Презентація "Пилявецька битва"

-3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Пилявецька битва"
Слайд #1
Пилявецька битва


Слайд #2
План
•Передумови
•Хід битви
•Наслідки


Слайд #3
Передумови
•Звільнення воєводст з-під влади хляхетської Польщі
•Активізація дій повстанців у Галичині і на Волині
•Порушення умов перемир’я
•Формування польським урядом армії в районі Глинян
•Неспроможність панівних кіл створити єдине командування каральним військом
•Виступання війська з місця свого базування на Волинь


Слайд #4
Хід битви
Під Пилявцями, на правому березі ріки Ікви (за іншими даними Пиляви) українське військо збудувало добре укріплений табір. Окремо, на лівому фланзі головних сил української армії, розташувалась кіннота Максима Кривоноса. Козацька піхота, зайняла греблю, що сполучала обидва береги річки і збудувала на ній шанці. 9 вересня 1648 надійшло польське військо і стало табором на протилежному березі річки. Вирішальна битва розпочалась 11 вересня 1648 запеклими боями за греблю через річку Ікву. Польські корогви під командуванням Я. Тишкевича, Йордана і Осінського розпочали штурм українського табору і зуміли відкинути козацькі застави, що обороняли греблю. Коронні підрозділи відразу ж через неї почали переходити на правий берег і утворили плацдарм для подальшого наступу.
Протягом другого дня козацька піхота відбила свої позиції на греблі. У ніч на 13(23) вересня 1648 у козацький табір прибув на допомогу 4-тисячний загін буджацьких татар очолюваний Айтимир-мурзою та Адлаєт-мурзою (на думку деяких дослідників, татари прибули лише 15(25) вересня 1648, а гучні вигуки і мушкетна стрілянина у козацькому таборі нібито на честь прибулих союзників мали, за задумом Б. Хмельницького, ввести в оману польське командування. Вранці 13(23) вересня 1648 українська армія (лівим флангом командував Кривоніс, центром — I. Чорнота, правим —Карпо Півторакожух) вишикувалась в бойові порядки на полі бою. Першими нанесла удар шляхетська кіннота. Витримавши потужній натиск ворожих хоругв, українська піхота при підтримці артилерії розпочала контрнаступ. Козацькі полки швидко повністю оволоділи греблею, перейшли на лівий берег і почали шикуватись у бойові порядки. Не витримавши натиску і піддавшись всезростаючій паніці, польські війська почали безладно відступати. Щоб уникнути повного розгрому, польське командування відкликало з поля бою всі підрозділи і розпорядилось підготуватись до відходу табором. Під вечір в погоні за ворогом українська піхота на чолі з самим гетьманом Б. Хмельницьким дійшла аж до перших рядів польського табору. В ніч на 14(24) вересня 1648 польське командування розпочало відступ, який незабаром перетворився в панічну втечу.


Слайд #5
Наслідки
•Українська армія захопила всю ворожу артилерію
•Велике воєнно-політичне значення
•Польська армія повністю розгромленна
•Створилися сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель