Презентація "Декабристський рух в Україні"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Декабристський рух в Україні"
Слайд #1
Декабристський рух в Україні


Слайд #2
Декабристський рух в Україні — це діяльність таємних організацій декабристів в Україні: Союзу благоденства, Південного товариства і Товариства об'єднаних слов'ян та події, пов'язані з повстанням Чернігівського полку.Україна поряд із Санкт-Петербургом стала основною територією поширення декабристського руху. Ядром декабристського руху в Україні стало Правобережжя. Тут була розквартирована друга армія, офіцери якої служили в Західній Європі під час наполеонівських воєн.У найактивніших формах діяльність декабристів здійснювалась на території нинішніх Полтавської, Вінницької, Київської, Черкаської і Житомирської областей.


Слайд #3
На початку XIX ст. в Російський імперії оживився суспільно-політичний рух, одним з різновидів якого були масонські ложі: у Києві („З’єднані слов’яни”) та в Полтаві („Любов до істини”), а також декабристський рух. Вже незабаром після утворення Союзу спасіння діяльність декабристів перекинулася на південь Російської імперії. Провідний радянський декабристовед академік М. В. Нечкіна зазначає, що в ньому широко була представлена Україна.


Слайд #4
Діяльність декабристів
Таємні товариства


Слайд #5
Найпереконливішим підтвердженням зв'язку декабристського руху з Україною є не проживання або служба окремих декабристів, а діяльність декабристських організацій. В Україні, де були розквартировані російські війська, перебувало на службі багато опозиційно налаштованих офіцерів — членів таємних товариств. В 1818 році після прибуття на службу до Києва генерала М. Орлова місто стає центром ділових зустрічей членів Союзу благоденства. У Тульчині існувала філія московського Союзу благоденства. Після ліквідації Союзу благоденства в 1821 році більшість його членів не припинила політичної діяльності. У березні 1821 року Тульчинська управа ухвалила рішення про створення нової організації, яка була названа Південним товариством. Головою останнього було обрано полковника Павла Пестеля. Членами товариства стали офіцери полків, що перебували в Україні.


Слайд #6
Північне товариство організаційно оформилося пізніше, наприкінці 1821 року. Крім тульчинської управи було засновано ще дві: Кам'янську — на чолі з В. Давидовиим та Волконским і Васильківську, яку очолював підполковник Муравйов-Апостол Сергій Іванович. Час від часу відбувалися конспіративні наради товариств. Для цього використовували Київський контрактовий ярмарок. В Кам'янці регулярно скликалися осінні наради декабристів. З трьох таємних товариств, що виникли на початку 20-х років 19 століття, коли рух декабристів перебував в найзрілішої стадії свого розвитку, в Україні існували і проводили революційну діяльність два таємних товариства — Південне товариство і Товариство об'єднаних слов'ян, засноване в 1823 році у Новограді-Волинському братами Борисовими. Із п'яти страчених лідерів троє належали до числа керівників Південного товариства. Головою Південного товариства Пестелем була розроблена «Русская правда» — видатний програмний документ руху.


Слайд #7
«Київські контракти»
Важливою формою діяльності Південного товариства стали з'їзди його керівників, які проводилися щорічно (декабристи називали їх «київські контракти»). Декабристи збиралися на початку року, з метою конспірації з'їзди приурочувалися до ярмарку. Перший з'їзд проходив в січні 1822 року в Києві в будинку Давидова. У його роботі брали участь Пестель, Юшневський, Волконський, Давидов, С. Муравйов-Апостол. На з'їзді вирішувалися організаційні питання, завершилося організаційне оформлення Південного товариства. Директорами товариства були обрані Пестель і Юшневський. Була підтверджена кінцева мета боротьби – встановлення в Росії республіки і знищення кріпосного права, причому йшлося про наділення селян землею. На думку учасників з'їзду революція повинна відбутися за допомогою військ. Пестель наполягав на знищенні царської сім'ї.


Слайд #8
Другий з'їзд відбувся в січні 1823 року. На з'їзді були присутні минулорічні учасники і М. Бестужев-Рюмін. Основне питання з'їзду — обговорення і прийняття «Руської правди», яка була прийнята одноголосно і стала офіційним документом Південного товариства. Муравйов-Апостол поставив на з'їзді питання про повстання, пропонуючи почати виступ на півдні Росії. Другий з'їзд прийняв рішення про створення на додаток до Тульчинської двох управ: Васильківської на чолі з Муравйовим-Апостолом і Бестужевим-Рюміним і Каменської на чолі з Волконським і Давидовим. Розглядалося питання і про польське Патріотичне товариство. Бестужеву-Рюміну було доручено налагодити зв'язки з польським товариством.


