Презентація "Україна у період загострення кризи радянської системи"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Україна у період загострення кризи радянської системи"
Слайд #1
Тема 29. Україна у період загострення кризи радянської системи(сер. 1960 – поч. 1980-х рр.).
ПЛАН
Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр.
Культура і духовне життя. Русифікація.
Опозиційний рух.


Слайд #2
Дати:
1965 р.- реформи в сільському господарстві та промисловості («косигінська реформа»);
1972 р. - зміна політичного керівництва УРСР. В.Щербицький;
1976 р. - утворення Української Гельсінської групи.
Персоналії:
В.Марченко, С.Параджанов, В.Романюк, М.Руденко, В.Стус, В.Чорновіл, П.Шелест, В.Щербицький.
Поняття та терміни:
«застій», «номенклатура», «дефіцит», «урбанізація», «русифікація», «самвидав», «правозахисник».


Слайд #3
Консерватизм – прихильність традиційним цінностям, стабільності, несприйняття радикальних реформ та перетворень.
«Застій» – період правління Л.Брежнєва (1964 – 1982 рр.), який характеризувався політикою, що заперечувала будь-які спроби оновлення суспільства, консервувала існуючий режим, наслідком чого стало наростання кризи радянського ладу.
Номенклатура – панівна партійна еліта в СРСР, що цілком контролювала всі сфери життя суспільства.
Неосталінізм – часткова реанімація сталінської командно-адміністративної системи.


Слайд #4
Реформа голови Ради Міністрів СРСР О.Косигіна 1965 р.
розширенні самостійності підприємств, переведення їх на госпрозрахунок;
Господарський розрахунок – підприємства одержують самостійність, відшкодовують витрати на виробництво продукції своїми доходами;
скорочення планових показників;
встановленні економічно обґрунтованих цін;
матеріальне стимулювання трудових колективів залежно від результатів їхньої праці.
ліквідація раднаргоспів.


Слайд #5
Экономическая реформа 1965 года
Агитационный плакат,
посвящённый реформе


Слайд #6


Слайд #7
Економісти називали 8-му п’ятирічку «золотою», стверджуючи, що «період 1966-1970 pp. був найкращим за останні 30 років.


Слайд #8
Л.Брежнєв.Перший секретар ЦК КПРС (1964-1966). Генеральний секретар (1966-1982).
Комуністичну партію України очолювали два лідери:
П. Шелест (1968-1972)
У 1972 підданий критиці за книгу «Україна наша Радянська».
В. Щербицький (1972-1989)
Жорстка централізація, підпорядкованість республіки центру.
Посилення русифікації.
Боротьба з проявом інакомислення.


Слайд #9
7 жовтня 1977 р. – прийняття нової Конституції СРСР.
20 квітня 1978 р. – прийняття нової Конституції УРСР.
УРСР зберігає за собою право вільного виходу з СРСР (механізм реалізації цього права не обговорювався);
в УРСР побудоване «розвинуте соціалістичне суспільство», створені могутні продуктивні сили, підвищується добробут народу;
економіка УРСР є складовою єдиного народногосподарського комплексу СРСР.


Слайд #10
Причини активізації дисидентського руху
інтервенція радянських військ у Чехословаччину в 1968 р.;
нарада з безпеки та співробітництва в Європі в 1975 р., на якій керівники РС підписали Гельсінський акт, що передбачав гарантію громадських прав і свобод;
ігнорування конституційних прав людини в СРСР; репресії проти інакомислячих;
видання у Львові В.Чорноволом самвидавничого журналу «Український вісник» (1970 р.).
Самвидав – у СРСР неофіційне копіювання і розповсюдження творів, не схвалених радянським режимом.


