Презентація "Київська Русь часів роздробленості. Галицько-Волинська держава"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Київська Русь часів роздробленості. Галицько-Волинська держава"
Слайд #1
1. Правління Ярославичів (Ізяслав, Святослав, Всеволод).2. Князювання Володимира Мономаха і його сина Мстислава Великого.
3. Галицьке та Волинське князівства. Роман Мстиславович та Данило Романович.

Тема 3.
Київська Русь часів роздробленості.
Галицько-Волинська держава. План


Слайд #2
Правління Ярославичів:
Ізяслав, Святослав, Всеволод.
У 1054 р. помер Ярослав Мудрий - зміна форми правління: одноосібна монархія переростає в федеративну.
Три брати - Ізяслав, Святослав та Всеволод - уклали політичний союз – тріумвірат, спільно управляли державою майже 20 років.
1068 р. - поразка у битві на р. Альті проти половців.
Протягом 1073-1093 pp. Ярославичі по черзі сідали у великокняже крісло: 1073-1076 pp. - Святослав, 1076-1078 pp. - Ізяслав, 1078- 1093 pp. - Всеволод.


Слайд #3
ЛЮБЕЦЬКИЙ З’ЇЗД
Ініційований Володимиром Мономахом з’їзд князів у Любечі 1097 р., окрім згоди у спільній відсічі нападам половців, схвалив принцип князівської вотчини.
Вотчинні землі закріплювалися за певними гілками князівського роду й могли передаватися у спадок.
Київ було визнано вотчиною князя Святополка, Чернігів належав Святославичам, а Переяслав – Володимирові Мономаху.
Але рішення Любецького з’їзду не поклали край суперечкам князів.


Слайд #4
План1.Міжусобна боротьба
Князь Володимир Мономах (1113-1125)
вдалі походи на половців,
законодавча діяльність (розробка «Уставу» - доповнення до «Руської правди»),
об'єднання території Русі стабілізували становище держави і повернули її в ряди наймогутніших країн Європи.
автор філософського твору «Повчання» 1117 р.


Слайд #5
1. Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення.
2. Зростання великого феодального землеволодіння.
3. Відсутність чіткого механізму спадкоємності влади.
4. Зміна торговельної кон'юнктури, занепад Києва як торгового центру.
5. Посилення експансії степових кочівників (печенігів, половців)

Період феодальної роздрібненості - закономірний етап у розвитку суспільства, адже роздрібненість - не особливість Київської Русі, а загальноєвропейська тенденція.
Феодальну роздрібненість спричинили:


Слайд #6
Мстислав Великий 1125-1132 рр.
уміло керував державою, зміцнював великокнязівську владу.
кілька успішних походів проти половців забезпечили спокій на південних рубежах держави.
пожвавився західний напрямок зовнішньої політики.
По смерті Мстислава Київська Русь
остаточно розпалася на окремі політично незалежні князівства.


Слайд #7
ЧЕРНІГІВСЬКЕ
ТА ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВА
Піднесення Переяславського князівства - князь Володимир Глібовичь.
У розповіді про смерть князя під 1187 р. літописець ужив назву «Україна» – найдавніша згадка топоніма «Україна» в писемних джерелах.


Слайд #8

Піднесенню Галицько-Волинської держави сприяло:
1) вдале географічне положення (віддаленість від Києва, землі важкодоступними для кочівників, розташовувалося на перехресті важливих торгових шляхів);
2) необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга;
3) існування на території князівства багатих родовищ солі.


Слайд #9
Роман Мстиславич (1152–1205)
Князь у 1199-1205 рр.
об’єднав Галичину й Волинь,
поширив свою владу на Київ,
придушив опір боярської опозиції,
захищав кордони держави від військ половців, литовців і поляків,
установив дружні відносини з Візантією та Німеччиною.


Слайд #10
План1.Міжусобна боротьба
Данило Романович
(1201-1264)
Князь Галицько-Волинської держави у 1238-1264 рр.
розгромив німецьких рицарів-хрестоносців,
завдав поразки військам Угорщини й Польщі,
формально визнав залежність від Золотої Орди,
був коронований у Дорогочині.


Слайд #11
План1.Міжусобна боротьба
Юрій І Львович
(1257-1308)
Князь Галицько-Волинської держави у 1301-1308 рр.

переніс столицю до Володимира-Волинського,
домігся утворення Галицької митрополії,
прийняв титул «короля Русі»,
воював з Угорщиною та Польщею, втративши частину Закарпаття й Люблінську землю.


Слайд #12
Руйнація міст (з 74 руських міст XII—ХIII ст.49 були розорені).
Занепад ремесла і торгівлі. Руйнація міст, загибель та рабство частини ремісників призвели до втрати спадкоємності в ремісництві, зникнення цілих галузей (виробництво емалі, різьби по каменю та ін.). Зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі.
3. Демографічні втрати. Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками, які помітно зменшили кількість населення.
4. Знищення значної частини феодальної еліти. Загибель воїнів-феодалів - князів та дружинників послабила протидію загарбникам, деформувала розвиток всієї системи феодальних відносин.
Наслідки завойовницьких походів монголів
для слов'янських земель:


Слайд #13
Встановлення золотоординського іга на Русі мало свої особливості:
1) руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;
2) на території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників;
3) толерантне ставлення золотоординців до християнства.


Слайд #14
© Жаріков В.В. 2011


Слайд #15
Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (початок ХІІ ст.)


Слайд #16
Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція) 1 пол. ХІІ ст.


Слайд #17
Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина 13 ст.)


Слайд #18
Золотоверхий Михайлівський собор - споруджений на межі XI - XII ст. внуком Ярослава Мудрого князем Святополком


Слайд #19
Мозаїчна композиція «Євхаристія» з Михайлівського Золотоверхого собору. 1108–1113.


Слайд #20
Успенський собор у Володимирі. 1161.


Слайд #21
П’ятницька церква в Чернігові. Кінець 12 ст.


Слайд #22
Церква святого Пантелеймона в Галичі. Кінець 12 ст.
Єдина частково збережена пам'ятка галицької архітектурної школи.


Слайд #23
Ба́би полове́цькі — пам'ятки мистецтва половців ІХ-ХІІІ ст. Символізували предків і ставилися в спеціально споруджених для них святилищах.
Хронологічна таблиця половецького каменерізного мистецтва ХІ-ХІІІ ст.


Слайд #24
Половецька баба з чашою
Парк-музей антропоморфних стел і половецьких кам'яних статуй XII ст. в Луганську.
“Чорнухинська мадонна”