Презентація "Рух Опору в Україні"

+6
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Рух Опору в Україні"
Слайд #1
Рух Опорув Україні


Слайд #2
Рух опору — назва підпільних і таємних груп та організацій на території України, які боролися проти нацистської Німеччини під час другої світової війни. Точна чисельність учасників невідома, бо опір охоплював як цивільних громадян, які таємно боролися проти окупації, так і тих, хто воював у збройних загонах партизан. В їх арсеналі були різноманітні засоби: друкування і розповсюдження нелегальних газет і листівок; організація втеч і допомога військовополоненим та євреям; засідки проти фашистських патрулів і масштабні збройні операції (напр., рейди партизанських загонів тилами ворога); акти саботажу і знищення озброєння ворога; збирання і передання союзникам розвідувальної інформації тощо


Слайд #3


Слайд #4
Радянська течія: організація підпільної та партизанської боротьби
До 1941 р. сталінське керівництво СРСР, розраховуючи в майбутній війні вести боротьбу  на ворожій території, не подбало про підготовку організаторів підпілля і партизанської боротьби. Ця робота розгорнулася в ході війни, велася поспішно і не завжди кваліфіковано.Організація підпільної та партизанської боротьби була покладена на більшовиків та комсомольські комітети, яких зобов'язували діяти в контакті з військовими.У червні-вересні 1941 р. на окупованій території було залишено 23 підпільні обкоми, 685 міських і районних підпільних комітетів, 4316 підпільних організацій і груп КП(б)У. За перший рік війни на території України для партизанської і диверсійної роботи було залишено 3 500 груп. Передбачалося, що мережа підпільно-партизанських організацій, загонів і диверсійних груп охопить усю Україну.Однак уже в перші тижні окупаційного режиму сотні непідготовлених до підпільної роботи комітетів і груп були викриті та розгромлені гітлерівцями. Тоді ж були виявлені заготовлені для диверсійних і партизанських груп запаси зброї і продовольства, а самі групи розгромлені або ж розпалися.


Слайд #5
Радянська течія: утворення УШПР
 В червні 1942 р. почав діяти Український штаб партизанського руху (УШПР). Начальником штабу було призначено Т. Строкача. Наприкінці серпня - на початку вересня 1942 р. у Москві відбулася нарада командирів і комісарів партизанських з'єднань, секретарів підпільних парткомів. Учасники наради схвалили пропозицію щодо проведення глибоких рейдів на Правобережжя, де вплив керованих більшовиками підпільних і партизанських груп був слабким.  Створення УШПР сприяло розгортанню народної боротьби на тимчасово окупованій ворогом території, організації партизанського руху, раціональнішій концентрації сил на найважливіших ділянках боротьби проти окупантів.


Слайд #6
Радянська течія: підпільні організації
Багато шкоди завдавали нацистам підпільні організації, діяльність яких охопила не лише лісові регіони України, а й степові. Підпільники виробили своєрідну тактику, що включала інформування населення про події на фронтах, зрив відправки молоді до Німеччини, організацію саботажу на підприємствах, диверсії, збройні напади на поліцію і німецьких військових.Одна з найвідоміших молодіжних підпільних організацій - «Партизанська іскра» - виникла у селі Кримка Одеської (тепер Миколаївської) області. Очолював організацію вчитель В. Моргуненко. До складу її входили старшокласники місцевої школи. Вони здійснили декілька диверсій на залізниці, визволили з полону групу військових. «Партизанська іскра» проіснувала до лютого 1943 р. і була викрита німцями.
«Партизанська іскра»


Слайд #7
Радянська течія: “Карпатський рейд 1943”
2 червня 1943 року почався легендарний Карпатський рейд. Мета походу - розвиток партизанського руху в Західній Україні, рейкова війна, знищення нафтопромислів. На шляху до гір ковпаківці здійснили маневр, який визначив подальшу долю всього рейду - підірвали залізничний міст біля Тернополя. Загалом же цей 100-денний рейд Сумського багатонаціонального партизанського загону був визнаний однією з найкращих партизанських операцій 1942-1943 рр. і вивчається сьогодні істориками зі всього світу як приклад вдалого ведення партизанської війни.