Слайд #11
Основні течії
дисидентського руху
Самостійницька
Демократична, правозахисна
Релігійна
Національно - культурницька


Слайд #12
Методи боротьби
дисидентів
Масові заходи
Протести,відкриті листи,
звернення до урядів
демократичних країн
Листи протесту
до керівних органів
УРСР та СРСР
Створення правозахисних
організацій
Розповсюдження листивок
Розповсюдження
нелегальних видань
– “самвидаву”
Вивішування
синьо-жовтих прапорів
Акції солідарності з іншими
народами,що зазнали утисків
з тоталітарними системами


Слайд #13
Олекса Тихий (1927 – 1984 рр., Донеччина)
Безкомпромісний борець з русифікацією України, член-засновник УГГ
Тихий уклав збірку висловлювань видатних людей «Мова народу. Народ», а також склав словник неправильностей українських говорів Донбасу.
Тихий був зразковим носієм української літературної мови. Говорив правильно, обдаровуючи співрозмовника лагідною усмішкою.
При цьому був людиною залізної волі, рідкісної толерантності, доброзичливості і виняткової терпимості.


Слайд #14
Олесь Бердник(нар. 1927 р., Херсонщина)
Відомий український письменник-фантаст, член-засновник Української Гельсінкської групи (УГГ).
У період з кінця 1976 до арешту 06.03.79 брав участь у складанні й підписав десятки листів і Меморандумів на захист заарештованих і засуджених борців за права людини.


Слайд #15
Іван Кандиба(нар. 07.06.1930, Польща)
Кандиба розповсюджував ґазету "Наше слово", що видавалася за кордоном, знайомив різних людей з проґрамою УРСС.
25.07.69 р. разом з Л.Лук’яненком і М.Горинем передав за кордон „Звернення до Комісії прав людини при ООН“ про геноцид політв’язнів.
Юрист, активний член партії Українська Робітничо-Селянська Спілка, член-засновник Української Гельсінської групи (УГГ).


Слайд #16
Мирослав Маринович(нар. 04.01.1949, Львівщина)
Правозахисник, публіцист, релігієзнавець,
член-засновник УГГ
22.05.73 р. у Києві його затримала й обшукала міліція, коли покладав квіти до пам’ятника Т.Шевченку.
У березні 1977 на вечорі пам’яті Тараса Шевченка в Київській філармонії разом з М.Матусевичем, здолавши опір організаторів вечора, несподівано вийшов на сцену і закликав проспівати „Заповіт".


Слайд #17
Микола Матусевич(нар. 19.07.1947, Київщина)
Навчався на історичному факультеті Київського держуніверситету, звідки був виключений за симпатії до репресованої української інтеліґенції.
Член-засновник УГГ
У цеху, де працювала сестра М.Матусевича, були влаштовані збори, які ганьбили її за те, що не відмежувалася від антирадянських дій брата. Промовці навіть казали, що їй не можна довіряти роботи інженера.


Слайд #18
Оксана Мешко(1905 – 1991, Полтавщина)
“Козацька матір”,
“баба Оксана”
Її заяви, пристрасні й досконалі за стилем, …обґрунтовані почуттям своєї правоти й моральної переваги — це блискучі зразки правозахисної публіцистики.
Це вже був голос не просто матері на захист сина —
це була відкрита боротьба за права людини — проти цілої імперії зла.


Слайд #19
Ніна Строката-Караванська(1926-1998 рр, Одещина)
Виступила на захист чоловіка-політв’язня С. Караванського
Н. Строката учасниця голодних страйків жінок-політв’язнів, хоча весь час хворіла, а закінчувала термін в онкологічній лікарні. Тоді Американське товариство мікробіологів прийняло Строкату своїм членом. 1975 р. Н.Строката відмовилася від радянського громадянства.
Мікробіолог, відома правозахисниця,
член УГГ


Слайд #20
Юрій Литвин (1934 – 1984 рр., Київщина)
„Інакодумство в Україні має свої глибокі революційно-демократичні та ліберальні традиції... Свободолюбство, демократизм є характерними ознаками як українця, так і всієї української нації“
Із праці"Правозахисний рух в Україні,
його засади і перспективи"
Поет, письменник, публіцист,
член УГГ.
Засуджений на
41 рік неволі


Слайд #21
Василь Романюк(Патріарх Володимир, 1925-1995 рр., Івано-Франківщина)
Член ОУН, УГГ,
Патріарх УПЦ КП.
“Норми поведінки для українця“: уживати тільки рідну мову, не служити в армії за межами України, не їхати на роботу за межі України, не лихословити, не пиячити, не наживати предметів розкоші, не нагромаджувати грошей, а витрачати їх на благодіяння
Із праці
“Можливі форми опору”


