Презентація на тему «Музична культура в Україні ХІХ ст»

Музична культура в Україні ХІХ ст.

План

Музична культура в Україні
Завдяки зусиллям передових діячів культури в галузі музичного мистецтва відбулися великі зрушення. Дійового поштовху, як ми знаємо, завдали українські драматичні професійні трупи, що широко пропагували українські народні мелодії, здобутки професійної музики, самотужки ставили оперні спектаклі.

Лисенко Микола Віталійович (1842-1912)
Творчість Миколи Вiталiйовича Лисенка
зайняла центральне мiсце в історії української музичної
культури. Він підсумував великий період в її розвитку i на
ґрунті глибокого вивчення життя, народної творчості та кращих
класичних надбань створив українську музичну школу.

Лисенко Микола Віталійович (1842-1912)
Крім цього, М. Лисенко постійно мав приватні уроки, а
також займався широкою пропагандистсько-просвітницькою
діяльністю у процесі підготовки й проведення різноманітних
ювілейних свят та інших музичних урочистостей.

Людкевич Станіслав Пилипович (1879-1979)
У багатогранній довгорiчнiй дiяльностi Станiслава Пилиповича одне з важливих мiсць належить педагогiчнiй працi.
Протягом усього життя вiн вiддає чимало
сил вихованню талановитої молодi, розумiючи важливiсть цiєї
справи для розвитку музичної культури рiдного народу.

Людкевич Станіслав Пилипович (1879-1979)
Вболiває митець за труднощi доступу до
навчання талановитої незаможної молодi, недостатнiсть
матеральної бази iнституту. Поряд з постiйною роботою в галузi
музичної професiйної освiти С.Людкевич придiляє велику увагу
питанням навчання музики i спiвiв у загальноосвiтнiй школi.

Хоткевич Гнат Мартинович (1877-1938)
Вiн провiв велику роботу по збиранню i
вивченню фольклору, зокрема, пiсенного, активно сприяв його поширенню. Ця робота змiцнювала зв'язки Г.Хоткевича з
широким демократичним рухом в Українi слідом за найкращими представниками цього руху.

Хоткевич Гнат Мартинович (1877-1938)
Гнат Хоткевич займає помiтне мiсце в iсторiї
української культури ХІХ ст. як письменник, мистецтвознавець, бандурист-вiртуоз, викладач, композитор, режисер, етнограф,
фольклорист, органiзатор i керiвник народних художнiх колективiв. У кожнiй з цих галузей вiн залишив яскравi вiхи,
багато що вперше здiйснено ним..

Менцинський Модест Омелянович (1875-1935)
Менцинський був українцем, патрiотом, як кажуть, з великої лiтери. В його репертуарi нараховувалися десятки
українських народних i авторських пiсень. Найбiльше вiн
полюбляв солоспiви М.Лисенка, його обробки народних пiсень.

Менцинський Модест Омелянович (1875-1935)
Маючи прекрасну вокальну школу,
величезний творчий досвiд i безсумнiвний педагогiчний талант, Менцинський щедро
дiлився цим своїм здобутком з вихованцями. I вони вбирали його способи звукостворення i
звуковедення,спiвацькогодихання,
максимального використання резонаторiв голосового апарата, його принципи постановки голосу i створення художнього образу.

Стеценко Кирило Григорович (1882–1922)
Iм'я Кирила Григоровича Стеценка — композитора-
класика, який виступав за утвердження демократичного
мистецтва народу, що пiднявся на боротьбу за своє соцiальне та
нацiональне визволення, вписане в золотий фонд української
культури.

Стеценко Кирило Григорович (1882–1922)
Значне мiсце у творчому життi К.Стеценка займала його педагогiчна дiяльнiсть. Композитор створив оригiнальнi пiснi й хори, для дiтей написав двi опери-казки, внiс багато цiнного у методику викладання спiву в школi та був органiзатором
рiзноманiтної позакласної роботи з музично-естетичного виховання.
.

Презентацію
Виконгали учні 10-Б класу
Пащенко Олександр та
Шаталов Вадим
Музична культура в Україні ХІХ ст.