Презентація "Музична культура східних словян, античних міст Північного Причорномор’я"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Музична культура східних словян, античних міст Північного Причорномор’я"
Слайд #1
Музична культура східних словян,античних міст Північного Причорномор’я
Музична культура Київської держави:народна, придворна,світська,церкова.Давньоруські музиканти, музичні інструменти. Народна творчість:епос,календарно-обрядові та родинно-побутові пісні


Слайд #2
Музична культура східних слов'ян


Слайд #3
Давні слов’яни вшановували пращурів та поклонялись язичницьким богам. Поклоніння здійснювали в храмах і капищах з ідолами. Релігійні обряди на честь Перуна (бога грому й блискавки), Стрибога (бога вітрів), Ярила (бога сонця), Лади (богині кохання) супроводжувались співами, ритуальними танцями, грою на музичних інструментах і завершувались спільним застіллям.
Слов’яни вшановували не лише язичницьких богів, але й місця, де вони живуть: ліси, гори, річки та озера.


Слайд #4
За припущеннями дослідників, пісенна й інструментальна творчість того часу розвивалися у тісному взаємозв’язку. Імовірно, що саме обрядовий спів сприяв виникненню музичних інструментів із встановленням їхнього музичного строю, оскільки храмові пісні-молитви виконувались із музичним супроводом.


Слайд #5
Пісенну творчість давніх слов’ян поділяють на календарно-обрядову та родинно-обрядову.
Відтворення слов'янського ритуалу на честь бога Ярила


Слайд #6
Відтворення слов'янської музики етнографічним гуртом «Лада»


Слайд #7
Календарно-обрядові пісні нерозривно пов’язані з порами року, відповідними звичаями і землеробством. Жанрами календарної музичної творчості є веснянки, гаївки, русальні, купальські та жниварські пісні, колядки і щедрівки. Виконання цих пісень часто супроводжувалося театралізованими обрядовими діями, хороводами. Оскільки вони були ритуальними, то мали закличний, піднесений характер.


Слайд #8
Музичні інструменти східних слов'ян: гусла, барабан, бубон, сопілки, сурма, гудок


Слайд #9
Родинно-обрядові пісні супроводжували знаменні події в житті людини (народження, весілля, похорон тощо) та відображали особистісні взаємини між членами родини, громади. До жанрів цієї музичної творчості відносять весільні пісні, колискові, плачі, голосіння.
За характером виконання родинно-обрядові пісні були урочистими, веселими (весільні), ліричними (колискові) або жалобними (плачі), вони художньо втілювали особисті почуття та емоційні стани людини в різних життєвих ситуаціях.


Слайд #10
Найвідомішими серед музичних інструментів були гусла, сопілка, гудок, бубон, дзвіночок, ріжок, барабан (било). Цікаво, що ударні інструменти використовували не лише під час обрядових дійств та ігрищ, а ще й у військовій справі та на полюванні як ритмічний супровід.


Слайд #11
Про музичну обдарованість слов’ян нерідко згадують давні історики, а фольклор, що зберігся, свідчить про багатство української пісенної культури, її жанрове розмаїття, своєрідність інтонаційного ладу. Він став основою розвитку нового музичного мистецтва в період формування музичної культури Київської Русі.


Слайд #12
Музична культура античних міст Північного-Причорномор'я


Слайд #13
Музична культура античних міст-полісів Північного Причорномор’я зберігала традиції античної Греції. Поети, архітектори, музики античних північнопричорноморських міст-держав були добре знайомі з надбаннями сучасної їм давньогрецької культури. Про це свідчать зображення музичних інструментів та розписи склепів, де поховані музики, а також численні скульптурні знахідки.


Слайд #14
Серед музичних інструментів у Північному Причорномор’ї набули поширення ліра (карбувалася на ольвійських та пантікапейських монетах), кіфара, арфа, авлос (різновид флейти), орган, сурма, труба. На одній боспорській фресці І ст. н. е. зображено ансамбль музикантів, що рідко траплялося в античному мистецтві: тріо з двох флейт і ручного органа. В Ольвії знайдено кілька уламків кістяних авлосів, які свідчать про те, що мешканці міста грали на цьому інструменті.


Слайд #15
Музичні інструменти Північного Причорномор'я:
а) ліра;
б) авлос;
в) кіфара


Слайд #16
Червонофігурний лекіф із зображенням гри на барбітоні. Ольвія


Слайд #17
Античність, її культура і мистецтво — вічне, невичерпне джерело ідей, думок, художніх відкриттів. З нього людство в усі часи черпало натхнення для створення прекрасного. Без цієї невмирущої спадщини неможливо уявити шляхи соціального й духовного прогресу людства, його майбутнє.