Слайд #22
Надія Світлична(1939 р., Луганщина)
„ …Зарікатися, що взагалі нічого не читатиму, не можу, тому що я людина письменна і невідомо що є критерієм: що можна читати, а чого — не можна.“
Із протоколу допиту 1972 р.
"Нижче моєї гідности бути громадянкою найбільшого в світі, наймогутнішого і найдосконалішого концтабору".
Із заяви про відмову
від громадянства, 1976 р.
Активний член Закордонного представництва УГГ, редактор-укладач „Вісника репресій в Україні„ (США).


Слайд #23
Василь Стус(1938 – 1985 рр., Вінничина)
Видатний український поет, критик, публіцист, автор самвидаву, член УГГ.
"Судові процеси 1972-73 рр. на Україні — це суди над людською думкою, над самим процесом мислення, суди над гуманізмом, над проявами синівської любові до свого народу“
Із публіцистичного листа
"Я обвинувачую".
“…Він був гордий і гонористий, як китайський імператор... Говорив з начальством і ментівнею тоном переможця й прокурора на майбутньому Нюрнберзькому процесі
Зі спогадів співкамерника М.Хейфеца


Слайд #24
Юрій Шухевич (Березинський)(1933 р., Львівщина)
Освіту, одержав від ув’язнених разом з ним професорів, філософів, письменників, учених, інженерів, яких тоді було дуже багато по тюрмах і таборах.
І в бібліотеках (табірних) були книги, які на волі давно вже були вилучені з обігу. В’язні-іноземці поширили його світогляд про спосіб і рівень життя в інших країнах.
Заарештований
15-літнім як син Головного командира УПА - майже 40 років у неволі як український націоналіст.


Слайд #25
Іван Дзюба(1931 р., Донеччина)
Літературознавець, критик, дисидент,
Автор праці “Інтернаціоналізм чи русифікація?”
Праця «Інтернаціоналізм чи русифікація?» про загрозливі проблеми національних відносин у соціалістичному суспільстві названа Спеціальною комісією ЦК КПУ «пасквілем на радянську дійсність, на національну політику КПРС і практику комуністичного будівництва в СРСР».


Слайд #26
Петро Григоренко(1907 – 1987 рр., Запорізька обл.)
“Я прожив довге і складне життя, … Був свідком руйнувань і пробудження…”
Зі спогадів генерала-правозахисника
У 1961 р. виступив з критикою сталінізму та політики М.Хрущова. 1963 створив Спілку боротьби за відродження ленінізму, за що 1964 року був позбавлений звання, нагород та пенсії.
У 1977 р. спровадили за кордон, а потім позбавили громадянства і заборонили повертатися в СРСР.
Генерал-майор, правозахисник, захисник депортованих народів, зокрема, кримських татар


Слайд #27
В'ячеслав Чорновіл(1937 – 1999 рр., Черкащина)
Літературний критик, публіцист, дисидент, ініціатор створення УГГ, лідер Народного Руху України
“Оргія обшуків і допитів досі лихоманить українську інтелігенцію, багатьом не дає змоги спокійно займатися творчою працею…Вам байдуже до людських драм…
Судді розтягують гумову статтю (ст.62) кодексу, як гармошку. Кожен тлумачить поняття “антирадянський” як заманеться…”
Із листа до секретаря ЦК КПУ П.Шелеста


Слайд #28
Йосип Тереля(1943 р., Закарпаття)
У 1982 р. Йосип Тереля організував Комітет захисту Української католицької церкви
23 роки провів в
радянських тюрмах
(з них 9 років — в одиночці)
Містик, сучасний пророк та ясновидець,
дисидент, борець за свободу віри


