Презентація на тему «Роки брежнєвського “застою”» (варіант 2)

Роки брежнєвського “застою”(1964-1985)
Від “перебудови” до розпаду СРСР

Суспільно-політичне життя країни
Погіршилося постачання продовольства
Відбулося підвищення цін на 25-40%
-14 жовтня 1964 Суслов виступив на пленумі ЦК КПРС з обвинувальною доповіддю проти Хрущова.
Хрущов був звільнений, а його ім'я на 20 років викреслили з історії СРСР.

Початок “застою”
Л. Брежнєв – генеральний секретар ЦК КПРС
У жовтні 1964 р. на пленумі ЦК КПРС:
першим секретарем ЦК КПРС обрали Леоніда Брежнєва;
головою Ради міністрів СРСР – Олексія Косигіна;
головою президії Верховної
Ради СРСР – Анастаса Мікояна.

"Ера" Л. Брежнєва стала періодом застою, остаточного загнивання командно-адміністративної системи сталінського зразка. Хрущовські реформи були скасовані. З вересня 1965 р. децентралізовану систему управління (раднаргоспи), яка не виправдала себе, змінила випробувана - централізована. 
Важливою ознакою політичного життя 1970-х було формування культу особи Брежнєва. (220 орденів і медалей, трилогія мемуарів)  

Деградувала суспільно-політична та соціально-економічна система, що породила “брежнєвщину”.
Відбулася реабілітація “сталінщини” в ідеологічній сфері.
1977 - Прийнята нова радянська конституція розвиненого соціалізму , яка мала декларативний характер.

Деградувала суспільно-політична та соціально-економічна система, що породила “брежнєвщину”.
Відбулася реабілітація “сталінщини” в ідеологічній сфері.
1977 - Прийнята нова радянська конституція розвиненого соціалізму , яка мала декларативний характер.

Лібералізація суспільного та культурного життя
Політична реформа

Основні завдання політичної реформи:
Відновленні ролі рад народних депутатів як органів влади та соціальної активності громадських організацій;
Перерозподіл влади за збереження керівної ролі КПРС

Прийняття нового виборчого закону
вибори мали поводитися на альтернативній основі,
проведення виборчої кампанії делегатів на перший з'їзд народних депутатів СРСР,
проведення самого з'їзду,
створення постійного діючого законодавчого органу – Верховної Ради СРСР ).
1 етап

14 листопада 1989 Верховна Рада СРСР прийняла декларацію про визнання незаконними й злочинними репресивні акти проти народів.
4 лютого 1990 на Манежній площі в Москві відбулися демонстрація та мітинг із вимогою скасування ст.6 Конституції СРСР (про привілейоване становище КПРС)
12-15 березня 1990 її скасували на третьому позачерговому з'їзді
1 етап

1 етап
Першим і останнім президентом СРСР став Михайло Горбачов
Головою президії Верховної Ради СРСР – Анатолій Лук'янов

Вибори 1990р продемонстрували перемогу демократичних, перебудовчих сил. Міськради найбільших міст країни – Москви та Ленінграда – очолили Попов та Собчак.
1 етап

Активізувався національно-визвольний рух.
Протягом весни-літа 1990 Литва, Латвія, Естонія, РРФСР, Україна та інші радянські республіки прийняли декларації про державний суверенітет (які Горбачов назвав “парадом суверенітетів”)
2 етап

2 етап
Після референдуму розпочався “новоогарьовський процес” – перемовини керівників 9 республік (Росії, України, Білорусії, Казахстану, Узбекистану, Туркменистану, Киргизстану, Таджикистану, Азербайджану) з президентом СРСР

“Заява 9+1”, підписана 23 квітня 1991, задекларувала принципи нового союзного договору та започаткувала третій етап політичної реформи.
3 етап
24 липня 1991 Горбачов заявив, що робота над союзним договором завершена.
Попереднє підписання документа було призначено на 20 серпня 1991