Слайд #8
Радянська течія: “рейкова війна”
Улітку, 3 серпня 1943 року, радянськими партизанами було розпочато операцію в тилу німецької окупації під кодовою назвою «рейкова війна». Її було приурочено до наступу радянських військ на бєлгородсько-харківському напрямі. Ця операція тривала до 15 вересня та мала надзвичайно вражаючі результати.Завдяки таким діям майже на 35-40 відсотків було скорочене перевезення противника. Німці зазнали неймовірно великих матеріальних збитків у вагонах, паровозах, обладнанні, шпалах, рейках, живій силі.Операція «рейкова війна» значно ускладнила перегрупування німецьких військ у період битв на Курській дузі.


Слайд #9
Радянська течія: видатні особистості
С. Ковпак
О. Федоров
О.Сабуров
В.Моргуненко


Слайд #10
Націоналістична течія: Організація  Українських  Націоналістів (ОУН) на початку війни
Організація українських націоналістів, зокрема та її частина,  яка  йшла за Андрієм Мельником, на
початку війни покладала певні надії на Німеччину. Більшість же в ОУН була невдоволена курсом А. Мельника на зближення з гітлерівцями. Цю частину очолив Степан Бандера - з 1933 р. голова ОУН на західноукраїнських землях.
Степан Бандера, не відкидаючи можливості співпраці з німцями, виступав за утворення власної армії і розгортання активної боротьби за незалежність України, спираючись переважно на сили і можливості українського народу.
Нацистське керівництво Німеччини, відкидаючи ідею української державності, разом з тим погоджувалося на співпрацю з ОУН, сподіваючись використати її в боротьбі з Червоною армією


Слайд #11
Націоналістична течія: «Акт проголошення відновлення Української держави» 
Перші дні війни засвідчили безпідставність надій на досягнення бодай обмеженої незалежності з допомогою Німеччини. Ввечері 30 червня 1941, одразу ж після відступу радянських військ зі Львова, скликані керівниками ОУН-Б Українські національні збори ухвалили відновлення державної незалежності України та формування національного уряду, прем'єром якого став Ярослав Отецько. Однак вище партійно-державне керівництво нацистської Німеччини відмовилося підтримати проголошення Української держави. 9 липня 1941 р. уряд Я. Стецька було розігнано.


Слайд #12
Націоналістична течія: Третій Надзвичайний Великий Збір ОУН
Третій Надзвичайний Великий Збір ОУН(1943) відбувся 21-25серпня 1943 р. в Козівському районі Тернопільської області. Він виробив соціально-економічну платформу організації, яка передбачала передачу землі селянам, свободу форм господарювання. Проголошувалася рівність у правах та обов'язках у майбутній
українській державі всіх громадян, що мешкають на її території. ОУН, котра досі вважала себе єдиною національною силою в політичній сфері, визнала право на існування інших політичних партій. Цим вона прагнула забезпечити собі масову підтримку населення.


Слайд #13
Націоналістична течія:УПА
У жовтні 1942 р. дрібні загони оунівців, які діяли на Волині і Поліссі, об'єдналися під спільним керівництвом і одержали назву Українська повстанська армія (УПА). 14 жовтня - день Покрови святої Богородиці, яка вважалася покровителькою Війська Запорозького, — стало офіційною датою створення Української повстанської армії. Завдяки широкій та ефективній підпільній мережі ОУН УПА швидко розрослася у велику, добре організовану партизанську армію, яка захопила контроль над значними частинами Волині, Полісся і згодом Галичини. Зростання її сили говорило про відчутну масову підтримку з боку українців, оскільки практично не мала іноземної допомоги.


Слайд #14
Націоналістична течія: видатні особистості
С.Бандера
Р.Шухевич
Я. Стецько


Слайд #15
Незважаючи на те, що український Рух Опору не був єдиним, він зробив значний внесок у розгром німецьких загарбників.


Слайд #16
Презентацію виконала
Лотиш Тетяна
Вчитель
Федик Ірина Миколаївна