Презентація "Українське відродження як провідна складова демократичної революції"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Українське відродження як провідна складова демократичної революції"
Слайд #1
Українське відродження як провідна складова демократичної революції 1917-1921рр.
Тема: Українська церква.
Утворення УАПЦ


Слайд #2


Слайд #3
Основні
дати
1917-1918рр. – діяльність ЦР,
1918р. - Гетьманат,
1918 - 1919р. – Директорія,
1919р. – проголошення УАПЦ,
1930р. – «саморозпуск» УАПЦ
терміни
релігія,
конфесія,
патріархат,
митрополія,
атеїзм,
«релігія – опіум для народу»


Слайд #4
Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ) — незалежна православна церква в Україні та в українській діаспорі Західної Європи й Північної Америки.


Слайд #5
Українська Автокефальна (самоврядна) Православна Церква канонічна (визнана найвищою церковною владою) є правонаступницею Київської митрополії, заснованої після хрещення Київської Русі в 988 році при Св. князеві Володимиру Великому.


Слайд #6
Вперше бажання мати цілком незалежну від РПЦ Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ) було висловлене на Подільському та Полтавському єпархіальних з'їздах, що відбулися навесні 1917 р. Наприкінці весни 1917 р. з ініціативи протоієрея Василя Липківського було засновано «Братство воскресіння», яке очолило рух за утворення УАПЦ.


Слайд #7


Слайд #8
З поверненням до Києва у березні 1918р.Центральна Рада не встигла поновити розгляд релігійного питання через складну політичну ситуацію - зміну влади.
29 квітня 1918р. в столиці України встановився гетьманський режим. Павло Скоропадський сприяв відновленню української автокефальної церкви. Проте намагання Всеукраїнської церковної ради та гетьманського уряду домогтися автокефалії для Української Церкви знову наштовхнулися на спротив єпископів-росіян. Замість автокефалії єпископи погодились на автономію від Московського Патріархату.


Слайд #9
Після антигетьманського перевороту та встановлення влади Директорії ідея автокефалії стала перетворюватися в реальність. 1 січня 1919 року був прийнятий «Закон про верховне управління Української Православної Автокефальної Синодальної Церкви».
Очолив УАПЦ Василь Липківський


Слайд #10
Влада більшовиків , що встановилася в Україні в березні 1919р. певний час не контролювала релігійні питання, це дало можливість УАПЦ в травні 1920р. проголосити про своє відновлення як помісної церкви,а в жовтні 1921р. в Києві відбувся Перший Всеукраїнський Церковний Собор, який підтвердив автокефалію УАПЦ, та проголосив три основні принципи – автокефалію, соборність, українізацію.


Слайд #11
Але така лояльність тривала не довго. Атеїстичне керівництво більшовицької партії повело наступ на релігію та церкву


Слайд #12
Тисячі священників і віруючих стали жертвами червоного терору. Закривались, нищились храми, монастирі, релігія оголошувалась «опіумом для народу», віруючі ставали неповноправними громадянами.Тричі заарештовували В. Липківського. Загинув у 1938р. Така ж участь спіткала і його наступника, Миколу Борецького.


Слайд #13

Після встановлення «червоного» режиму все священство та активні вірні УАПЦ були заарештовані, заслані та розстріляні НКВД протягом 1930 — 1937 рр. В 1930р. на Надзвичайному церковному соборі було оголошено про саморозпуск УАПЦ.


Слайд #14
У 1942 році архієпископом Полікарпом Сікорським була спроба відродити Українську Автокефальну Православну Церкву була . Та після війни церкву заборонено більшовиками: єпископат і частина духівництва виїхала за кордон, де УАПЦ продовжувала діяти. Подальша діяльність УАПЦ аж до проголошення Україною незалежності, в основному пов’язана з Українською православною церквою США в Європі та Австралії.