в південно-східній частині міста залишилося одне місце опору повстанців — у районі кінотеатру «Корвін». Радянські війська пред'явили ультиматум про капітуляцію, і, після відмови повстанців здатися, війська розпочали штурм.
Радянськими військами були зайняті угорські аеродроми і перекриті всі дороги на австро-угорському кордоні
4 листопада
маршал Конєв


Слайд #30
Малетер та інші. Полковник досить довго
вагався, перш ніж перейшов на бік повсталих.
Але вибір таки зробили.


Слайд #31
До 10 листопада робочі ради та студентські групи звернулися до радянського командування з пропозицією про припинення вогню. Збройний опір припинився.
Прем'єр-міністра Імре Надя та 12 членів його уряду 22 листопада 1956 року обманним шляхом виманили з посольства Югославії, де вони сховалися.
Після 10 листопада ще до середини грудня робочі ради продовжували свою роботу, нерідко виходячи на прямі переговори з командуванням радянських частин.
Проте до 19 грудня 1956 року органами державної безпеки робочі ради були розсіяні, а їхні лідери заарештовані.
За даними статистики за період з 23 жовтня по 31 грудня 1956 року в зв'язку з повстанням і бойовими діями з обох сторін загинуло 2652 угорських громадянина і було поранено 19 226. Втрати радянської армії, за офіційними даними, склали 669 убитих, 51 безслідно зниклих, 1540 — поранених.
Кінець


Слайд #32


Слайд #33
Нагородження
Маршал Г. К. Жуков «за придушення угорського контрреволюційного заколоту» отримав 4-у зірку Героя Радянського Союзу.
Всього, звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 25 радянським військовослужбовцям.
Голова КДБ при Раді Міністрів СРСР І. С. Сєров в грудні 1956 був нагороджений орденом Кутузова 1-го ступеня.
За участь у придушенні антиурядового заколоту 40 офіцерів Угорської Народної армії були нагороджені орденами Угорської Народної Республіки.
Відзначився в ході бойових дій 37-й стрілецький полк, яким командував майор Імре Ходошан, був перетворений в Будапештський революційний полк.


Слайд #34
Наслідки та подальші події
Імре Надь з іншими були повернуті в Угорщину і над ними відбувся секретний суд. Надь і колишній міністр оборони Пал Малетер були засуджені до смертної кари за звинуваченням у державній зраді. Всього судами було страчено, за окремими оцінками, близько 350 чоловік. Близько 26 тис. чоловік піддалося судовому переслідуванню з яких 13 тис. було засуджено до різних термінів ув'язнення.
Угорці в масовому порядку емігрували — країну покинуло майже 200 000 чоловік.
За допомогою радянського уряду, головою угорського уряду був поставлений Янош Кадар.
Загальна амністія для учасників революції відбулася тільки у 1963 році. У листопаді 1956 року кардинал Міндсенті був наданий політичний притулок в посольстві Сполучених Штатів, де він проживав в протягом наступних 15 років.
2 травня 1990 року Державні збори Угорщини ухвалили закон «Про значення жовтневої революції 1956 року в боротьбі за свободу». День 23 жовтня було оголошено національним святом Угорщини.
В листопаді 1992 року президент Росії Борис Єльцин передав угорському урядові секретні документи. Борис Єльцин офіційно вибачився перед угорським народом за радянську інтервенцію у виступі перед депутатами Державних зборів Угорщини.


Слайд #35
Реакція у світі
12 грудня 1956 Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, в якій засудила «порушення Статуту урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік , що позбавляє Угорщину її свободи і незалежності , а угорський народ - користування своїми основними правами» , і закликала радянський уряд «вжити негайно заходи до виведення з Угорщини , під наглядом Організації Об'єднаних Націй , своїх збройних сил і дозволити відновлення політичної незалежності Угорщини »
На знак протесту проти дій Радянського Союзу в Угорщині три країни ( Іспанія , Нідерланди , Швейцарія ) відмовилися брати участь в XVI Літніх Олімпійських іграх , що відкрилися 22 листопада в Мельбурні.


Слайд #36
"Кров в басейні" 6 грудня 1956 на Олімпіаді в Мельбурні.
Матч між радянськими та угорськими ватерполісти закінчився бійкою.
Ну що ж, тут угорці виграли.


Слайд #37
Сучасність
Після падіння соціалістичного режиму Імре Надь і Пал Малетер були урочисто перепоховані в липні 1989 року. З цього часу Імре Надь оголошений національним героєм Угорщини.
Премьер-міністр Імре Надь
Міністр оборони Пал Малетер