Слайд #29
Олекса Гірник(1912 – 1978 рр., Івано-Франківщина)
Я ішов простою дорогою, тернистою. Не зблудив, не схибив. Мій протест – то сама правда, а не московська брехня від початку до кінця. Мій протест – то пережиття, тортури української нації. Мій протест – то прометеїзм, то бунт проти насилля і поневолення. Мій протест – то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець.
З листа дружині 1978 р.
Вчинив САМОСПАЛЕННЯ
біля могили Т.Шевченка у Каневі на знак протесту проти РУСИФІКАЦІЇ


Слайд #30
Макух Василь(1927 – 1968рр., Львівщина)
Здійснив акт САМОСПАЛЕННЯ
5 листопада 1968 року
на Хрещатику у Києві на знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи
Він пішов у свій останній бій, використавши зброю, якої найбільше боялися супротивники, став факелом свободи. Василь Макух заслуговує стояти поруч з іншими національними Героями України. Він не мав права на щастя, але має велике право на пам’ять нащадків”.
Мирон Слука


Слайд #31
Українська Гельсінська Спілка
Листопад,1976 рік
М.Руденко (керівник), Л. Лук'яненко,В. Стус, В.Чорновіл, П. Григоренко
Мета: ознайомити громадськість з Декларацією прав людини реалізація права в Україні


Слайд #32
Микола Руденко( 19.12.1920 р., Луганщина )
Довго я залишався з глибокою вірою у велику справу комуністичної партії, був вірним сталінцем…
«Прийшла думка, що справа не в самому Сталіні, якщо параноїк і садист міг стільки років очолювати партію і державу. Значить, учення, яке лягло в основу держави, в чомусь неправильне.»
Відомий поет, письменник, філософ, правозахисник, засновник Української Гельсінкської групи (УГГ).


Слайд #33
1960-70-ті рр. - період формування українського поетичного кіно.
фільми «Камінний хрест» Леоніда Осики,
«Білий птах з чорною ознакою», «Вечір на Івана Купала», «Криниця для спраглих» Юрія Іллєнка за сценарієм І.Драча, 
«Вавілон ХХ» Івана Миколайчука,
«Тіні забутих предків» Сергія Параджанова.


Слайд #34


Слайд #35
Тема 30. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України.
ПЛАН
Початок «перебудови».
Чорнобильська катастрофа.
Прийняття Декларації про державний суверенітет.
Акт проголошення незалежності України.
Проведення референдуму та виборів Президента України.
Початок «перебудови».
Загострення соціально-
економічної кризи. Фінансове
становище та рівень життя
населення. Чорнобильська
катастрофа.
Зростання соціальної та
національної активності
українського суспільства
наприкінці 1980-х рр.
Загальноукраїнський страйк
шахтарів. Політичні реформи.
Формування багатопартійності,
виникнення Народного руху
України за перебудову, перші
альтеративні вибори до
Верховної Ради.
Прийняття Декларації про
державний суверенітет. Акт
проголошення незалежності
України. Проведення
референдуму та виборів
Президента України.
Дати:
квітень 1985 р.
– початок
«перебудови»;
26 квітня 1986 р.
- вибух на
Чорнобильської АЕС
Початок «перебудови».
Загострення соціально-
економічної кризи. Фінансове
становище та рівень життя
населення. Чорнобильська
катастрофа.
Зростання соціальної та
національної активності
українського суспільства
наприкінці 1980-х рр.
Загальноукраїнський страйк
шахтарів. Політичні реформи.
Формування багатопартійності,
виникнення Народного руху
України за перебудову, перші
альтеративні вибори до
Верховної Ради.
Прийняття Декларації про
державний суверенітет. Акт
проголошення незалежності
України. Проведення
референдуму та виборів
Президента України.
Дати:
квітень 1985 р.
– початок
«перебудови»;
26 квітня 1986 р.
- вибух на
Чорнобильської АЕС
Початок «перебудови».
Загострення соціально-
економічної кризи. Фінансове
становище та рівень життя
населення. Чорнобильська
катастрофа.
Зростання соціальної та
національної активності
українського суспільства
наприкінці 1980-х рр.
Загальноукраїнський страйк
шахтарів. Політичні реформи.
Формування багатопартійності,
виникнення Народного руху
України за перебудову, перші
альтеративні вибори до
Верховної Ради.
Прийняття Декларації про
державний суверенітет. Акт
проголошення незалежності
України. Проведення
референдуму та виборів
Президента України.
Дати:
квітень 1985 р.
– початок
«перебудови»;
26 квітня 1986 р.
- вибух на
Чорнобильської АЕС
Початок «перебудови».
Загострення соціально-
економічної кризи. Фінансове
становище та рівень життя
населення. Чорнобильська
катастрофа.
Зростання соціальної та
національної активності
українського суспільства
наприкінці 1980-х рр.
Загальноукраїнський страйк
шахтарів. Політичні реформи.
Формування багатопартійності,
виникнення Народного руху
України за перебудову, перші
альтеративні вибори до
Верховної Ради.
Прийняття Декларації про
державний суверенітет. Акт
проголошення незалежності
України. Проведення
референдуму та виборів
Президента України.
Дати:
квітень 1985 р.
– початок
«перебудови»;
26 квітня 1986 р.
- вибух на
Чорнобильської АЕС


