Презентація "Радянська модернізація в Україні 1928-1938"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Радянська модернізація в Україні 1928-1938"
Слайд #1
Тема 24. Радянська модернізація в Україні 1928-1938 рр.
ПЛАН
1. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне життя.
2. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи.
3. Згортання українізації.


Слайд #2
Дати:
1928/1929–1932 рр. – перша п’ятирічка;
1928 р. – судовий процес у «Шахтинській справі»;
1929 р. – справа СВУ;
1929 р. – рік великого перелому, початок суцільної колективізації;
1930 р. – судовий процес у справі «Спілки визволення України» (СВУ);
1932 - 1933 рр. - Голодомор – геноцид українського народу;
1934 р. - перенесення столиці України з Харкова до Києва.
1937 р. – ухвалення Конституції УРСР;
1937–1938 рр. – «Великий терор».Поняття та терміни:
«форсована індустріалізація»,
«стаханівський рух»,
«колективізація»,
«розкуркулення»,
«закон про п'ять колосків», «голодомор»,
«розстріляне відродження».


Слайд #3
30 грудня 1922 р. - утворення СРСР.


Слайд #4
П’ятирічка - централізований державний перспективний план, який був спрямований на розвиток економіки, техніки, науки, освіти та культури в СРСР на 5 років.
1928–1932 рр. – перша п’ятирічка.


Слайд #5
ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ  1925 р.
1929 р. - курс на форсовану індустріалізацію; Й. Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до соціалізму». 
Індустріалізація – система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення обороноздатності країни. 
Завдання:
здобуття техніко-економічної незалежності СРСР;перетворення аграрної країни на могутню індустріальну державу; зміцнення оборонного потенціалу країни. 
Джерела:
розподіл коштів на користь промисловості за рахунок с/г;експорт сировини та продовольства; залучення коштів громадян (ощадкаси);використання примусової праці політв’язнів.


Слайд #6
Стаханівський рух - масовий робітничий рух за підвищення продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників започаткований у 1935 р. на Донбасі О.Стахановим.


Слайд #7
Колективізація 1927 р. примусова система заходів, спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи). 
Суцільна колективізація 1929 р. масова колективізація, що охопила всі селянські господарства.


Слайд #8
Машинно-тракторна станція (МТС) - державне підприємство, що забезпечувало колгоспи с/г технікою, здійснювали обслуговування і ремонт тракторів, комбайнів та іншої техніки.
проіснували до 1959 р., сільськогосподарську техніку було передано колгоспам.


Слайд #9
Було вирішено знищити найзаможніший прошарок селянства, тих, хто опирався з особливою силою.


Слайд #10
ПРИЧИНИ ГОЛОДОМОРУ 1933 р. В УКРАЇНІ.
Великий експорт хліба з метою одержати валюту, щоб оплатити замовлене за рубежем устаткування для новобудов важкої індустрії.
Встановлення нереальних хлібозаготівельних планів, виконання яких призвело до цілковитої конфіскації в селян усіх запасів зерна.
Реалізація драконівського закону «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 р. («закон про п’ять колосків»).
Запровадження надзвичайною хлібозаготівельною комісією в Україні під керівництвом глави радянського уряду В. Молотова законодавства про натуральні штрафи з боржників по хлібозаготівлях.
Заборона на інформацію про голод у Радянському Союзі (діяла до грудня 1987 р.). 7) Директива Й. Сталіна про попередження масового виїзду голодуючих селян з УСРР і Кубанського округу Північно-Кавказького краю від 22 січня 1933 р. Перші три причини викликали масовий голод. Наступні чотири причини мають безпосередній зв’язок з Голодомором.


Слайд #11
Закон про п’ять колосків - репресивний радянський закон часів Голодомору, який передбачав за розкрадання колгоспного і кооперативного майна «розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною за пом’якшуючих обставин позбавленням свободи на термін не нижче 10 років з конфіскацією всього майна». Амністія заборонялась. На літо 1933 р. за цим законом було засуджено 150 тис. осіб.
Чорна дошка - статус села чи району на території Української СРР, який передбачав блокаду та посилений терор голодом. Присвоювався комуністичним режимом населеним пунктам та районам, які чинили опір примусовій колективізації.

Паспортна система 1932 р. - система контролю за населенням СРСР шляхом видачі посвідчень особи всім громадянам СРСР у віці від 16 років, які постійно проживали в містах, робочих селищах тощо.


Слайд #12
Павло Постишев
(1887–1939)
член Політбюро ЦК КП(б)У,
один із організаторів голодомору.
сприяв згортанню українізації, організації політичних процесів, винищенню української інтелігенції.
Станіслав Косіор
(1889–1939)
Генеральний Секретар та Перший Секретар ЦК КП(б)У,
один з організаторів Голодомору 1932–1933 рр.
«Селянин приймає нову тактику. Відмовляється збирати урожай. Він хоче згноїти зерно, щоб задушити радянський уряд кістлявою рукою голоду. Але ворог прорахувався. Ми покажемо йому, що таке голод …» 1930 р.


Слайд #13
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ
КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ.
Ліквідація приватної власності селянина, встановлення його економічної залежності від держави.
Забезпечення переходу створюваного в с/г національного доходу в галузях, прискорений розвиток яких мав для держави особливе значення (важка індустрія, воєнно-промисловий комплекс).
Закріпачення селян у колгоспах шляхом запровадження паспортної системи.
Перетворення селян на найману робочу силу.


Слайд #14
Політичні справи 1920-1930 рр.
“шахтинська справа” (1928 р.) - сфабрикований судовий процес над «шкідниками» у вугільній промисловості Донбасу, засудив велику групу керівників;
справа “Спілки визволення України” (1930 р.). Засуджено до розстрілу -15 осіб, до концтаборів -192, вислані за межі України -87;
справа “Українського національного центру” (1931 р.).
1937–1938 рр. – «Великий терор».


Слайд #15
Розстріляне відродження
духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 30-х рр. XX ст. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, і яке було знищене тоталітарним режимом.


Слайд #16
Соціалістичний реалізм єдиний офіційно дозволений в СРСР художній метод літератури і мистецтва.