Презентація "Боротьба УПА з радянськими партизанами та армією Крайова"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Боротьба УПА з радянськими партизанами та армією Крайова"
Слайд #1
Боротьба УПА з радянськими партизанами та армією Крайова
Виконалаучениця 11-Б класуКалуської загальноосвітньої школи І-ІІІступенів №7Желізняк Богдана


Слайд #2
Мета: дослідити війни УПА з радянськими партизанами та армією Крайова


Слайд #3
План
Інформація про кожну з зазначених армій
УПА і армія Крайова
Цікаві факти про битву під селом Бутейки
Волинська різанина
Акція «Буря»
УПА та радянські партизани
Цікаві факти про радянських партизан
Висновок
Список використаних джерел


Слайд #4
УПА - Українська повстанська армія — озброєне крило Організації українських націоналістів
Армія крайова (АК) — збройні сили польського підпілля під час Другої світової війни (1939–1945).
Радянські партизани — диверсійно-терористичні загони, які боролись методами партизанської війни проти військ Німеччини та її союзників на окупованих Вермахтом територіях СРСР у 1941–1944 роках, а також проти місцевого населення та сил національного визволення.


Слайд #5
УПА і армія Крайова
Із окупацією Польщі радянськими та німецькими військами, виникла Армія Крайова (АК), що поставила собі за мету відновлення Польщі в її довоєнних кордонах. Для цього, на теренах Волині та Галичини були розміщені частини АК. Більшість загонів АК, що діяли в Україні, були розміщені на Волині, адже на той час там була велика кількість польських сіл. Волинські загони АК пізніше були перегруповані у 27-у піхотну дивізію Армії Крайової.


Слайд #6
30 липня 1941 р., між польським урядом у вигнанні та урядом СРСР було підписано угоду про співпрацю. Ця угода мала велике значення для радянських партизанів Сидора Ковпака, які використовували польскі села в Західній Україні та Білорусі як плацдарм. Крім того, АК та радянські партизани нерідко вели спільні військові акції проти УПА. Першим великим зіткненням між об'єднаними польсько-радянськими та українськими військами став бій під селом Бутейки в квітні 1943 р.


Слайд #7
Цікаві факти про бій під селом Бутейки
У бою в Бутейках відзначився поручник Мацієвський – “Кмітич”. Це він, власне, із своєю ударною групою, досконало блокував усі дороги та стежки, які вели до Бутейок. Бандерівці у кількості 300 осіб кинулися до поблизької річки. Саме там їх зустрів “Кмітич”, беручи у перехресний вогонь з кулеметів. Вони намагалися прорватися крізь лінію оточення, але це їм ніяк не вдавалося. Досвідчені в бойовому мистецтві люди “Макса” з усіх боків сіяли смерть в рядах бандерівців.


Слайд #8
Волинська різанина
Волинська трагедія («Волинська різанина») — обопільні етнічні чистки українського і польського населення здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Частина польсько-українського протистояння у Другій світовій війні, або за В. В'ятровичем «Другої польсько-української війни». У ширшому сенсі, складова багатовікового українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях — Волині, Галичині, Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині.


Слайд #9


Слайд #10


Слайд #11
Акція «Буря»
Акція «Буря» — спланована в 1943 році командуванням Армії Крайової та польським еміграційним урядом військова акція (операція) проти німців на території Західної України безпосередньо перед наближенням Червоної армії. Почалась 4 січня 1944 року, коли радянські війська перейшли кордон Волині (радянсько-польський кордон до 1939 року), і тривала до січня 1945 року.
Нагорода Армії Крайової за участь в акції «Буря»


Слайд #12
УПА та радянські партизани
У боротьбі з радянськими партизанами ОУН і УПА досягли помітних успіхів: їм вдалося ускладнити бойову діяльність партизанів на Волині—Поліссі, створити перешкоди для диверсійних дій на німецьких комунікаційних лініях. Частина планів ЦК КП(б)У і УШПР щодо введення партизанських з'єднань на територію Галичини була зірвана.


Слайд #13
Цікаві факти про радянських партизан
Вельми неправдоподібно в мемуарах представлені українські націоналісти. У партизанських спогадах вони «продажні нелюди», які звіряче мучили разом з німцями місцеве населення. Так, Медведєв у своїй книзі «Сильні духом» характеризував бандерівських партизан, не скупившись на епітети: «Бандера був махровий гітлерівець, вивченик гестапо. Він зібрав покидьки петлюрівської контрреволюції, вцілілих куркулів, весь набрід, що опинився після тридцять дев'ятого року в гітлерівській Німеччині. Його „хлопці“ грабували українські села і хутори, а прибутки від пограбувань ішли отаманові. Награбовані капітали Бандера вміщав на своє ім'я в швейцарський банк».


Слайд #14
Висновок:
Отже, у роки Другої світової війни основною стратегічною метою формувань ОУН—УПА було відновлення української державності. Потрапивши у вир радянсько-німецького протистояння, вона активно намагалася відіграти роль «третьої сили», що представляє та обстоює інтереси українського народу. Така позиція зумовила боротьбу одразу на три фронти — проти німецьких окупантів, радянських партизанів та польських формувань Армії Крайової. Оскільки УПА, на відміну від Руху Опору в Європі, не підтримувала жодна з держав, вона змушена була дотримуватися своєрідної тактичної лінії, в основі якої лежали збереження і зміцнення власних сил, намагання поширити свій контроль на якомога більшу частину українських земель, вичікування слушного моменту для вирішального удару.


Слайд #15
Список використаних джерел
Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
Лебедь, Микола. Українська Повстанська Армія. — Мюнхен, 1946.
Літопис Української Повстанської Армії. — Торонто, 1976—1981.
http://uk.wikipedia.org/
http://www.hrono.ru/
www.istpravda.com.ua


Слайд #16
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!