Слайд #36
Дати:
квітень 1985 р. – початок «перебудови»;
26 квітня 1986 р. - вибух на Чорнобильської АЕС.
вересень 1989 р. – виникнення Народний рух України за перебудову;
березень 1990 р. – перші альтернативні вибори до ВР УРСР;
16 липня 1990 р. – прийняття ВР Декларації про державний суверенітет України;
24 серпня 1991 р. – прийняття ВР Акта проголошення незалежності України;
1 грудня 1991 р. – всеукраїнський референдум і вибори Президента України.
Персоналії:
В. Івашко, Л. Кравчук, І. Драч.
Поняття та терміни:
«перебудова», «гласність», «плюралізм», «багатопартійність», «суверенітет», «інфляція», «ринкові відносини».


Слайд #37
Юрий Андропов (1982-1984) Константин Черненко (1984-1985)


Слайд #38


Слайд #39
Михайло Горбачов (народ. 1931 р.)
радянський політичний діяч;
єдиний Президент в історії СРСР (1985-1991 рр.).


Слайд #40
Михайло Горбачов і Рональд Рейган 1985 р.
Зовнішня політика
поліпшення відносини з США і Західною Європою.
мораторій на випробування ядерної зброї.
виведення військ з Афганістану.
розпад Варшавського Договору і виведення військ з Європи.


Слайд #41


Слайд #42
Верховна Рада УРСР
ХІІ скликання розпочала роботу
15.05.1990
Опозиція
«Народна рада»
І.Юхновський
Група 239
«За Радянську суверенну Україну»
О.Мороз
Голова Верховної влади
В.Івашко
Перший заступник голови Верховної ради УРСР
І.Плющ
Голова Верховної влади
Л.Кравчук


Слайд #43
Декларація про державний суверенітет України
16.07.1990
Ініціатива Демократичного блоку
Голосування:
«за « - 355
«проти» - 4
Передумови прийняття Декларації
Прагнення мас до самостійності країни
Великодержавна політика центру
Поглиблення економічної кризи
Виникнення багатопартійності
Приклад РРФСР, яка проголосила суверенітет


Слайд #44
«… виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, визначаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, Верховна Рада УРСР проголосила державний суверенітет України»


Слайд #45
Декларація про державний суверенітет України
16.07.1990
Закон УРСР «Про економічну самостійність»
03.08.1990
Створення правового поля для прийняття Конституції та інших законів УРСР;
Поліпшення управління народним господарством країни та подоланню кризи;
Право Верховної Ради УРСР самостійно подолати кризу в республіці
«… консервативна частина Верховної Ради виношує плани зберегти імперію у вигляді нового союзного договору. Народна Рада закликає громадян суверенної України прийти 1 жовтня до Парламенту і сказати союзному договору «ні»


Слайд #46
1 жовтня у ряді регіонів республіки розпочався політичний страйк, у якому взяли участь близько мільйона осіб.
Найбільше страйкарів: Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Києв.
Із 2 до 17 жовтня 1990 р. в Києві тривало голодування 158 студентів з 24 міст України.
05.11.1990 – утворення першої відкритої опозиційної партії – Української республіканської партії.