Слайд #9
Третій з'їзд відбувся в січні 1824 року. На ньому обговорювалися два важливих питання: про поїздку Пестеля до Петербурга для переговорів з керівниками Північного товариства та про хід переговорів з польським Патріотичним товариством про спільні дії. До планів Південного товариства входило повернення Польщі державної незалежності. Після від'їзду Пестеля до Петербурга, з'їзд продовжив роботу і розглянув Бобруйський план, за яким передбачалося розпочати збройний виступ під час огляду військ в Бобруйській фортеці. Ініціатори плану Муравйов-Апостол (командир Чернігівського полку) і Бестужев-Рюмін (Полтавський полк) пропонували в Бобруйську заарештувати царя і цим розпочати виступ. Їх підтримав командир Алексопольского полку Повало-Швейковський. План не знайшов підтримки у Пестеля та інших керівників Південного товариства , з'їзд дав йому негативну оцінку в силу поганої підготовленості плану.


Слайд #10
На початку 1825 року відбувся четвертий з'їзд. На ньому були присутні 12 осіб. Головне питання - обговорення нового плану повстання, запропонованого Муравйовим-Апостолом і Бестужевим-Рюміним про початок збройного виступу під час огляду військ в Білій Церкві. План передбачав арешт царя, офіцери піднімають повстання в полках, які рухаються на Київ, а звідти на Москву і Петербург, щоб захопити владу в столицях. Невдала спроба об'єднатися з Північним суспільством призвела Пестеля до висновку, що починати повстання ще рано. Присутні на з'їзді підтримали його. Виступ відклали до 1826 року.


Слайд #11
Специфіка
Декабристський рух в Україні мав певні специфічні риси, які відрізняли його від руху в Росії. Найвиразніше це проявлялось у діяльності Товариства об'єднаних слов'ян, в його панславістських ідеях. Програма товариства ставила за мету не лише знищення самодержавства і кріпацтва, а й утворення федерації слов’янських демократичних республік. Висунута ними ідея федеративної слов’янської держави знайшла своє продовження у політичних програмах наступних діячів національно-визвольного руху, зокрема в Кирило-Мефодіївському братстві.


Слайд #12
Повстання Чернігівського полку 1826
Внутрішньополітичною ситуацією, пов’язаною зі смертю Олександра І, вирішило скористатися Північне товариство. 14 грудня 1825 року воно підняло повстання в Петербурзі. Відсутність серйозної підготовки, чіткого розуміння мети повстання з боку солдат і населення – все це призвело до його поразки. Почалися арешти. Південне товариство не змогло вчасно підтримати повстання в Петербурзі, оскільки ще 13 грудня було заарештовано Пестеля, а посланець із Петербурга зі звісткою про повстання прибув до України запізно. Однак навіть за цієї ситуації 29 грудня 1825 року Васильківська управа на чолі з С. Муравйовим-Апостолом підняла повстання в Чернігівському полку. Протягом шести днів на Київщині відбувалося повстання Чернігівського полку.


Слайд #13
Увічнення пам'яті декабристів в Україні


Слайд #14
В Києві на честь декабристів названі вулиці:вулиця Павла Пестеля;вулиця Декабристів;вулиця Рилєєва;Олександра Бестужева.


Слайд #15
У Києві меморіальні дошки на будинках на честь декабристів встановлено на вулиці Грушевського будинок № 14, вулиці Гусовського 8/10.


Слайд #16
Меморіальна дошка в Київі на будинку по вул. Гусовського 8/10 з надписом: "На цьому місці знаходився будинок, де в 1822 — 1825 рр. відбувалися таємні з'їзди Південного товариства декабристів. Тут була прийнята «Руська Правда»".


Слайд #17
У Тульчині, в будинку, де жив П. Пестель (вулиця Пестеля, 24), в 1975 році відкрито музей. В саду перед входом в нього встановили бюст Павла Пестеля. Розділ про діяльність декабристів в Україні є і в Тульчинському історико-краєзнавчому музеї, який знаходиться в будівлі колишнього Офіцерського зібрання 2-ї армії, тут постійно бували Пестель та інші декабристи.


Слайд #18
Тульчинський історико-краєзнавчий музей,колишній будинок Офіцерського зібрання (18ст.)


Слайд #19
На честь 150-ї річниці повстання декабристів в 1975 році в Кам'янці Черкаської області в Парку Декабристів відкритий пам'ятник декабристам, скульптори Вронський Макар Кіндратович і Чепелик Володимир Андрійович, архітектор Гнєздилов Василь Георгійович. У цьому ж році пам'ятник декабристам відкритий у Василькові, скульптор Вронський Макар Кіндратович, архітектор Гнєздилов Василь Георгійович.


Слайд #20
Пам'ятник декабристам. Парк Декабристів, м.Кам'янка (Черкаська область).


Слайд #21
У Білій Церкві, у парку «Олександрія», встановлена меморіальна дошка на честь того, що тут бували керівники Південного товариства П. І. Пестель, С. І. Муравйов-Апостол і М. П. Бестужев-Рюмін. В Умані, по вулиці Коломенської, стоїть будинок, в якому свого часу жив С. Г. Волконський. Перед будинком - стела.


Слайд #22
Про діяльність декабристів на Волині нагадує вулиця Декабристів в с. Ліщині Житомирської області. На ній зберігся старовинний будинок, де збиралися на свої таємні сходки офіцери. У Новограді-Волинському та Любарі встановлені пам'ятні знаки.


Слайд #23
Презентация была подготовлена ученицей 9-Б класса средней школы №21 Данильченко Владиславой