Слайд #47
17.03.1991 – всесоюзний референдум:
«Чи вважаєте ви за необхідне збереження СРСР як оновленої федерації рівноправних республік, у якій у повній мірі гарантуватиметься права і свободи будь – якої національності?


Слайд #48
Республіканський референдум:
«Чи згодні ви з тим, що Україна має бути в складі Союзу Радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України?
80,2% - «за»
Регіональний референдум (Тернопіль, Львів, Івано – Фроанківськ):
«Чи хочете ви, щоб Україна стала незалежною державою, яка самостійно вирішує всі питання внутрішньої та зовнішньої політики, забезпечує рівні права громадян незалежно від національної та релігійної приналежності?»
88% - «за»


Слайд #49
Причини розпаду СРСР
1. Унітарний характер СРСР, що обмежував права союзних республік, хоча за Конституцією СРСР- федерація.
2. Недоліки і помилки національної політики ( курс на «злиття націй» і формування типу «радянської людини», ігнорування національних особливостей і проблем).
3. Нездатність союзного керівництва подолати економічну кризу.
4. Процес демократизації і гласності сприяв зростанню національної свідомості й активізації національно-визвольних рухів.
5. Ослаблення в процесі перебудови ролі союзного центру і стрижня радянської системи — КПРС.
6. Ідеологічна криза КПРС.
7. Втрата авторитету влади після кривавих подій у Баку, Вільнюсі та інших містах, особливо після заколоту 19-21 серпня 1991р.


Слайд #50


Слайд #51
24 серпня на позачерговій сесії Верховної Ради України . Л. Кравчук виніс на голосування проект Акта проголошення незалежності України. Конституційною більшістю голосів (346 народних депутатів — «за», 1 — «проти», 13 — «утримався») Акт проголошення незалежності України було схвалено.


Слайд #52
З АКТУ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (24 серпня 1991 р.)
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р.
- продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,
- виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,
здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України,
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України.
Територія України є неподільною й недоторканною.
Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.


Слайд #53
Розподіл голосів виборців на виборах Президента України 1 грудня 1991 року


Слайд #54
5 грудня 1991р. на урочистому засіданні Верховної Ради Л.Кравчук склав присягу президента України і виголосив програмові орієнтири своєї політики.
Одразу ж після присяги президент запропонував обрати голову Верховної Ради Івана Плюща, за якого проголосували 261 депутат.


Слайд #55
1 грудня 1991 р. РЕФЕРЕНДУМ«Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?»


Слайд #56
Проголошення незалежності України
24 серпня 1991 р.


Слайд #57


Слайд #58
Тема 31.Україна в умовах незалежності.
ПЛАН
Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України.
Прийняття державної символіки, формування Інституту громадянства.
Ухвалення Конституції 1996 р. та змін до неї. Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін. Грошова реформа.
«Революція Гідності». Агресія Росії проти України. Анексія Криму. Президентські вибори 2014 р. Антитерористична операція. Угода про асоціацію з Європейським Союзом.


Слайд #59
Дати:
6 грудня 1991 р. – заснування Збройних сил України;
липень 1994 р. – обрання Л. Кучми Президентом України;
1995 р. – обрання України членом Ради Європи (РЄ);
28 червня 1996 р. – ухвалення Конституції України;
жовтень–грудень 2004 р. – «Помаранчева революція», обрання Президентом України В. Ющенка;
2008 р. – вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ);
листопад 2013 – лютий 2014 рр. – «Революція гідності»;
2014 р. – підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС).
Червень 2014 р. – обрання П.Порошенка Президентом України.
Персоналії:
Л. Кучма, В. Ющенко, В.Янукович, П. Порошенко.
Поняття та терміни:
«революція на граніті», «Помаранчева революція», «Євромайдан».


Слайд #60
Револю́ція на грані́ті (або Студе́нтська револю́ція на грані́ті) — кампанія широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори, заздалегідь організована українською радянською молоддю, переважно студентами. Протести тривали з 2 по 17 жовтня 1990 року в Україні (тодішній УРСР. Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (нинішньому Майдані Незалежності). Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту.